Тут був яр, у якому збиралися безхатьки, а тепер "оселилися" посольства: де в Києві ця вулиця

У самому серці Старого Києва, де колись простягався сумнозвісний Афанасіївський яр, сьогодні розташована одна з найцікавіших вулиць міста — Івана Франка. Її історія — це справжня мандрівка у часі, сповнена драматичних подій, легенд і яскравих імен.

Це місце мало неоднозначну славу: тут збиралися ті, кого не хотіли бачити на Хрещатику — декласовані елементи, безхатченки, дрібні злодії. Саме з цього яру почалася історія сучасної вулиці Івана Франка, яка сьогодні вражає не лише архітектурою, а й багатством людських доль.

Від небезпечного яру до престижної адреси

До середини XIX століття територія за Ярославовим Валом являла собою непривітний яр з недоброю славою. Ця місцевість була притулком для декласованих елементів, безхатченків та злодіїв, яких витісняли з центральних районів міста, що активно розбудовувалися. Придбати тут ділянку на крутому схилі наважувалися лише найвідчайдушніші.

Однак із часом міська влада розпочала масштабні роботи із засипання яру та планомірної забудови території. Так поступово з'явилася Афанасіївська вулиця, яка згодом стала Нестерівською — імовірно, на честь літописця Нестора або відомого льотчика Петра Нестерова. Сучасну назву вулиця отримала у 1926 році до 10-ї річниці з дня смерті Івана Франка, хоча сам письменник мешкав не тут, а в сусідньому провулку.

Архітектурні перлини та наукові відкриття

Особливу цінність вулиці становлять унікальні зразки київської архітектури кінця XIX — початку XX століття. Виняткової уваги заслуговує садиба Кащенків. Тут Ганна Кащенко, сестра видатного вченого Миколи Кащенка, створила справжній науково-світський осередок. Саме в цій садибі вперше у Києві з'явилися акліматизовані сади, а в будинку з унікальним скляним дахом проводили лікування травами всіх охочих.

Поруч розташовувався будинок лікаря Івана Ціковського, чий син, Ігор Сікорський, згодом став всесвітньо відомим авіаконструктором. Символічно, що саме на подвір'ї цієї садиби юний Сікорський проводив випробування своїх перших моделей гелікоптерів, закладаючи основи майбутньої революції в авіабудуванні.

Медова історія та архітектурний модерн

Ще одна цікава адреса — будинок пасічника Василя Ващенка. Тут винаходили нові конструкції вуликів, а сам Ващенко залишив помітний слід у світовому бджільництві. Архітектор Микола Яскевич створив для нього будинок у стриманому класичному стилі, хоча зазвичай віддавав перевагу модерну з міфічними істотами на фасадах.

Відомі мешканці: від вчених до письменників

Вулиця Івана Франка була місцем, де жили і працювали видатні особистості. Тут мешкали:

• Композитор Богуміл Воячек (будинок №18) – жив у цьому будинку в 1904–1913 роках. Він писав музику до театральних вистав, а також створював власні твори.
• Вчений Отто Шмідт (будинок №26) – провів тут свої юні роки. Він став відомим математиком, геофізиком, астрономом і альпіністом.

• Академік Володимир Іконніков (будинок №31) – історик, дослідник історії України.
• Інженер Микола Бєлелюбський та письменник Костянтин Паустовський (будинок №33) – Бєлелюбський був відомим мостобудівником, а Паустовський – письменником, автором багатьох оповідань та повістей. У 1918–1919 роках Паустовський жив у цьому будинку. Зараз тут знаходиться Посольство Австрійської Республіки в Україні.

Також, на території сучасної садиби №19 у 1880–1882 роках містилася рисувальна школа Миколи Мурашка, де навчалися відомі українські художники.

Сучасність і спадщина

Сьогодні вулиця Івана Франка – це важлива частина культурної спадщини Києва. Тут розташовані посольства різних країн, офіси компаній, магазини та ресторани. Але головне – це атмосфера історії, яка відчувається в кожному куточку цієї вулиці.

Вулиця Івана Франка — це не просто адреса на мапі, а справжній музей просто неба. Тут кожен будинок має свою неповторну історію, а кожен мешканець залишив слід у великій книзі Києва.

Раніше "Телеграф" розповідав про вулицю, яка була "серцем" культури й мистецтва старого Києва. Вона знаходиться між Хрещатиком та Золотоворітською.