Різні погляди на закінчення війни в Україні можуть розколоти західний альянс, – FT

США втрачають свій авторитет у Європі як гаранта безпеки та стабільності. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на Financial Times.

Як війна в Україні може розколоти західний альянс

США, Канада та європейські країни створили НАТО у 1949 році для стримування Москви. Проте нині, якщо адміністрація Трампа спробує змусити Україну визнати часткову поразку у війні з Росією, США можуть бути сприйняті в Європі як ті, хто винагороджує російську агресію.

Якщо союзники більше не зможуть погодитись щодо природи загрози та способів протидії їй, весь альянс опиниться під загрозою, вважає Гідеон Рахман, головний оглядач відділу міжнародних відносин Financial Times.

Незважаючи на численні суперечки, від Суецької кризи 1956 року до конфліктів у В'єтнамі та Іраку, НАТО зберігав єдність завдяки спільному розумінню, що США та Європа стоять по один бік барикад.

Рахман наголошує, що партнерство США і Європи базувалося на спільних інтересах та цінностях. Під час холодної війни їх об'єднувало стримування радянської загрози та захист демократії. Після її завершення спільною метою стала боротьба з тероризмом і підтримка нових демократій у Європі.

Але це спільне розуміння зараз руйнується. Катастрофічне завершення війни в Україні може зруйнувати його повністю,
– зазначає Рахман.

Нещодавно США і Європа представили різні підходи до мирного врегулювання для України. Європейці категорично відкидають ключові пропозиції Трампа, особливо визнання анексії Криму Росією.

Дональд Трамп мав, здавалося б, приязну зустріч із Володимиром Зеленським у Римі на вихідних і навіть критично висловився на адресу Путіна. Проте США не переглянули жоден з аспектів свого плану, що викликають обурення в Україні та Європі.

Корінь розбіжностей полягає у протилежних поглядах на безпеку та джерела загроз. Європейські країни побоюються, що поступки Росії заохотять Путіна до подальших атак на інші європейські держави, починаючи з Балтії.

В основі цієї незгоди лежать глибоко різні уявлення про міжнародну безпеку – і про те, звідки йде загроза наступної війни. Європейці вважають, що винагородження російської агресії в Україні значно підвищить ймовірність того, що Путін атакує решту Європи – починаючи з Балтійських країн.

Адміністрація Трампа бачить ситуацію зовсім по-іншому. Вона стурбована тим, що США можуть бути врешті-решт втягнуті в прямий конфлікт з Росією. Сам Трамп неодноразово попереджав про ризик третьої світової війни. Адміністрація Байдена також була стурбована ризиком ескалації з Росією. Але, на відміну від Трампа, вона поділяла глибоку підозру Європи щодо Путіна і рішучість у тому, що російська агресія не повинна бути винагороджена,
– підкреслює Рахман.

Розбіжності між США та Європою виходять далеко за рамки питання про Україну. Союзникам доведеться врахувати, що Трамп прямо загрожує територіям двох країн НАТО.

Трамп неодноразово заявляв про бажання включити Гренландію, що належить Данії, до складу США, а нещодавно у журналі Time повторив ідею про перетворення Канади на 51-й штат. Хоча військових загроз Канаді він не висував, його прагнення ліквідувати її незалежність очевидне.

Поєднання авторитарних схильностей, погроз союзникам і симпатій до Путіна ставить під сумнів існування НАТО як альянсу на основі спільних цінностей.

Нині адміністрація Трампа та європейські уряди просувають дві протилежні візії Заходу: концепція Трампа і Венса – етнонаціоналістична та консервативна; європейська – заснована на міжнародному праві та ліберальних інституціях.

"Розбіжності є ще більш запеклими, оскільки обидві сторони вважають, що це екзистенційна боротьба за політичне виживання – і сподіваються на союзників по той бік Атлантичного океану. Адміністрація Трампа хоче працювати з націоналістичними популістами, такими як Віктор Орбан з Угорщини, Роберт Фіцо зі Словаччини чи Найджел Фарадж з Великої Британії. Провідні європейські уряди сподівалися на перемогу Камали Гарріс на виборах президента США і тепер відчайдушно рахують дні до проміжних виборів в Америці", – додає Рахман.

Колись трансатлантичний альянс був стабільною структурою, яка витримувала зміну урядів. Тепер його існування залежить від того, чи при владі на обох континентах одночасно перебувають ліберали або неліберали.

"Але навіть тоді є підстави для сумнівів. Окрім спільних цінностей та інтересів, західний альянс залежить від довіри. Всі сторони повинні знати, що вона збережеться, незалежно від того, що станеться на наступних виборах. Але європейці та канадці тепер знають, що США здатні обрати Трампа двічі. Вони більше не можуть сприймати американську непохитність як належне", – підсумував Рахман.