100 днів Трампа: чого досяг ключовий посередник у перемовинах про мир в Україні

Напередодні ста днів свого президентства 78-річний Дональд Трамп дав інтерв’ю одразу кільком опозиційно налаштованим до чинної адміністрації медіа, зокрема й впливовому виданню The Atlantic, яке під час минулорічної виборчої кампанії відкрито підтримало Камалу Гарріс і попереджало свою аудиторію, «що другий термін Трампа буде значно небезпечнішим за перший». У інтерв’ю Трамп зізнався, що наразі він бачить свою роль інакше, ніж у попередню каденцію. «Перший раз на посаді президента мені потрібно було виконати дві речі: керувати країною і вижити, бо навколо мене були всі ці криворукі хлопці», — заявив президент США. «А зараз, у другому терміні, саме я керую країною та світом», — без тіні скромності наголосив Трамп.

Тим часом Financial Times повідомляє, що українські та європейські посадовці побоюються, що Трамп невдовзі може оголосити про вихід із мирних переговорів. За словами одного з чотирьох співрозмовників видання, Трамп «створює ситуацію, в якій він дає собі привід піти і залишити вирішення проблеми Україні та нам (Європі — Фокус)». Деякі українські посадовці також зазналися FT, що побоюються виходу Вашингтону з мирних переговорів. «На цьому тлі Київ непублічно збільшив внутрішнє виробництво озброєння та значно активізував переговори з європейськими союзниками про майбутню допомогу», — констатує Financial Times. Зазначимо, що напередодні державний секретар США Марко Рубіо в ефірі NBC News заявив, що поточний тиждень буде «критично важливим» для рішення Сполучених Штатів, чи продовжувати спроби поставити крапку в російсько-українській війні.

Чому питання мирного врегулювання не дає Трампу спокою 

Питання мирного врегулювання в російсько-українській війні залишається для Трампа вкрай важливим, переконаний політолог, співвласник міжнародної комунікаційної агенції Good Politics Максим Джигун. У розмові з Фокусом експерт констатував: «Трамп вважає, що, окрім побудови сильної внутрішньої економіки, наразі важливо посилювати вплив Сполучених Штатів на міжнародній арені. І в цьому сенсі війна РФ проти України є одним з питань, яке дозволить Трампу, по-перше, самоствердитися на геополітичній сцені, а по-друге – продемонструвати міжнародним лідерам, що питання вирішуються саме у такий спосіб, який застосовує він. Для Трампа його роль у мирному врегулюванні – це ще й питання особистих амбіцій, і я більш ніж переконаний, що бажання отримання Нобелівської премії миру не дає Трампу спокою ні вдень, ні вночі. І завдяки контактам з Росією Трампу через невеличкі кроки легше підібратися до Китаю, як ключової загрози і опонента США».

З огляду на окреслені чинники, прогнозує політолог, попри розповіді Трампа і представників його команди про можливий вихід з мирного процесу, США не відмовляться від статусу ключового посередника в російсько-українській війні. 

«Ця роль для Трампа є надважливою в контексті подальшої політичної експансії на Схід та інші регіони світу. При цьому у Трампа є свій стиль, який точно відрізняється від класичної дипломатії. Іноді його заяви і дії взагалі не можна назвати дипломатією, але він поки що не зраджує човниковому стилю, погрожуючи почергово то РФ, то Україні. Мені видається, що дуже часто Трамп робить опальні заяви лише для того, аби спровокувати сторони до додаткових дискусій і змусити позбавлятися додаткових ілюзій стосовно своїх максималістських вимог до цієї війни. Дуже вдало, як на мене, тактику Трампа охарактеризував днями Рубіо, коли сказав, що США не запроваджують додаткові санкції відносно Росії, оскільки це унеможливить посередницьку роль Штатів. Ситуація виглядає так, що Трамп дійсно хоче залишатися нейтральним, хоча це йому не вдається», — вважає Максим Джигун.

Наразі Україна, каже експерт, знаходиться ближче до миру, аніж будь-коли, але вирішення питання формалізації усіх домовленостей і посадки Києва та Москви за перемовний стіл навряд чи вкладеться у наступні сто днів президентства Трампа. «Ми розуміємо, ким є Росія, яка провокуватиме, затягуватиме процес, буде обманювати Трампа, від якого потрібна стійкість і непорушність в питанні посередницької ролі. Це надзвичайно важливо, тому що такого інституційного авторитету та потуги, якими володіють США, не має жодна інша країна», — підсумував Максим Джигун. 

Чи дійсно «лінія» Трампа краща для України за тактику Байдена

Політолог, керуючий партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородний у розмові з Фокусом акцентував, що миротворчі зусилля Трампа — це намагання Сполучених Штатів вчергове врятувати Росію, чим вони власне займалися останні 150 років, оскільки РФ — дуже зручний для них партнер. «Але як свого часу ці американські зусилля не врятували Радянський Союз, так вони і не врятують Росію зараз. США готуються до війни з Китаєм, і саме тому вся їхня політика стратегічно сконцентрована саме на цьому напрямку, як би смішно не виглядали деякі кроки Трампа. Так, по тактиці тут можна сперечатися, але загальна картина саме така, що Штатам не потрібна дестабілізація Росії», — впевнений експерт.

Важливо Вашингтон та Москва – 300 років дружби: чому США підігрують Росії у війні з Україною

Проблема адміністрації Трампа, на його думку, полягає в тому, що вона недооцінила суб’єктність та стійкість України і переоцінює свої сили щодо можливості відірвати РФ від Китаю. Крім того, політолог звертає увагу на те, що фундаментальне протиріччя між політикою РФ і політикою США — це нафта та газ. «Наприклад, у Байдена в цьому плані не було жодних протиріч з росіянами — йому потрібна була висока ціна на нафту, тому що в нього був «зелений перехід». Разом з тим росіянам дозволяли спокійно торгувати. І в тій конфігурації ми точно програвали війну, оскільки рано чи пізно росіяни просто перечавили б нас усіх. Насправді саме політика Трампа веде до протилежного результату, зокрема й до падіння ціни на нафту, чого не допускав Байден. Політика Трампа може призвести до того, що РФ опиниться в такому ж колапсі, який мав місце за часів СРСР», — зауважив Тарас Загородний у розмові з Фокусом. 

Надалі у США, переконаний політолог, немає іншого виходу, окрім як підтримувати Україну, розуміючи при цьому, що будь-які перемовини по Росії потрібно проводити у Пекіні. 

Що обумовлює антиукраїнську риторику Трампа і чи зміниться вона 

Зазначивши, що ще до повернення Дональда Трампа в Овальний кабінет, популярності набув вираз про його передбачувану непередбаченість, провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус у розмові з Фокусом підкреслив: «Тому не дивно, що за 100 днів президентства ми побачили у виконанні Трампа багато чого несподіваного, зокрема в частині українського треку. Але Трамп сформував для себе певне бачення ролі Росії, як країни, яка може бути, по-перше, антиКитаєм, а, по-друге, помічником США в плані тиску на Іран. І це бачення, як на мене, обумовлювало риторику Трампа і його команди, яка повторювала російські наративи».

На думку експерта, в адміністрації Трампа вже є розуміння того, що бажану для США роль Росія не здатна зіграти. Іван Ус прогнозує зміну тактики Білого дому щодо України. При цьому «вітром ймовірних змін» аналітик вважає нещодавню зустріч у Ватикані президентів Зеленського та Трампа. «Ця зустріч показала, що США відходять від критики України. Це не означає, що вони будуть нашими союзниками, але принаймні звинувачувати нас в тому, що це ми розпочали війну, точно не будуть», — зауважує експерт. 

Загалом, зауважив Іван Ус, у відносинах між Україною та США стає все більше конструктивізму. При цьому, додає аналітик, невдоволення США тим, що Росія не здатна зіграти відведену роль у китайському та іранському кейсах, може створити якісне підґрунтя для позитиву у відносинах між Києвом та Вашингтоном щонайменше на наступні 100 днів президентства Дональда Трампа.