Великдень, підрив арсеналу в Кіржачі та ліквідація генерала Москалика покращують настрої після серії терористичних атак по цивільних. Зведення з інформаційної війни, 19–25 квітня 2025 року

Індекс настроїв соцмереж піднявся до мінус 24 (був мінус 27 пунктів). Хороші новини склали 24% усіх постів на теми війни; погані – 48%, неоднозначні – 28%.

Обстріли в Одесі та Києві стають найбільш обговорюваними, зазначають вид зброї – шахеди, балістика, основна увага до загиблих цивільних, вказують кількість жертв, розповідають історії. В темі переговорів більше акцентують на шкідливості тиску на Україну щодо визнання Криму та інших окупованих територій, жартують про передачу Аляски. Є й наратив про прийнятність переговорів: з боку Зеленського – тільки після припинення вогню.

Хвилюються через те, що США їдуть до Лондона висувати Україні ультиматум та обговорюють заяви про ймовірний вихід з переговорів. Критикують мобілізацію, постачання для армії, дії ТЦК «на оборону грошей немає, але на те, щоб возить людей в автозаках до слідчих гроші є». Говорять про загибель військових, виділяють окремі історії (волонтерка, активістка і військовослужбовиця Анастасія Єфімова, художник Андрій Чемеринський та ін.). Згадують знищення безпілотників, відбиття атак на фронті, Світан радіє поверненню одразу 5 населених пунктів.

Залишаються сподівання на переломність «цього тижня» через зустрічі – цитують Зеленського, Трампа та посмертну волю Папи Франциска із згадуванням України.

Хороші новини – святкування Великодня, повернення полонених, влучання у військові об’єкти в РФ, підтримка Європи, Естонія готова розмістити війська навколо Нарви, Японія погодилася надавати розвіддані.

Погані новини – жертви серед цивільних внаслідок обстрілів міст України, меседжі Трампа про поступки (Росія погодилася не все захопити) та неможливість повернути Крим.

Неоднозначні повідомлення – переговори в Лондоні, збори на армію, заяви Зеленського.

На Великдень у соцмережах найвищий за останній час оптимізм. Збіглись два сприятливі чинники: відсутність повітряних тривог та обстрілів тилових міст, а також масове відзначення самого свята. Українці активно ділилися (зокрема, у Facebook) постами про віру та надію на краще (надія – друга з-поміж емоцій доби), згадували про «перемогу життя над смертю» та звітували про тематичну допомогу бійцям (зокрема, у вигляді пасок). У поширенні контенту беруть активну участь і пересічні громадяни, і сторінки офіційних органів, і військові з різних бригад.

Обмін полоненими до свята значно підняв настрої. Традиційно велика радість – через новину про обмін полоненими, одразу починають публікуватись і поширюватись зворушливі фото та відео з обміну.

Надалі протягом тижня найпотужніші приводи для оптимізму – удари по російських тилах, ліквідація генерала РФ. Радість викликають удари по російській базі в Тьоткіному (ураження місця запуску дронів по Україні), заводі БПЛА в Єлабузі (з жартами про мирні українські дрони й здогадками, що саме вразили) та вибухи на 51 арсеналі ГРАУ в Кіржачі (з емоційністю, візуалом та ґрунтовною аналітикою).

Наприкінці тижня жартують через загибель російського генерала Москалика: обговорюють подробиці, пишаються роботою наших спецслужб, помітні жарти про самокати зі згадкою про попередню помітну загибель російського високопосадовця. Але окрему хвилю уваги викликає прізвище: багато жартів про вибір жертви за паспортом. У проросійському сегменті сприймають подію серйозно, припускають, що дату вбивства підгадали до візиту С. Віткоффа та загалом хочуть зірвати мирний процес – адже, мовляв, Москалик брав участь у переговорах щодо перемир’я. Звинувачують українців у диверсії й очікують на нові диверсії від них.

Недотримання перемир’я викликає сильний гнів на росіян. У проукраїнському сегменті соцмереж перемир’я від Путіна було сприйнято дуже критично і з недовірою, особливо в контексті оголошення тривоги через 10 хвилин після російського оголошення про припинення вогню, насміхаються: «он, перемир’я виє надворі», розповідають, що бої йдуть на багатьох напрямках, тривожаться, для чого Путіну цей крок, і які підлості він готує і ховає за цим. В. Зеленський обрав зручну тактику регулярного моніторингу порушень режиму припинення вогню в день задекларованого перемир’я.

Фронт майже непомітний, боротьба переходить у дипломатичну площину та дистанційні удари. Бойові дії тривають, і росіяни активно про них розповідають – але досягнення в їхніх звістках досить локальні. Українці ж загалом зосереджені на міжнародній адженді.

Можливий вихід США із переговорів та можливе визнання Криму російським викликають великий гнів на Трампа. Інформація від Bloomberg про те, що США готові визнати Крим російським у рамках мирної угоди, викликає хвилю гніву, обурення і насмішок: «віддавайте тоді вже й Аляску». З неоднозначними емоціями обговорюють заяву Трампа про те, що США можуть вийти з переговорів, насміхаються, що він туди навіть не заходив, але й обурюються, що через це можуть зупинити військову підтримку України.

Масована атака – топ-привід для гніву, а загиблі через неї – для суму. Ще протягом самої ночі 24 квітня в соцмережах не бракує постів про актуальні загрози, злети ворожих бортів, запуски ракет і дронів. Користувачі реагують тривожно, поширюють повідомлення з власних укриттів («русня змушує бігти в коридор зі швидкістю світла»). Особливо емоційними є реакції в X, на інших майданчиках переважають новини і їх репости. Вже зранку й надалі – інакша інформаційна картина: оновлення даних про загиблих у реальному часі, віральні історії втрат (пошуки підлітками свого друга під завалами, сум через його загибель, включення Д. Коломієць із Суспільного зі сльозами). Органічно в оперативний порядок денний включився Д. Шмигаль із комунікацією загальних втрат серед цивільних за час повномасштабного вторгнення (13 тисяч).

О. Гончаренко вже складає конкуренцію М. Безуглій як стабільне джерело уваги проросійських джерел. Нещодавно нардепа обговорювали через конфлікт у ВР щодо продовження воєнного стану (проросійські спікери підтримували його меседжі), тепер же О. Гончаренко – джерело іншого конфлікту, про ЛГБТКІ+, у цьому випадку росіяни скоріше жваво обговорюють суперечки в українському суспільстві загалом та додають помітності конфлікту.

Ворог спробував збурити святкове Великоднє інфополе антимобілізаційною комунікацією. У проросійському сегменті помітним був контент про те, що нібито в різних містах України, зокрема на Півдні та Сході, біля церков фіксуються патрулі ТЦК – з натяком, що вони шукають серед вірян потенційне поповнення особового складу ЗСУ. Наприкінці тижня на таку ІПСО звернув увагу Центр протидії дезінформації, опублікувавши відповідне спростування.

Додатковий привід для сварок – дискусія на тему етичних меж фото постраждалих від обстрілів. Користувачі соцмереж (зокрема X) обговорюють фото Ліберових на фотостоках, монетизацію людського горя і деталізацію облич постраждалих. Усе це без контексту викликає гнів на фотографів, звинувачення в хайпі тощо. Додатково нерозуміння викликають щоразу нові сториз від Ліберових із поясненнями мотивації своєї роботи (як-от порівняння з В’єтнамом і нібито тим самим фото, що зупинило там війну).

Емоції українців

Гнів присутній в 41,9% постів українців на тему війни – на росіян, Путіна через обстріли, перемир’я через несправедливі умови та Трампа через потакання РФ. Китайці потрапляють під роздачу, бо допомагають росіянам зі зброєю.

Тривога – 14,9% – через атаки на міста та цивільні об’єкти, через окупацію міст на Донеччині, а також розмінування росіянами ділянок фронту, є підозра щодо підготовки ними нового наступу.

Сум – 14,2% – через загибель військових, цивільних, святкування з жертвами, згадують також історію про військового, що покінчив життя самогубством.

Радість – 12,7% – підсилення зброєю, удари по об’єктах в РФ, втрати ворога, ліквідацію генерала Москалика.

Гордість – 5,8% – пишаються військовими, що відбивають атаки (Торецьк), харківськими бізнесменами, що не зупиняють роботу, щоб після перемоги конкурувати із закордоном.

Надія – 4,8% – закликають німців дати 150 Taurus, на Великдень все одно є сподівання на зменшення обстрілів, тримає надію свято. Вдячність – військовим висловлюють вдячність у привітаннях, дякують медикам за порятунок та волонтерам за підтримку ЗСУ.

Вдячність – 3,0%.

Втома – 1,5% – висловлюється через невідповідність свята обставинам війни, згадують довоєнне життя.

Сміх – 1,1% – сміються з реакцій росіян на вибухи на їхніх військових об’єктах, тішаться «мирним» українським дронам, насміхаються над російськими військовими.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Фото: Konstantin Shmatov / Unsplash