Вчені знайшли рідину на найбільшому супутнику Сатурна Титані, але дещо їх бентежить

Титан — найбільший супутник Сатурна — давно відомий вченим своїми річками та морями рідкого метану.

Проте нове дослідження показує дивну відсутність річкових дельт.

Про це повідомляє Live Science.

На Землі великі річки зазвичай утворюють дельти — заболочені території, насичені осадовими породами, що виникають на місці впадіння річок у моря чи океани.

Окрім нашої планети, тільки Титан у Сонячній системі має стабільний потік рідини на поверхні.

Проте команда дослідників, яка нещодавно аналізувала супутник, не змогла знайти жодної дельти.

«Ми сприймаємо як належне, що якщо є річки й осадові породи — мають бути й дельти.

Але Титан — це дивовижа.

Це майданчик для вивчення процесів, які ми думали, що добре розуміємо,» — зауважив керівник дослідження Сем Бірч, доцент кафедри наук про Землю, довкілля й планети Університету Брауна (штат Род-Айленд).

Дослідники сподівалися виявити дельти, адже такі структури накопичують осадовий матеріал із великих територій, концентруючи його в одному місці.

Аналіз цих осадів міг би розкрити важливу інформацію про кліматичне минуле Титана, його геологічні процеси та, можливо, натяки на існування життя.

«Це трохи розчарування для мене як геоморфолога, адже дельти могли б зберегти стільки історії Титана«, — акцентував Бірч.

Що відомо про рідкий метан на Титані?.

Про наявність рідкого метану на Титані свідчать спостереження апарата NASA «Кассіні», який упродовж численних прольотів за допомогою радара із синтетичною апертурою (SAR) зміг проникнути крізь густу атмосферу супутника.

Завдяки цьому вдалося виявити канали та великі рівнинні області, характерні для водойм.

Однак рідкий метан, особливо в неглибоких водоймах, виявився майже прозорим для радару SAR.

Це значно ускладнило визначення берегових меж, адже важко розрізнити, де закінчується суша та починається морське дно.

Щоб вирішити цю проблему, команда Бірча створила комп’ютерну модель, яка моделювала те, який вигляд малиб земні ландшафти в SAR-зображеннях, якби вода на Землі була замінена на метан.

«Ми фактично створили синтетичні SAR-зображення Землі, припускаючи, що властивості рідини відповідають метану на Титані, а не воді на Землі.

Побачивши SAR-зображення знайомого нам ландшафту, ми можемо краще зрозуміти, що бачимо на Титані», — пояснив Бірч.

Створені синтетичні знімки Землі «дозволяли розрізняти великі дельти та багато інших прибережних ландшафтів», підкреслюють вчені.

Втім, новий аналіз даних місії «Кассіні» виявив ще більше загадок.

На узбережжях Титана знайдено ями незрозумілого походження на дні озер і морів, а також глибокі канали, що прорізають морське дно, причини виникнення яких поки не встановлені.

«Це зовсім не те, чого ми очікували.

Але Титан часто нас дивує.

Саме це й робить його настільки захопливим об’єктом для досліджень», — сказав Бірч.

До слова, агентство NASA знайшло ключ до кліматичної катастрофи на Марсі, через яку планета стала пустелею.