Вальпургієва ніч в Україні: дата 2025 року, що це за подія, які традиції існували

Історія Вальпургієвої ночі.

Назва Вальпургієвої ночі походить від імені святої Вальпурги, черниці, яка проповідувала християнство на німецьких землях у VIII столітті.

Черниця здобула широку популярність далеко за межами свого монастиря завдяки численним дивам, які супроводжували її життя.

Вона була відома як рятівниця від голоду, хвороб та епідемій, а також як захисниця породіль та селян.

Вальпурга проповідувала християнство серед язичників, активно займалася духовною та інтелектуальною діяльністю — вільно володіла кількома мовами та створювала біографії відомих особистостей.

Свята Вальпурга померла приблизно 780 року, а під час перенесення її мощей почали відбуватися чудеса: вони замироточити.

Щодо різниці між західноєвропейським і слов’янським святами, то в Європі це свято більше асоціюється з язичницькими обрядами, які символізують прихід весни, очищення і боротьбу зі злом.

У слов’янській традиції Вальпургієва ніч має свої особливості, адже в цей час відзначають також звичаї, пов’язані з природними циклами, магічними ритуалами та охороною від нечистої сили, але акцент може бути поставлений на очищення та захист від духів, а не на шабаші.

Свято Бельтайн: як воно пов’язане з Вальпургієвою ніччю.

У календарі стародавніх кельтів існували два головні свята — Самайн (Самхейн) 1 листопада та Бельтайн (Бельтейн) 1 травня.

Ці святкові дати були тісно пов’язані з тваринництвом: Бельтайн знаменував початок вигону худоби на літні пасовища, а Самайн — її повернення в осінній період, коли тварин загоняли назад.

Основний ритуал Бельтайна полягав у запаленні вогнів на пагорбах, проведенні обрядів друїдів, проголошенні змов і жертвопринесеннях.

Ці вогняні церемонії мали дві основні мети:.

Вшанування природних сил і Бога сонця, щоб забезпечити захист для худоби, отримати гарний приплід і щедрий урожай на полях.

Очищення і захист громади від стихійних лих — грому, блискавки, граду, хвороб, а також від злих чар та магії чаклунів.

У давнину кельти приносили в жертву людей, пізніше замінивши їх на тварин.

Від XIX століття почали використовувати пироги або освячений у церкві хліб як дари Богам.

Історики зазначають, що в ніч проти 1 травня відьми, за повір’ями, сідали на мітли і літали над селами, намагаючись завадити людям зустріти весну і віддати шану своїм богам.

Через це ця ніч стала відома як відьмівська, а назва “Вальпургієва” з’явилася пізніше, через історичну помилку.

Що робили на Вальпургієву ніч українці в давнину.

У наших предків, які не знали святої Вальпурги, існувало власне свято — Живин день.

1 травня вони вшановували головну покровительку Роду та Цілющої Сили — Богиню Живу.

Варто зазначити, що у стародавніх слов’ян слово “життя” звучало як “живіт”, що означало “живе тіло”.

Цього дня слов’яни проводили язичницькі обряди, вшановуючи богів, що дарують землі родючість.

Ритуали нагадували кельтські — люди запалювали вогнища і стрибали через них, очищаючи себе фізично та духовно, а молоді дівчата з мітлами в руках обходили багаття, проганяючи злих духів.

Крім того, молоді жінки йшли до лісу, щоб збирати трави, оскільки вірилося, що в ніч проти 1 травня вони набувають цілющої сили.

Також сни в Живин день або Вальпургієву ніч вважалися віщими, тому рекомендується запам’ятати те, що вам насниться.