Премією DW "За свободу слова" нагороджено Тамар Кінцурашвілі

Премію DW "За свободу слова" у 2025 році присуджено Тамар Кінцурашвілі з Грузії. Вона очолює Фонд розвитку медіа, рішуче бореться з дезінформацією - і за це зазнає дедалі більшого тиску.

Коли 1991 року Грузія проголосила свою незалежність, журналістка Тамар Кінцурашвілі вже знала, що в майбутньому стане активно боротися за демократію. "Під егідою Радянського Союзу ми не мали права голосу і були залежні від тоталітарної системи, - згадує вона в інтерв'ю DW. - Але в демократичній державі громадяни повинні тримати уряд під контролем, щоб зберегти нашу свободу. ЗМІ несуть особливу відповідальність за дотримання принципу поділу влади".

Лімбурґ: Зусилля Кінцурашвілі дуже важливі для свободи преси

Сьогодні 55-річна Кінцурашвілі є виконавчою директоркою неурядового Фонду розвитку медіа, який працює в Тбілісі і займається захистом прав і свобод людини, а також проводить семінари, присвячені перевірці фактів і боротьбі з мовою ненависті.

Фонд у своїй роботі стикається зі дедалі більшими складнощами - в умовах, коли політичний режим у Грузії стає більш репресивним. Цього року медіакомпанія DW нагородила Тамар Кінцурашвілі премією "За свободу слова" (Freedom of Speech Award) за її самовіддану діяльність на благо свободи преси.

Цю премію вручають журналістам і правозахисникам із 2015 року, щоб привернути увагу до проблеми свободи преси та тривожної ситуації з правами людини в багатьох регіонах світу. Гендиректор DW Петер Лімбурґ (Peter Limbourg), оголошуючи ім'я лауреатки, наголосив, що Тамар Кінцурашвілі отримує нагороду за рішучу прихильність боротьбі з дезінформацією в Грузії.

"Її зусилля у боротьбі з внутрішньою і міжнародною пропагандою дуже важливі для свободи преси, вираження думок і довіри до вільних ЗМІ. Наразі Грузія перебуває на роздоріжжі: у парламенті немає активної опозиції, процес вступу до ЄС заморожено, ухвалено авторитарні закони про ЗМІ, з якими ми вже знайомі з Росії", - зазначив Лімбурґ.

Тиск з боку влади посилюється - і на саму Кінцурашвілі

Кінцурашвілі зізнається, що сьогодні почувається в Грузії в більшій небезпеці, ніж будь-коли: "Уряд щодня намагається вигадати щось нове, щоб перешкодити нам працювати". Правляча партія "Грузинська мрія", яка перебуває при владі з 2012 року, провела через парламент закон "Про прозорість іноземного впливу", що набрав чинності в червні 2024 року. Згідно з ним, грузинські некомерційні організації (НКО) та ЗМІ, які отримують понад 20 відсотків фінансування з-за кордону, зобов'язані зареєструватися як організації, що представляють іноземні інтереси.

Якщо цього не буде зроблено, НКО і ЗМІ загрожує штраф. Критики цього нормативного акту називають його аналогом російського закону "про іноагентів". На початку квітня парламент Грузії ухвалив у третьому читанні законопроєкт, який є фактично аналогом американського закону про іноагентів від 1938 року. Він, крім неурядових організацій (НУО), онлайн-медіа та мовників, уже зачіпає і фізичних осіб.

Фонд розвитку медіа повністю фінансується з-за кордону. Проте він відмовляється реєструватися як організація, що представляє іноземні інтереси. "Мета нового законодавства - підірвати довіру до нашої роботи, - впевнена Кінцурашвілі. - Для ухвалення правильних рішень потрібна достовірна інформація. Так працює демократія".

Минулого року, протестуючи проти вищеназваного закону, тисячі грузинів виходили на вулиці. Рішення грузинського уряду, який у відповідь на критику з боку Брюсселя в листопаді минулого року призупинив процес вступу Тбілісі до Євросоюзу, ще більше підігріло протести. Грузія стала державою-кандидаткою на вступ до ЄС лише рік тому. Донині в країні регулярно відбуваються демонстрації проти авторитарного курсу влади. Останніми місяцями грузинська влада, за даними опозиції, ще сильніше обмежила свободу слова і зібрань.

А 16 квітня парламент ухвалив поправки до закону "Про гранти", згідно з якими грузинські НУО та ЗМІ, які отримують гранти з-за кордону, зобов'язані погоджувати їх з урядом. Посилюється і прямий тиск на саму Тамар Кінцурашвілі. За її словами, люди в капюшонах кілька разів розмальовували вхід в офіс її фонду, а також називали її саму та її колег "псевдоліберальними фашистами". "Якісь люди телефонували нам - навіть серед ночі - і ображали нас. Вони дзвонили моїй сім'ї, чоловікові та доньці", - розповідає Кінцурашвілі.

Разом з іншими НУО Фонд розвитку медіа звернувся з позовом до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), домагаючись скасування закону "про іноземних агентів".

Шлях від журналістки до експертки з перевірки фактів

Тамар Кінцурашвілі, яка народилася 1970 року в Цхалтубо, в юності пережила нелегкі часи - після розпаду Радянського Союзу в Грузії вирувала громадянська війна. Сепаратисти у грузинських регіонах Абхазія і Південна Осетія проголосили про власну "незалежність". Однією з небагатьох країн, які їх визнали, стала Росія 2008 року, яка пізніше розмістила у цих самопроголошених "республіках" своїх військових.

В останні роки існування СРСР Кінцурашвілі вивчала журналістику в Тбіліському державному університеті (ТДУ). З 1994 року працювала репортеркою у "Дроні" - першій незалежній газеті країни, брала інтерв'ю в таких політиків, як Едуард Шеварднадзе (президент Грузії з 1995 до 2003 року, міністр закордонних справ СРСР з 1985 до 1991 року). Пізніше Кінцурашвілі очолила відділ політики і стала заступницею головного редактора "Дроні".

Стажувалася в західних ЗМІ, зокрема в інформагентстві Reuters у Лондоні та газеті Deseret News у Солт-Лейк-Сіті. "Це навчило мене незалежної журналістики - адже в Грузії у нас не було такого досвіду", - згадує Кінцурашвілі. У 2005-2008 роках вона була гендиректоркою грузинської державної телерадіокомпанії Суспільне мовлення Грузії.

Однак із 2014 року Кінцурашвілі повністю присвятила себе боротьбі за свободу преси та поширення достовірної інформації. "Спочатку у фактчекінгу не було необхідності - адже ЗМІ робили свою роботу, - каже вона. - Але з появою нових технологій кожен громадянин може поширювати інформацію, тому ми всі повинні знати, як відрізнити факти від неправдивих повідомлень. Можливість контролю над інформацією означає владу, і сьогодні уряди, автократи та компанії намагаються маніпулювати громадською думкою".

Кінцурашвілі: Премія показує, що ми не самотні

Понад 300 осіб уже взяли участь в організованих Фондом розвитку медіа семінарах зі свободи преси, протидії дезінформації та мові ненависті - зокрема, в рамках платформи Myth Detector, заснованої 2017 року фондом разом з Академією DW. Тамар Кінцурашвілі також є доценткою Державного університету Іллі Чавчавадзе в Тбілісі, де викладає етику ЗМІ та аналіз методів пропаганди.

Міжнародна підтримка, зокрема премія DW, зараз для Кінцурашвілі є важливою як ніколи. Наразі вона бере участь у шестимісячній стипендіальній програмі у Франції, в рамках якої регулярно зустрічається з правозахисниками з усього світу. "Премія DW дає нам відчуття, що ми не самотні в боротьбі з цим репресивним урядом. І це сигнал, що наша робота важлива - для нашої країни, для кращої, демократичної Грузії", - каже журналістка.