100 днів президентства Трампа: що змінилося у військовій підтримці України з боку США

У зв'язку з "ювілейною" датою президентства Трампа Фокус з'ясовував, яку підтримку Україні продовжують надавати Сполучені Штати, а також наскільки сильною є позиція Києва та європейських союзників у контексті прагнень Вашингтона зупинити і, можливо, завершити російсько-українську війну.

Мирні ініціативи Вашингтона і тиск на Київ

У виборчій кампанії 2024 року Дональд Трамп упевнено заявляв: він покладе край війні в Україні протягом 24 годин після обрання. Однак через сто днів, очевидно, ні про яке припинення конфлікту не йдеться. Сам Трамп в інтерв'ю Time визнав, що це було "перебільшенням" і "жартом", додавши, що його завдання — домогтися миру, але строки не визначені.

Наскільки жартівливими були слова американського президента, судити складно, але Білий дім продовжує переговорний трек з українського питання, використовуючи важелі тиску, зокрема й на Київ. Наприклад, після подій в Овальному кабінеті Трамп у березні розпорядився призупинити надання військової допомоги Україні в її оборонній війні проти Росії доти, доки українське керівництво не продемонструє йому "прихильність миру".

Утім, за деякий час і постачання озброєння, і надання розвідувальних даних американці відновили, про що заявила директорка Національної розвідки США Талсі Габбард, посилаючись на розпорядження Трампа.

Військова підтримка США USAI та PDA

У 2025 році військова допомога Україні з боку США опинилася в центрі міжнародної політики та внутрішньої боротьби за пріоритети зовнішньої стратегії Вашингтона. Рік ознаменувався різкою зміною підходів до підтримки українського опору — від нарощування поставок високотехнологічного озброєння на початку року до їхнього призупинення та політичних умов для продовження.

Проте програма Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) і Presidential Drawdown of Security Assistance (PDA) залишилися ключовими каналами надання високотехнологічного озброєння для ЗСУ.

Так 30 грудня 2024 року Джо Байден оголосив про виділення двох нових великих пакетів військової допомоги Україні на загальну суму 2,47 млрд доларів. Один пакет на суму 1,25 млрд доларів був наданий за розпорядженням президента США в рамках його адміністративних повноважень (PDA) і є оперативним виділенням майна з Міністерства оборони США. Другий пакет на суму 1,22 млрд доларів було виділено в рамках Ініціативи з надання безпекової допомоги Україні (USAI).

При цьому раніше представник Держдепу США Метью Міллер заявив, що наданої допомоги вистачить українській армії до кінця 2025 року.

"Ми вважаємо, що ті ресурси, які ми їм уже надали і які ми продовжуватимемо надавати до кінця терміну повноважень адміністрації, забезпечать їхнім обладнанням і матеріалами, необхідними для боротьби до кінця 2025 року", — заявив він.

Таким чином у рамках цієї допомоги Україна має отримати:

• керовані ракети для ракетної системи HIMARS;
• зенітні ракети для ЗРК NASAMS;
• зенітні керовані ракети для комплексів Stinger;
• зенітні ракети для ЗРК HAWK;
• боєприпаси для комплексів боротьби з БПЛА;
• різні безпілотні авіаційні системи;
• авіаційні протирадіолокаційні ракети HARM;
• ракети класу "повітря-земля";
• 105-мм і 155-мм артилерійські снаряди;
• протитанкові керовані ракети TOW;
• протитанкові керовані ракети Javelin;
• ручні одноразові протитанкові гранатомети АТ4;
• стрілецька зброя і боєприпаси;
• ручні гранати,
• вибухові речовини та вибухові пристрої;
• радіокомунікаційне обладнання;
• медичне обладнання;
• доступ до комерційних супутникових знімків;
• уніформа та засоби захисту;
• запасні частини, допоміжне обладнання тощо, а також послуги з навчання та транспортування.

Водночас загальна тенденція військової підтримки з боку Сполучених Штатів свідчить про скорочення допомоги, хоча Україна все ще залишається в пріоритеті. Нижче наведено порівняльний аналіз іноземного фінансування згідно з ресурсом Foreign Assistance.

Зазначимо, що за даними ABC News, близько 90% обсягу допомоги, виділеного за цією лінією PDA, вже доставлено на територію України. Агентство також повідомило, що найближчими роками Україна отримає додаткові військові поставки за контрактами з приватними американськими оборонними компаніями, багато з яких уже оплачено.

Зв'язок по Starlink

У 2025 році українські військові продовжують активно використовувати супутниковий інтернет Starlink для забезпечення зв'язку на фронті, управління дронами та координації операцій. Однак на тлі політичних змін і можливого тиску з боку США, Україна почала шукати альтернативні рішення.

І хоча Ілон Маск спростував плани щодо відключення Starlink, українська влада почала розглядати альтернативні варіанти зв'язку, включно з європейськими супутниковими системами та радіорелейними станціями, однак жодна з них не забезпечує порівнянну ефективність і надійність.

"Не розголошуємо, скоро разом і з Мінцифри, і з Мінстратпромом, і з іншими нашими колегами з Міноборони і Збройних сил повідомимо, як ми будемо мати ці рішення. Але вже рішення є, альтернатива є", — сказав міністр оборони України Рустем Умеров.

ВПК України у 2025

У 2025 році український військово-промисловий комплекс (ВПК) демонструє значне зростання і модернізацію, прагнучи до більшої автономності в забезпеченні оборонних потреб країни.

Як повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін, країна впевнено рухається до досягнення виробничих потужностей у $35 млрд — показник, який у 35 разів перевищує обсяги до повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

За словами міністра, напередодні вторгнення Україна мала в своєму розпорядженні оборонний потенціал у розмірі $1 млрд на рік. Протягом першого року війни цей показник потроївся і сягнув $3 млрд. До 2024 року українська промисловість уже функціонувала на рівні $20 млрд, а 2025 року прогнозується зростання до $35 млрд. Причому загалом поточного року на виробництво озброєння і військової техніки в бюджеті України передбачено понад 55 млрд грн.

Сметанін також оголосив про плани залучити до $20 млрд інвестицій у розширення виробництва високоточної зброї, зокрема:

• далекобійні ракети;
• системи протиповітряної оборони;
• ударні та розвідувальні БПЛА.

Зі свого боку прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що Україна здатна повністю забезпечити свої артилерійські потреби за рахунок власного виробництва.

"Сьогодні Україна виробляє власну артилерію. І протягом цього року ми будемо здатні забезпечити 100% потреб в артилерії за рахунок власного виробництва", — зазначив глава уряду.

5% ВВП на оборону: чи вимагає Трамп неможливого від європейських союзників по НАТО

Після повернення в Білий дім Дональд Трамп робить ставку на "жорстку силу" і посилює тиск на союзників по НАТО. Однією з центральних вимог американської адміністрації стало різке збільшення оборонних витрат країн Альянсу — аж до 5% від ВВП.

"Одна з проблем, і я говорив про це відкрито, і президенту Зеленському, що на Європу припадає лише крихітний шматочок від тих грошей, які йдуть на цю війну зараз. Подобається вам це чи ні, але Європа набагато більше зачеплена, ніж США. Ми відокремлені від них океаном. Чому ми платимо за них на мільярди і мільярди доларів більше, ніж Європа?" — сказав він.

Зі свого боку радник із національної безпеки Майк Волтц заявив, що вже до червневого саміту НАТО кожна країна має забезпечити виконання давно озвученого, але регулярно ігнорованого правила — 2% ВВП на армію. Держсекретар Марко Рубіо пішов ще далі, наполягаючи, що в умовах наземної війни в Європі цього недостатньо.

Пізніше на адресу європейських лідерів віцепрезидент США Джей Ді Венс висловився більш категорично. У контексті підтримки України європейськими союзниками він фактично дорікнув лідерам у подвійних стандартах.

"Треба визнати: головна загроза Європі — не Росія і не Китай. Головна загроза — її внутрішні проблеми: міграційна політика, що руйнує культурну основу Європи, економічна політика, що знижує конкурентоспроможність, політика безпеки. Їхні лідери заявляють, що Росія — головна загроза у світі. Але при цьому купують російський газ на мільярди і витрачають на оборону 1% ВВП, тоді як ми витрачаємо 3-4%. У Європі слова зовсім не відповідають справам", — заявив віцепрезидент США.

Ця ініціатива викликала широкий резонанс у Європі, де експерти, політики та військові аналітики оцінюють її як стратегічно амбітну, але фінансово малореалістичну в короткостроковій перспективі. Тим часом, за даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), тільки у 2024 році витрати зросли більш ніж на 11%, а за останні десять років — на 50%.

Аналітики IISS зазначають, що якщо поточні темпи зростання збережуться, країни НАТО в Європі зможуть вийти на середній показник 3% ВВП упродовж п'яти років, а на омріяні 5% — лише впродовж десятиліття. І це в разі, якщо бюджети витримають таку напругу, оскільки в умовах інфляції, зростаючих соціальних зобов'язань і політичних коливань — це зовсім не гарантовано.

Підсумки

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що в умовах зміненої риторики Вашингтона щодо війни Україна і країни ЄС активізували зусилля зі зміцнення власної обороноздатності. Європейські країни не тільки збільшують фінансування, а й роблять ставку на розвиток оборонної промисловості України та спільні стратегічні ініціативи.

Наприклад, у березні 2025 року половина з 2 млрд євро, отриманих від заморожених російських активів, була спрямована на розвиток виробництва артилерії в Україні. При цьому Україна вже виробляє близько 40% озброєння для фронту і займає лідируючі позиції у виробництві БПЛА. Крім того, великі європейські оборонні компанії, такі як Rheinmetall, BAE Systems і Thales, розпочали співпрацю з українськими підприємствами, що сприяє інтеграції українського та європейського оборонних секторів.

Крім того, у березні 2025 року Європейська комісія презентувала стратегічну ініціативу Readiness 2030, яка спрямована на досягнення стратегічної автономії Європи в галузі оборони, підтримку України та підготовку до можливих змін у трансатлантичних відносинах. У рамках цієї стратегії передбачено, що щонайменше 65% компонентів військової техніки, що фінансується за новими програмами, повинні вироблятися в країнах ЄС, Норвегії або Україні.