Політика Трампа завдала удару популістам у всьому світі – CNN

Президент США Дональд Трамп планував знищити центристів істеблішменту за допомогою глобального популістського повстання, але його шаленедруге президентство може мати протилежний ефект, вважає старший репортер CNN Politics Стівен Коллінсон.

Автор зазначає, що зараз багато західних демократій переживають однакові політичні проблеми, які призвели до приголомшливого повернення Трампа минулого року, включаючи високі ціни, кризу доступного житла та труднощі з контролем своїх кордонів. Тому план Трампа виглядав як дорожня карта для популістів у всьому світі. Але його захоплення влади, напади на союзників США та тарифні війни швидко викликали обурення.

«Іноземці можуть цинічно ставитися до своїх лідерів, але багато хто дивиться на американців і думає: «Нам не потрібно те, що маєте ви». Ось чому Марк Карні досі є прем'єр-міністром Канади», - зазначає журналіст.

Політолог із Західного університету Онтаріо Метью Лебо зазначає, що лідер канадських консерваторів П’єр Пуальєвр роками повторював багато висловлювань Трампа і це стало причиною його поразки. Натомість Марк Карні буквально за кілька місяціввивів ліберальну партію вперед. Заяви Трампа із вимогою зробити Канаду 51-м штатом США та тарифи, які могли б мати екзистенційне значення для її економіки, прирекли опозицію на перемогу.

«Наступний шанс для антитрампівської хвилі є в Австралії, де цими вихідними відбудуться загальні вибори», - додає аналітик.

Кілька тижнів тому здавалося, що прем'єр-міністр від Лейбористської партії Ентоні Албанез зазнає поразки, але його рейтинг зріс на тлі обурення виборців через тарифи США, а опозиційна консервативна коаліція на чолі з Пітером Даттоном, ще одним борцем проти культури «пробуджених», зайшла в глухий кут.

«Неможливо передбачити, що вирішать виборці. Але якщо колись непопулярний уряд Албанеза виживе, Даттон зіткнеться з тими ж питаннями щодо політичної позиції, що й Пуальєвр», - додає автор.

Коллінсон зауважує, що навіть лідерам, які не стикаються з виборами, довелося переналаштуватися, щоб впоратися з другим терміном Трампа. Президента США дуже не люблять за кордоном, а його пихатість та образи сприяють антиамериканізму, який створює дилеми для лідерів, яким доводиться з ним мати справу.

До прикладу у прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера виникли труднощі з підтримкою після переконливої перемоги на виборах минулого року. Але його схвалення різко зросло завдяки його непохитним стосункам із Трампом та підтримці України. Тим не менш, найбільше випробування для Стармера ще попереду через державний візит президента та зустріч із королем Карлом III – актом лестощів через пишноту, якій багато британців протистоять.

Президент Франції Еммануель Макрон переживає труднощі майже з моменту свого переобрання та відіграв ключову роль у розпаді власного уряду після катастрофічного оголошення виборів до Національних зборів минулого року. Але в один момент він почав виглядати далекоглядним, оскільки роками попереджав, що Європа повинна сама подбати про свої оборонні потреби, а нападки Трампа на союзників дозволили йому відновити свою вічну неофіційну кампанію, щоб стати лідером ЄС.

Вибори в Німеччині на початку цього року, схоже, суперечили цій тенденції, оскільки ультраправа популістська партія «Альтернатива для Німеччини» подвоїла свою частку голосів після того, як її відкрито підтримали віцепрезидент Джей Ді Венс та Ілон Маск. Тим не менш, деякі аналітики вважають, що тривога серед виборців щодо хвилі правих сил за американським зразком обмежила піднесення «Альтернативи для Німеччини».

Автор підкреслює, що в інших частинах Європи позиція Трампа «Америка понад усе» змінила правила гри для правих партій, які шукають у нього натхнення. Обурення через тарифи може придушити спроби лідерки ультраправих Марін Ле Пен використати тактику в стилі Трампа, щоб представити своє засудження за розкрадання як втручання у вибори напередодні президентських виборів у Франції 2027 року.

Навіть архітектор Brexit Найджел Фараж, якого критики звинувачують у тому, що він проводить більше часу в Мар-а-Лаго, ніж зі своїми виборцями у занедбаному англійському приморському містечку, дистанціювався від політики Трампа щодо України. А в Угорщині прем'єр-міністр Віктор Орбан, чий антидемократичний план зробив його героєм MAGA, стає дедалі менш популярним напередодні виборів наступного року.

Водночас популісти втрачають позиції не всюди. Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, яка перемогла на виборах завдяки імміграційній політиці в стилі Трампа, залишається популярною та просуває себе як місток між своїм другом в Овальному кабінеті та Європою. Вона виконала вдалу роль балансувальника під час візиту до Вашингтона цього місяця.

У ширшому сенсі, раптові політичні потрясіння Трампа нависають і над іншими кампаніями. Цього року в Південній Кореї та Японії відбудуться ключові вибори, на які також вплинуть торговельні війни. Лідери обох союзників США перебувають під тиском, щоб укласти швидкі угоди, щоб пом'якшити економічну шкоду, яка може завдати шкоди їхнім виборцям.