«Станція нефункціональна»: науковиця розповіла про майбутнє ЗАЕС

Запорізька атомна електростанція з моменту окупації російськими військовими 4 березня 2022 року багато раз знаходилась «за крок до катастрофи». Міжнародна спільнота та українці впродовж цих років намагаються повернути контроль над ЗАЕС, адже небезпека від ушкоджень електростанції може вплинути на увесь світ. Кандидатка біологічних наук, керівниця проєктів R&D Kernel, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Катерина Шаванова в інтерв’ю «Українському тижню» розповіла про теперішній стан ЗАЕС, а також її майбутнє, повідомляє «Главком».

«Попри те що викиду радіації, на щастя, немає, нинішня ситуація на ЗАЕС – уже аварія! Жоден із «семи стовпів» або основоположних принципів ядерної безпеки, розроблених МАГАТЕ, не працює. Точно класифікувати рівень аварії та говорити про ймовірні сценарії важко, поки Україна не має доступу до станції», – розповідає фахівчиня.

Шаванова відзначає дві хвилі паніки навколо ЗАЕС.

Перша – на початку повномасштабного вторгнення, коли там вимкнули реактори, хоча вони ще працювали пів року від початку нової фази війни у 2022 році.

Другу – після підриву Каховської ГЕС: «Але на той момент реактори на ЗАЕС не працювали вже рік, не було активного розпаду, а тому ядерного вибуху також бути не могло».

«І тут знову повертаємося до потреби засвоювати уроки минулого. У Запоріжжі, наприклад, енергоблоки побудовані так, що реактор накритий контейнментом (Пасивна система безпеки енергетичних ядерних реакторів, головною функцією якої є запобігання виходу радіоактивних речовин у довкілля при серйозних аваріях – «Главком»). У Чорнобилі такого не було. Тому аварія на ЗАЕС ніколи не буде такою, як аварія на ЧАЕС, у будь-якому разі це інший тип аварії», – відмічає експертка.

Катерина Шаванова зазначає, що після 2022 року стало зрозуміло, що об’єкти ядерного паливного циклу можуть стати метою бойових дій. І варто розробляти протоколи дій персоналу, коли, до прикладу, вони бачать військові угрупування.

«Треба чітко прописати, коли варто вимикати реактори, скільки персоналу має залишатися на станції, хто відповідає за документи тощо. На жаль, на початку повномасштабного вторгнення цього не було. Працівники діяли на свій страх і розсуд: або брати сім’ю і тікати, або залишатися і контролювати роботу станції та піклуватися про ядерну безпеку. Маю багато запитань до «Енергоатома», бо керівництво на початку війни втекло з Києва чи то в Хмельницьку, чи в Тернопільську область. Атомна електростанція захищалася сама», – зазначила Шаванова.

Експертка додає, що «Енергоатом» у неї викликає здивування та нерозуміння, коли вони пропонують під час війни побудувати додаткові два енергоблоки, коли всі координати відомі ворогу.

«Я руками й ногами за атомну енергетику, але є такі поняття, як маневрова та базова генерації. Атомна енергетика – базова. Сьогодні нам треба розвивати маневрову генерацію, яка буде швидко відновлюватися в разі обстрілів», – підкреслює Шаванова.

На її думку, Запорізьку атомну електростанцію після її повернення під контроль України вже ніхто не буде використовувати через те, що протягом останніх трьох років вона неналежно обслуговувалась та не ремонтувалась відповідно. Також замінована велика територія станції, на розмінування якої буде витрачено багато часу: «Та й Каховське водосховище вже не охолоджуватиме реакторів. Станція нефункціональна».

На думку Катерини Шаванової, ймовірним майбутнім для ЗАЕС може стати перетворення у музей, за досвідом Японії. Також експертка підкреслює відсутність інженерів для таких змін. На її думку науковці, які працюють у Чорнобилі, через вік не зможуть реалізувати концепт «зеленої галявинки» для ЗАЕС. Атомна електростанція потребуватиме очищення, збереження палива у сховищах, та інших роботах, які провести фахівцям буде важко.

«Крім того, нам би варто було запозичувати японський досвід – досвід просвіти. Вони налагодили комунікацію з громадами, роблять музеї, зустрічаються зі школярами, готують фахівців з Radiation Preparedness, умовно кажучи, готують медиків, які в умовах радіаційного забруднення надаватимуть допомогу. Натомість ми в Україні маємо Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту, є Інститут ядерних досліджень, але в нас немає єдиної інфраструктури, єдиної організації, яка об’єднувала б це все й ухвалювала рішення», – відзначає фахівчиня.

Вона наголошує, що в Україні наразі дуже погана комунікація з приводу ядерних питань. Як приклад наводить, коли на початку повномасштабного вторгнення коментувати питання ядерної безпеки країни запросили власника «Чорнобиль тур» – проєкту, який проводить туристичні екскурсії у Чорнобильську зону.

Раніше Володимир Зеленський наголосив, що Запорізька АЕС не працюватиме без України. Так Зеленський прокоментував публікації медіа про те, що нібито одним із пунктів майбутньої мирної угоди, яку готує Трамп, є «демілітаризована зона навколо Запорізької АЕС». Президент зазначив, що без української команди і контролю над станцією, її запустити не вдасться. Американських зусиль для того також не вистачить.

До слова на Запорізькій атомній електростанції сталася стрілянина 24 квітня. Моніторингова група МАГАТЕ чула вибухи і постріли на різних відстанях від станції майже щодня.