Прямі переговори з РФ: пастка для України чи реальний шанс на мир

Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва чекає на "сигнал" від Києва щодо готовності до прямих переговорів для припинення війни. Він наголосив, що Україна має зробити конкретні кроки, зокрема скасувати чинну заборону на перемовини з Володимиром Путіним, запроваджену після анексії Росією чотирьох українських регіонів у 2022 році.​

Раніше президент РФ Володимир Путін заявив про готовність до переговорів без попередніх умов під час зустрічі з неофіційним посланцем США Стівом Віткоффом. Однак українська сторона вважає такі заяви нещирими на тлі триваючих атак на цивільну інфраструктуру. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що Росія "не припиняє вогонь і атакує Україну дронами прямо зараз", назвавши заяви Кремля про мир "відвертою брехнею".

Україна наполягає, що готова до переговорів лише після повного припинення вогню. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що будь-який діалог можливий лише після виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності України.​

Міжнародні посередники, зокрема США, продовжують тиснути на обидві сторони з метою досягнення мирного врегулювання. Однак Київ побоюється, що Москва може використати переговори для затягування часу та закріплення окупованих територій.

Фокус розбирався, про що свідчить заява Кремля щодо готовності до прямих переговорів.

Прямі переговори РФ і України: що не так з цим форматом

Ідея прямих мирних перемовин між Росією й Україною вже була зафіксована у мирній програмі Дональда Трампа. І тому, за словами політолога Олега Постернака, заява Кремля про очікування якогось "сигналу" від Києва — виглядає щонайменше дивно або показово.

"Можна припустити, що Трамп на певному етапі контактував із Росією через Віткаффа або навіть напряму з Путіним і дійшов висновку: величезну кількість складних питань російсько-українських відносин (починаючи від статусу російської мови до питання повернення українських дітей) неможливо вирішити за посередництва США. Саме тому пункт про прямі переговори й опинився у його мирній програмі, найімовірніше, за пропозицією Росії", — каже Фокусу Постернак.

Соєю чергою це означає, що Путін надав Трампу шанс отримати політичні дивіденди — лаври миротворця, який допоміг досягти перемир'я чи навіть миру. Водночас найскладніші, практично нерозв'язні питання пропонувалося залишити для окремих прямих перемовин між Росією і Україною, де результату досягнути було б майже неможливо. Це добре видно з українського досвіду попередніх переговорів: Мінськ-1, Мінськ-2, Стамбул — усі вони демонстрували, що такі перемовини можуть розтягуватись на роки без реальних результатів.

"Росія взяла цей підхід на озброєння. Зараз вона публічно тисне на Україну, вимагаючи прямих контактів. Водночас в Україні діє юридична перепона: рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО), введене в дію указом президента, яке забороняє прямі перемовини з Путіним. Проте цю заборону можуть призупинити або скасувати, оскільки вона стосується конкретно заборони переговорів із самим Путіним. Тим не менш, я не вважаю цю перепону принциповою, якщо йдеться не про глобальні політичні питання, а про технічні або гуманітарні", — продовжує політолог.

Постернак приводить приклади питань, яки б могли вирішуватися напряму між РФ та Україною:

• узгодження режиму припинення вогню потребуватиме прямого контакту;
• обмін військовополоненими без посередників;
• повернення українських дітей;
• звільнення цивільних заручників, яких утримує Росія.

У таких випадках прямі перемовини могли б бути виправданими з гуманітарної точки зору.

"Однак, якщо мова йде про питання суверенітету України — вступ до ЄС, визначення статусу територій, — то про такі перемовини не може бути й мови. Україна не повинна вести переговори про своє майбутнє з державою-окупантом, навіть попри те, що Росія зараз контролює приблизно 20% нашої території", — каже політолог.

На його думку, те саме стосується питань, таких як:

• повернення під український контроль Запорізької АЕС;
• режим судноплавства на Дніпрі, де річка на окремих ділянках проходить уздовж лінії фронту;
• забезпечення безпечного виїзду українців із окупованих територій.

Такі питання теж можна вирішувати через технічні переговори, але глобальні політичні домовленості із Путіним Зеленський, скоріш за все, не вестиме, вважає експерт.

Мирні перемовини: на що розраховує РФ

На думку Постернака, сьогоднішні заяви Росії про готовність до перемовин — це не більше ніж інформаційна гра. Путін розраховує, що Україна відмовиться від прямих переговорів, після чого він зможе виставити її у вигідному для себе світлі: як державу, яка нібито не прагне миру, не готова йти на компроміси, не хоче сідати за стіл переговорів. Для цього Росія робила й інші інформаційні кроки — наприклад, через ідею «великоднього перемир'я», а тепер через пропозицію прямих переговорів.

"Вся ця кампанія виглядає досить абсурдно: Росія звинувачує Україну у небажанні миру, водночас продовжуючи щодня обстрілювати українські міста. Це бачить увесь світ.

Таким чином, тиск на Україну є частиною тактики державного тероризму, яку послідовно застосовує російська влада. Вони діють фанатично, послідовно й безкомпромісно, намагаючись нав'язати Україні вигідні для себе умови", — резюмує політолог.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп 28 квітня запропонував Володимиру Путіну припинити вогонь і підписати угоду про завершення війни.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв'ю американському каналу CBS 27 квітня заявив про згоду на "безумовне" перемир'я в Україні. Водночас він зазначив, що Кремль все одно вимагатиме від Заходу припинити постачання Києву озброєння.