Був осередком розпусти та називався на честь революціонера: що приховує Андріївський узвіз в Києві

Андріївський узвіз – артерія Києва, що поєднує монументальний Поділ з висотами Старого міста. Це не просто вулиця, а живий літопис, де кожен камінь дихає історією, а кожен будинок зберігає свої таємниці. Це місце, де минуле переплітається з сьогоденням, створюючи неповторну атмосферу, яку не знайти більше ніде.

У далекому минулому, коли Київська Русь була в зеніті слави, тут пролягала стародавня дорога, що з'єднувала Верхнє місто з торговим Подолом. З часом вона перетворилася на мальовничий узвіз, який отримав своє ім'я на честь величного Андріївського собору, що гордо вінчає пагорби.

Архітектурна симфонія Андріївського

Основний архітектурний ансамбль узвозу формувався на зламі XIX-XX століть. Саме тоді тут з'явилися розкішні прибуткові будинки, кожен з яких має свою унікальну історію. Серед них особливо виділяється дивовижний будинок №34, який отримав прізвисько "Терем" за свій казковий вигляд. Колись він був прикрашений двома великими куполами, які суперничали за пишністю з самим Андріївським собором. На жаль, час і стихія не помилували ці архітектурні перлини.

Ще однією окрасою узвозу є дерев'яна садиба під номером 19А – живий свідок минулих епох. Цей будинок, один з найстаріших дерев'яних будівель Києва, зберіг свою автентичність завдяки кропіткій реставрації, проведеної в 1989 році. Ажурні різьблені прикраси, що оздоблюють його фасад, розповідають про майстерність народних умільців.

Мораль і гріх: таємні історії Андріївського

У 40-ті роки 19 століття Андріївський узвіз був відомий не тільки своєю архітектурою, а й закладами сумнівної репутації. Будинки розпусти, які розташувалися в тіні Андріївського собору, викликали гнів у церковнослужителів. Вони звернулися до влади з вимогою прибрати з вулиці "гріховні" заклади, щоб не оскверняти святе місце. Зрештою, влада пішла назустріч, і публічні будинки зникли з Андріївського.

Невтілена мрія: чому трамвай не підкорив узвіз

На початку ХХ століття існував амбітний план запустити трамвай по крутому схилу Андріївського узвозу. Однак, вузькість вулиці та складний рельєф стали непереборною перешкодою для реалізації цього проєкту. Довелося відмовитися від ідеї трамвая і замість нього побудувати фунікулер, який і сьогодні з'єднує Поділ з Верхнім містом.

Відродження легенди: сучасне обличчя Андріївського

У радянські часи Андріївський узвіз втратив свою колишню розкіш і перетворився на звичайну вулицю з комунальними квартирами. У 1928 році його навіть перейменували на честь революціонера Лівера. Однак, з часом історичну назву було повернуто.

У 80-х роках розпочалося поступове відродження узвозу. Будинки були відреставровані, бруківка перекладена, а комунальні квартири розселені. Сьогодні Андріївський узвіз – це місце зустрічі художників, музикантів, туристів і всіх, хто прагне відчути дух старого Києва. Недарма його називають київським Монмартром – тут панує особлива творча атмосфера, що надихає на створення прекрасного.

Андріївський узвіз – це жива історія Києва, що триває. Тут кожен може знайти щось для себе: насолодитися архітектурою, поринути в атмосферу минулого, познайомитися з творчістю сучасних митців або просто прогулятися мальовничою вулицею, відчуваючи подих віків.

Раніше "Телеграф" розповідав про найдовшу вулицю Києва. Сьогодні це головна транспортна артерія лівобережжя.