Все більше українців проти того, аби в українських школах вчили російську мову – опитування

В Україні збільшується число тих, хто вважає, що в українських школах не потрібно вивчати російську мову. Про це свідчать результати нового опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Так, 2019 року 81% опитаних вважали, що російську мову у школах вивчати варто, хоча обсяг її вивчення й був дискусійним. Однак вже 2023 року – після повномасштабного вторгнення РФ – частка таких громадян скоротилася до 42%. Водночас з 8% до 52% збільшилося тих, хто проти вивчення російської мови взагалі.

Що стосується останніх, то 2023 року 52% вважали, що не варто взагалі вчити у школах російську мову. Однак вже сьогодні таких респондентів виявилося 58%. Тоді як прибічників вивчення російської мови стало 38% порівняно з 42% 2023 року.

З цих 38% лише 9% переконані, що мову сусідньої країни варто вивчати на рівні з українською, або хоча б на вищому від інших іноземних мов. Натомість решта 29% вважають, що російську варто вчити як іноземну мову, або ж на ще нижчому рівні.

«У всіх регіонах України порівняно з 2019 роком стало значно більше тих, хто виступає проти вивчення російської мови. Причому в період між 2023 і 2025 роками ми наразі не бачимо, наприклад, «відкочування». Навпаки, в окремих регіонах продовжується поширення думки про недоцільність вивчення російської мови в школах», – зазначили соціологи.

Якщо говорити про регіональний розріз, то на заході України 25% вважають, що російську мову варто вивчати, тоді як 2023 року таких жителів західних регіонів було 32%. Проти цього виступають 72% мешканців західних областей, а 2023 року таких було – 65%. 

У центрі України 36% вважають за доцільне вивчення російської мови, проти 42% у 2023 році. Проти вивчення мови сусідньої держави 61% жителів центральних регіонів, тоді як 2023 року їх було 53%.

На півдні ситуація з 2023 року не змінилася і зберігається майже паритетний поділ. Зокрема, 51% вважає, що російську мову варто вивчати (переважно – на рівні інших іноземних мов або нижчому рівні), а 44% – взагалі проти її вивчення у школах. 

На сході України порівняно з 2023 роком стало більше тих, хто проти вивчення російської мови – їх частка збільшилася з 23% до 36%. При цьому вважають, що варто вивчати – 57% опитаних, а 2023 року їх було 61%.

Серед тих, хто вдома спілкується українською мовою, а таких 63% громадян, 66% виступають проти вивчення російської мови в школах. При цьому 31% допускають її вивчення. Серед тих, хто в рівній мірі спілкується українською і російською мовами (19%), думки розділилися порівну – 48% проти вивчення російської мови в школах, а 49% – вважають, що можна вивчати. Серед же респондентів, які вдома спілкуються російською мовою (13%), 66% вважають, що російську мову можна вивчати в школах.

«При цьому у всіх випадках серед тих, хто загалом допускає вивчення російської мови в школах, мова переважно йде про вивчення на такому ж рівні, як і інші іноземні мови, або навіть нижчому рівні», – зазначили соціологи.

Тим, хто виступив за вивчення російської мови в школах, поставили питання, чим саме вони пояснюють свою думку. Серед найпоширеніших пояснень стало те, що російська мова є іноземною, а іноземні мови варто знати. Так відповіли 38% респондентів. Ще 32% заявили, що в Україні це поширена мова і так склалося історично. Також поширеною стала відповідь про те, що потрібно знати мову ворога – відповіли 14%.

Опитування провели з 14 лютого по 4 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Всього опитали 1029 респондентів від 18 років по всій території України, підконтрольній уряду.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

Нагадаємо, на початку липня спливає п’ятирічна каденція уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя. Список кандидатів до Кабінету міністрів уповноважені особи вже подали, але потайки від громадськості, йдеться у спільній заяві низки громадських організацій. Підписанти зазначають, що придатність більшості кандидатів до виконання функцій мовного омбудсмена викликає сумніви. А сам підхід до обрання нового омбудсмена схожий на те, що влада намагається послабити інституцію уповноваженогоіз захисту державної мови.