"Прутом по сідницях": психолог пояснила, чому Бенюк помиляється і як виховувати дітей без травм

Нещодавно актор Богдан Бенюк висловився за фізичне покарання дітей за використання російської мови. Зокрема,він казав: "Береш прут. І по сраці прутом, щоб він забув навіки вічні про те, що є російська мова…". Його слова про побиття "прутом" викликали хвилю обговорень серед батьків та експертів. Дехто підтримав коміка, інші ж навпаки вважають, що ні російська мова, ні будь-яка інша причина не є приводом до побиття дітей.

Редакція "Телеграфу" звернулася до психологині з питанням, чи можна використовувати фізичні покарання у вихованні дітей. Світлана Арефнія, кандидат психологічних наук та практикуючий психотерапевт, категорично виступила проти таких методів.

"Жодних ситуацій, які б виправдовували фізичне насильство над дитиною, не існує. Побиття — це не метод виховання, а форма агресії та насилля від дорослого, що має владу і не контролює своїх емоцій", — наголошує експертка.

За словами психологині, такі дії призводять до емоційних і психологічних травм дитини, формування тривожного або агресивного типу прив'язаності, а також спотвореного уявлення про любов, силу та безпеку.

Щодо виправдання фізичних покарань людьми, вихованими в радянських традиціях, Арефнія пояснює, що це є наслідком міжпоколіннєвої травми. "Радянська система насильства була нормативною: покарання ототожнювали з турботою, авторитарність — із дисципліною, страх — із повагою", — зазначає психологиня.

А як українцям впоратись з випробуваннями, які лягли на наші плечі у зв'язку з війною, Світлана Арефнія пояснювала "Телеграфу" в інтерв'ю: "Війна, як Голодомор, травмувала українців на покоління вперед, але нація вистоїть".

А що натомість?

Натомість сучасні дослідження в галузі психології доводять, що існують інші засоби виховання, які не травмують дитину.

Психологиня пропонує дієві засоби взаємодії з дитиною:

• розмова, встановлення правил, пояснювання меж;
• тайм-аути для заспокоєння дитини і батьків;
• розвиток емоційного інтелекту через навчання дитини називати та управляти своїми емоціями;
• власний приклад дорослого — спокійна, аргументована й послідовна поведінка.

Покарання має бути, як корекція поведінки через усвідомлення наслідків.

Правильні способи покарання дітей:

1. Природні наслідки — не захотіла дитина одягати пальто — йде без нього — замерзає.

2. Логічні наслідки — дитина щось розлила чи розбила — витирає.

3. Обмеження задоволень — не хоче робити уроки — не даєте гаджети.

4. Тайм-аут — час на заспокоєння без покарання.

5. Відновлення — дитина щось зіпсувала — допомагає виправити.

"Удар — це крик безсилля. Розмова — це мова сили", — підсумовує психологиня, підкреслюючи, що дорослі повинні виховувати дитину через збереження відчуття безпеки і гідності як особистості.

Також раніше "Телеграф" писав, що психолог пояснила,як війна з Росією б’є по мільйонах українців. Вони не довіряють навіть брату.