Єврокомісія припинить важливу угоду з Україною: як і кому це зашкодить найбільше

Європейська комісія вирішила не продовжувати режим автономних торгівельних заходів (АТЗ) для України (так званий "торгівельний безвіз"), який діє до 5 червня. Це рішення, як вважають аграрії, може суттєво вплинути на український експорт та національний ринок товарів. Зокрема під ударом можуть опинитись виробники.

На противагу цьому у ЄС планують запровадити нову схему та забезпечити плавний перехід до неї. Зокрема Єврокомісія розглядає варіант, за яким всі умови лібералізації торгівлі будуть зафіксовані в угоді про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Про це на брифінгу 30 квітня в Брюсселі повідомив речник Єврокомісії Олоф Гілл.

Водночас Гілл додав, що не йдеться про повне скасування автономних торгівельних заходів, які знімають більшість бар’єрів для українського експорту до Євросоюзу. Проте усі деталі торгівлі між Україною та ЄС по новій схемі будуть зафіксовані в глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю (ГВЗВТ).

Проте речник Єврокомісії "не може сказати, коли цей процес розпочнеться".

Яку ж загрозу припинення "торгівельного безвізу" може мати

Аграрії з "Українського клубу аграрного бізнесу" у коментарі RFI повідомили, що не виключений економічний шок. Адже йдеться про "втрату валютних надходжень" до 3,3 млрд євро до кінця 2025 року. Що вплине на ВВП і його втрати можуть становити 2,5%, "скорочення податкових надходжень — до 4,15%".

Українські виробники та експортери зіштовхнуться з новими викликами. Зокрема їм може знадобитись шукати нові ринки збуту товарі, але диверсифікувати експорт буде доволі складно, адже через продовження війни та високі ризики, українські порти "можуть працювати тільки з насипними продуктами". А те, що упаковане та готове до споживання йде "Шляхами солідарності". Як наслідок, логістика стає дорожчою та має суттєвий вплив на "конкурентоспроможність української продукції".

"Якщо ми не зможемо компенсувати втрату європейського ринку за допомогою експорту до інших країн, то ці продукти, можливо, навіть не вироблятимуться, що позначиться на українському ВВП. Крім потенційно можливих 2,5% втрат ВВП до кінця 2025 року, це унеможливить прогноз Національного банку України про відновлення ВВП на рівні 3,6%. Це те, що ми ризикуємо побачити. За такого сценарію відбудеться і падіння податкових надходжень. А оскільки ЗСУ повністю фінансується з державного бюджету, це також вплине на наші оборонні можливості", — каже голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко.

Вона переконана, що не всі аграрії готові до анулювання пільгових умов. І, виходячи з нових умов, сільгоспвиробники перед тим, як оцінювати обсяги виробництва для експорту, братимуть до уваги рівень виробництва всередині країни.

"Якщо наші виробники не будуть готові і вони надалі вироблятимуть продукцію, яка не зможе бути експортована в Євросоюз, то вона, відповідно, залишиться на внутрішньому ринку. Якщо вони не знайдуть швидкий варіант експортувати в треті країни, а це проблематично, враховуючи, що в нас складніша логістика, ніж була до війни. (…) Це, безумовно, вигідно для споживачів, але з точки зору економіки і з точки зору виробника — це дуже велика проблема", — пояснила Авраменко.

На думку експертки, важливо, щоб нові умови торгівлі з ЄС не були гірші за попередні, адже це має безпосередній вплив на економіку України.

Що таке "торгівельний безвіз" простими словами

"Торгівельний безвіз" між Україною та Європейським Союзом — низка тимчасових заходів, які були направлені на повну лібералізацію торгівлі. Ці заходи запровадили ще у 2022 році у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Вони передбачають скасування всіх імпортних мит, квот та торгівельних обмежень на українські товари, що експортуються до ЄС. Офіційно ці заходи відомі як "автономні торгівельні заходи" (АТЗ).

Нагадаємо, директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур пояснив "Телеграфу", як запровадження нових стандартів необхідних, щоб Україна могла продовжувати працювати на європейському ринку, вплине на ціну молока в Україні.