100 днів президентства Трампа: падіння рейтингів, хаос і обережний оптимізм для України

29 квітня минають перші 100 днів президентства Дональда Трампа, так званий медовий місяць в американській політиці. Свій другий термін на посаді президента США Трамп почав бурхливо: взявся за реформування уряду та різних інституцій, скорочує та реорганізує виконавчу владу, вводить безпрецедентні митні тарифи на імпорт, намагаючись вплинути на глобальний економічний порядок.

Наслідками такої політики стали значні порушення у роботі установ і фінансових ринків, що призвело до низки судових позовів проти Трампа. Крім того, рейтинг Дональда Трампа за цей “медовий місяць” впав до найнижчого серед останніх п’яти президентів. Більшість американців вважають, що Трамп перевищив свої повноваження, а також кажуть, що американська економіка стала гіршою.

Факти ICTV розпитали політолога, кандидата політичних наук, доцента Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ігоря Рейтеровича про ризики для України, стратегію демократів, падіння рейтингів Трампа і його геополітичні плани.

100 днів президентства Трампа: хаос чи продумана стратегія

За словами політолога, Дональд Трамп на посаді президента зараз робить саме те, про що говорив ще під час передвиборчої кампанії. Він обіцяв скорочення кількості держслужбовців, запровадження митних тарифів на імпорт тощо. Однак головна проблема полягає в тому, як саме він реалізує свої плани.

Одна справа — мати чіткий план із визначеними термінами, показниками ефективності та відповідальними за його виконання. І зовсім інша — коли рішення впроваджують, а потім, під тиском зовнішніх обставин або суспільної реакції, змінюють або взагалі від них відмовляються. У цьому контексті Трамп не має ні стратегії, ні чіткого плану дій із визначеними показниками.

За словами Ігоря Рейтеровича, у Дональда Трампа є загальне уявлення, що саме він хоче реалізувати на практиці, однак питання, що робити після — залишається відкритим.

— Практично немає людей, відповідальних за те, щоб довести хоча б одну ініціативу до фінального завершення. До речі, ситуація навколо скорочення державних службовців — одна з найбільш показових, — зазначає політолог.

Як приклад він наводить призначення Ілона Маска головою Департаменту ефективності уряду (DOGE) — людини, яка перебуває поза сферою публічного управління. За словами Рейтеровича, Маск починає звільняти працівників і висувати вимоги щодо звітності, що викликає опір усередині самої системи державного управління.

Ігор Рейтерович зауважує, що міністерства, відомства та різні департаменти фактично відмовляються виконувати вказівки Ілона Маска. За його словами, ні в Маска, ні в Трампа немає реальних повноважень, які давали б змогу змусити державні органи діяти відповідно до їхніх вимог.

— Тому хаос, так, він присутній у перші 100 днів. Це досить умовно керований хаос. Є певні магістральні лінії, якими Трамп буде рухатися, але вони дуже ситуативні — і в будь-який момент президент може від них відмовитися чи змінити напрям, — наголошує політолог.

За словами політолога, Трамп отримав від Байдена дуже непогану економіку і дуже непогану ситуацію всередині системи публічного управління. Тому навіть на тлі таких дій Трампа інституції продовжують працювати.

Встигнути до проміжних виборів

На думку політичного експерта, Дональду Трампу доведеться встигнути реалізувати свої ключові ініціативи до проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться в листопаді 2026 року. Саме тоді він має показати успіхи та конкретні результати.

Якщо цього не станеться, Трамп ризикує втратити більшість і в Палаті представників, і в Сенаті, а отже — значна частина його ініціатив буде заблокована і залишиться нереалізованою.

Ігор Рейтерович зазначає, що Трамп покладає великі надії на підвищення митних тарифів на імпорт.

— Він розраховує, що це дасть йому змогу впевнено підійти до проміжних виборів: американці почнуть заробляти більше й витрачати менше. Але наразі відбувається протилежне, — наголошує політолог.

За словами експерта, аналогічна ситуація і з планами оптимізації державного апарату заради економії коштів. Однак Трамп має усвідомлювати, що скорочення держслужбовців не може тривати два роки поспіль. Ба більше, масові звільнення неминуче призведуть до погіршення якості державних послуг, що не залишиться непоміченим суспільством.

Демократи вибирають чекати

За словами політолога Ігоря Рейтеровича, складається враження, що Демократична партія обрала для себе тактику очікування — розрахунок на те, що Дональд Трамп сам зашкодить собі.

— Навіщо їм зараз активно втручатися в політичні процеси, якщо Трамп сам може зробити не дуже добре для себе й, зрештою, для Республіканської партії? — зауважує експерт.

Водночас, додає політолог, сама Демократична партія переживає серйозну внутрішню кризу — кризу відсутності нових лідерів та кризу ідеології. В останні десятиліття партія все більше набуває ознак лівого руху.

Ігор Рейтерович зазначає, що в Демократичній партії з’явилося багато лівих ідей, подекуди навіть псевдосоціалістичних.

— Це проявляється як на рівні соціального забезпечення, так і на рівні політики толерантності. Виявилося, що така ідеологія підходить далеко не всім американцям. Перед демократами зараз стоїть серйозний виклик — знайти власний фокус. Чи це будуть класичні демократи, чи нова соціал-демократія умовно північноєвропейського зразка, чи партія й надалі триматиметься лівих ідей, — говорить політолог.

За його словами, нині в Демократичній партії спостерігаються внутрішня неузгодженість, суперечки довкола ідеологічних орієнтирів і певна розгубленість після перемоги Дональда Трампа.

На думку політолога, перед проміжними виборами до Конгресу 2026 року у Демократичній партії почнуть з’являтися нові лідери й активізується внутрішня робота.

Водночас зауважує Ігор Рейтерович, перемога Дональда Трампа поставила під сумнів майбутнє самої Республіканської партії, адже Трамп фактично намагається поглинути її та перетворити на “трампівську партію”, підпорядковану собі.

Тож наразі демократи радше спостерігають за тим, до чого приведе політика Трампа. Водночас для них залишаються принципово важливими питання — верховенство права, незалежність судової системи, регульована міграція та права людини. За словами експерта, поступатися цими цінностями демократи не збираються, хоча Трамп поки що не здійснював прямого наступу на ці принципи.

100 днів президентства: рейтинг Трампа

Демократи також уважно стежать за тим, якими будуть рейтинги Дональда Трампа після перших 100 днів президентства, щоб зробити відповідні висновки. На сьогодні рейтинг Трампа — найнижчий серед усіх останніх п’яти президентів. Навіть під час його першої каденції рівень підтримки був вищим. І наразі немає ознак того, що рейтинг президента почне зростати.

Згідно з новим опитуванням ABC/Washington Post, організованим компанією Langer Research Associates за участі Ipsos, рейтинг схвалення роботи Трампа впав із 45% у лютому до нинішніх 39%. Це найнижчий показник серед усіх президентів США за перші 100 днів перебування на посаді з часів Гаррі Трумена.

Трамп боїться втратити більшість у Конгресі

Сполучені Штати є президентською республікою, однак Конгрес має чіткі повноваження, які президент обійти не може. Зокрема, без схвалення Конгресу президент не має змоги ухвалити бюджет. Також Конгрес може ініціювати процедуру імпічменту. Тому Дональд Трамп, як і будь-який інший президент на його місці, побоюється втратити більшість у законодавчому органі.

Історично на проміжних виборах у США часто відбувається зміна балансу сил: коли при владі президент-республіканець, демократи зазвичай повертають собі більшість у Конгресі, і навпаки.

— Я поки не бачу, за рахунок чого Трамп збирається покращувати життя американців. А для його виборця фінансова сторона є дуже важливою: чимало американців заробляють небагато, а ті, хто живе на соціальну допомогу, взагалі почуваються обділеними, адже значна частина фінансування йшла на підтримку різних нацменшин, — наголошує Ігор Рейтерович.

За словами експерта, хоча Трамп і обіцяв змінити ситуацію, поки що не видно жодних реальних зрушень. Через це частина виборців-республіканців може просто не прийти голосувати на проміжних виборах, тоді як демократи мобілізуються, що дасть змогу Демократичній партії повернути більшість у Конгресі.

Взаємини США та України за 100 днів президентства Трампа

Зустріч Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського в Римі 26 квітня суттєво покращила стосунки між лідерами після конфлікту в Овальному кабінеті. За словами політолога, про той інцидент вже практично забули.

— Зустріч у Римі дає нам підстави для обережного оптимізму. Хоча робити поспішні висновки не варто. На жаль, ми маємо справу з президентом США, який іноді поводиться як підліток. Але можемо сказати, що наші взаємини зі Сполученими Штатами залишаються робочими: Україна продовжує отримувати розвіддані, Америка бере участь у мирних переговорах тощо, — зазначає Ігор Рейтерович.

Є висока ймовірність, що найближчим часом Україна зможе підписати мирні угоди.
Як зазначає політолог, навіть якщо США вийдуть із переговорного процесу, але збережуть підтримку України, це не стане катастрофою. Україна продовжить боротися з ворогом — просто мир настане пізніше.

На думку Ігоря Рейтеровича, якщо Дональд Трамп і наважиться вийти з переговорів, це триватиме недовго.

— Найімовірніше, він вийде з переговорного процесу ненадовго — кави поп’є і повернеться. До того ж у Трампа не буде жодних підстав знімати санкції з Росії. Допомогу Україні він також не скасує, адже в американських медіа це мало б вкрай негативний вигляд. Для більшості американців Росія — це супротивник або навіть ворог, і це підтверджують усі соціологічні опитування, зокрема проведені вже за часів другого президентства Трампа, — наголошує політолог.

За словами Ігоря Рейтеровича, менше п’ятої частини американців вважають Росію партнером. Для переважної більшості це країна-супротивник Сполучених Штатів. Ігнорувати таку громадську думку Трамп не може, особливо за умов його низького президентського рейтингу.

— Одна справа, якби в нього був рейтинг підтримки на рівні 60%. А коли Fox News показує 44%, а CNN — 39%, і це за 100 днів президентства, які в американській політичній традиції називають “медовим місяцем”. Рейтинг Трампа за перші 100 днів його першої каденції був трохи вищим. У Байдена на цьому етапі було 56%. І на тлі цих цифр змінювати позицію щодо Росії? Треба бути дуже ризиковим хлопцем, — зауважує політолог.

Якщо Дональд Трамп все ж вирішить вийти з переговорного процесу, роль головного посередника перейде до Європи. Серед потенційних гравців експерт називає Британію, Францію та Німеччину.

Часто згадується і Китай, однак, за словами Рейтеровича, Пекін ставиться до посередницької ролі обережно і не поспішає брати на себе таку відповідальність, оскільки для Китаю нині важливішими залишаються відносини зі Сполученими Штатами.

— Ще раз наголошую: навіть якщо США заявлять про вихід із переговорів, я не думаю, що вони підуть далеко і надовго, — зауважив експерт.

Крим – Гренландія: чи можлива угода між Трампом та РФ

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, теоретично Дональд Трамп міг би запропонувати кремлівському диктатору Володимиру Путіну угоду: США визнають російську юрисдикцію над Кримом, а Росія натомість підтримує анексію Гренландії.

Однак, за словами експерта, ситуація значно складніша. Тим країнам, які виступають проти можливого захоплення Гренландії Америкою, буде байдуже, чи підтримує це Росія. Адже для них Росія не та країна, до якої будуть прислухатися в цивілізованому світі.

До того ж якщо Сполучені Штати справді захочуть анексувати Гренландію, Трамп не надто зважатиме на думку Москви чи її підтримку.

Водночас питання Криму має зовсім іншу вагу. Визнання російської юрисдикції над Кримом для США — це табу. І Трамп змушений буде це враховувати, наголошує Ігор Рейтерович.