Як Трамп повстав із "політичних мерців": у The Atlantic розкрили таємницю його перемоги

Журналісти поспілкувалися з десятками головних радників, помічників, союзників, опонентів і наближених осіб Трампа, аби дізнатися, як тому вдалося повернутися з політичного забуття, передає24 Канал.

У чому секрет трампівського успіху

Трамп ніколи не жив за традиційними правилами політики. Він завжди був переконаний у своєму генії, у своїй інтуїції. Але ніколи не був у цьому настільки впевненим, як зараз. Вигнання, численні звинувачення, судові справи, замахи — усе це переконало його, що він непереможний. Він також зміцнив в собі інстинкт продавця: змінити реальність під себе, перетворити факти на "фейкові новини", зробити неймовірне не лише ймовірним, а реальним. Це головний урок, який Трамп і його прихильники винесли з виборів 2020 року і 6 січня. Для нього реальність – змінна матерія. Всі спроби знищити його — від демократів до прокурорів і суддів — лише зміцнювали його.

Отже, після поразки на виборах Трамп зрозумів, що йому потрібна правильна команда. Протягом першого терміну його постійно стримували власні люди. Він потребував розумних людей, які б реалізовували його волю. Першою ключовою фігурою стала Сьюзі Вайлс, яка керувала його кампаніями у Флориді у 2016 і 2020 роках. Згодом він найняв її на чолі політичної операції, яка стала його кампанією 2024 року. Вайлс зрозуміла, що в 2020-му Трамп ще не повністю підкорив Республіканську партію. Вона розробила систему перевірки кандидатів на вірність і життєздатність: що вони казали 6 січня? Як голосували? Це будувало коаліцію вірних – чого бракувало Трампу під час першого терміну.

Спочатку ізоляція Трампа від великих соцмереж і медіа здавалася катастрофічною. Але він знайшов підтримку на ультраправих платформах. Тейлор Будович допомагав MAGA-інфлюенсерам обходити заборони: вони роздруковували його пости, Трамп підписував їх, а ті постили фото з автографом – і просували його думки.

Трамп і далі просував брехню, що виграв у 2020-му, а 6 січня був звичайною середою. З погляду політичної логіки, це була хибна стратегія. Але його безсоромність завжди була його силою. Повторюючи щось достатньо часто, він змушував людей вірити — всупереч очевидному.

Слід зауважити, що передвиборча кампанія Трампа у 2022 році стартувала провально. Ніхто не вірив, що він може стати реальним кандидатом у президенти. Перший переломний момент, за словами кількох радників, настав у лютому 2023 року. Тоді потяг компанії Norfolk Southern, що перевозив небезпечні хімікати, зійшов з рейок у Іст-Палестайн поблизу кордону з Пенсильванією, викинувши токсичні речовини. Речниця Байдена не змогла відповісти на запитання про плани президента відвідати місце інциденту. Цим скористався Трамп. Він вирушив у Іст-Палестайн. Кадри, як він купує McDonald’s для рятувальників — справили сильне враження. "Це просто нагадало всім, що людям він все ще подобається", – сказав один радник. Майже два роки потому цей візит досі мав резонанс.

Невпевнений початок кампанії дозволив Трампу залишатися поза увагою, даючи його команді час на підготовку. Колишні радники Трампа використали роки поза владою, щоб створити власні організації – America First Legal, America First Policy Institute, Center for Renewing America – з метою підготуватися до другого терміну президентства Трампа.

Час поза увагою також дозволив команді виробити нову стратегію виборчої кампанії. До того моменту Трамп уже відштовхнув від себе значну частину електорату, а серед деяких демографічних груп його рейтинги були нижчими, ніж на попередніх виборах. Згідно з традиційною логікою, кримінальні розслідування та судові процеси, які вже йшли, мали лише посилити це відчуження. Але директори кампанії вирішили перетворити цю проблему на перевагу. Їхня стратегія полягала у тому, "щоб не повернути втрачену підтримку серед певної категорії електорату, а збільшити її рівень серед тих категорій населення, де вона й так велика. Ця стратегія дозволила Трампу залишатися собою – таким, яким він подобається цій аудиторії. У момент, коли Демократична партія часто виглядала як суміш східноузбережних еліт, нудних моралістів і крайніх лівих активістів, Трамп пропонував популізм без осуду – людям, яким набридло, що їх постійно засуджують.

Тому усі судові процеси навколо Трампа не знизили його рейтинг, а навпаки підвищили. Прихильники Трампа вірили, що всі розслідування та слухання щодо 6 січня – це "полювання на відьом".

Для тої частини виборців, яка справді вирішувала долю виборів, аргумент демократів про загрозу демократії з боку Трампа був далеким від їхніх насущних проблем – зокрема, цін на продукти. Із часом, коли Трамп дедалі більше перекроював історію, змальовуючи учасників заколоту як "патріотів", події 6 січня ставали для багатьох абстракцією.

Засудження Трампа за кримінальними звинуваченнями насправді стало для нього благом. Ще весною 2023 року, коли Трампу висунули обвинувачення за виплати порнозірці, його підтримка у республіканських праймеріз зросла на 10 пунктів за місяць — до понад 50% — і більше вже не опускалася.

Під час кампанії 2016 року Трамп ігнорував традиційні донорські кола, що викликало скепсис серед спонсорів. Але, перебуваючи в політичній ізоляції, він почав отримувати задоволення від збору коштів. Просив радників призначати йому більше телефонних розмов із великими донорами. Писав особисті записки, регулярно запрошував багатих прихильників і потенційних жертводавців на вечерю до Мар-а-Лаго.

У фінальні місяці кампанії демократичні стратеги, що працювали на віцепрезидента Камалу Гарріс, зосередилися на 7 "хитких" штатах. Натомість Трамп казав своїм помічникам, що хоче вкладати ресурси навіть у ті штати, де перемога вже була майже гарантована. Він хотів виграти загальне голосування.

Під час перерв між заходами його команда телефонувала групам виборців у "червоних" штатах і з'єднувала їх із Трампом. "Це ваш улюблений президент Дональд Трамп", – говорив він, після чого робив короткий виступ. Дзвінки здійснювалися з автоколони, з літака кампанії – до 10 на день. Таким чином, оминаючи старі ЗМІ, Трамп безпосередньо звертався до тисяч виборців.

У 2016 році Трамп був розчарований тим, що програв за загальним голосуванням Гілларі Клінтон. Втім, вже через 8 років Трамп насолоджувався масштабністю своєї перемоги — усі сім коливних штатів і сильний результат за підсумками загального голосування, яке він зрештою виграв.