Війна між Індією та Пакистаном: наскільки вона реальна?

Пересічні жителі Карачі, найбільшого і найбільш густонаселеного міста Пакистану, з великим занепокоєнням відреагували на новину про нападників, які відкрили вогонь і вбили 26 туристів у Пахалгамі, в індійській частині регіону Кашмір, на який претендують обидві країни.

У минулому ісламістські угруповання неодноразово скоювали кровопролитні напади на спірній території, що нерідко призводило до напружених зіткнень і навіть перестрілок між військовими Індії та Пакистану. Але цього разу Нью-Делі, схоже, рішуче налаштований дати урок Ісламабаду, якого звинувачує в підтримці сепаратистів у Кашмірі.

Однак, попри нинішню напруженість у відносинах між двома ядерними державами, багато хто в Пакистані не очікує повномасштабної війни з Індією.

«Я думаю, що тотальна війна між Індією і Пакистаном неможлива», – сказав DW Імтіаз Гюль, виконавчий директор Центру досліджень і проблем безпеки, що базується в Ісламабаді. «Ядерний потенціал обох країн слугує великим стримувальним фактором для повномасштабної конфронтації», – зазначив він.

Хоча цей розрахунок виправдовувався в минулому, зараз конфронтація посилюється. Після нападу в Пахалгамі Нью-Делі пішов на низку рішучих заходів проти Пакистану, включно з розривом майже всіх дипломатичних відносин, закриттям сухопутних і повітряних кордонів і припиненням дії Договору про води Інду 1960 року, який регулює розподіл води з річки Інд. У відповідь Ісламабад понизив дипломатичні відносини з Нью-Делі та призупинив двосторонню торгівлю. Що буде далі?

Чи завдасть Індія військового удару у відповідь?

У 2019 році внаслідок вибуху, скоєного терористом-смертником у кашмірському Пулвамі, загинули 40 індійських військових. У відповідь Нью-Делі завдав авіаударів по Пакистану, поставивши дві країни на межу війни, але криза закінчилася патовою ситуацією. Чи може Індія знову завдати подібних ударів?

«Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді та його уряд перебувають під величезним тиском з вимогою завдати військового удару у відповідь», – сказав у розмові з DW Правін Дхонті, старший аналітик «Міжнародної кризової групи», неурядової організації, що спеціалізується на питаннях запобігання конфліктам.

«Звичайна ворожа риторика уряду і правлячої Індійської народної партії стосовно Пакистану сформувала суспільні очікування», – додав він.

Він зазначає, що нинішній індійський уряд приділяє велику увагу своєму іміджу в очах суспільства і, ймовірно, буде змушений провести воєнну операцію, яка «має мати більш значний вигляд, ніж авіаудари 2019 року, щоб заспокоїти своїх прихильників».

На думку Дхонті, дипломатичні кроки «не чинять такого ж заспокійливого впливу на суспільну психіку, як військові варіанти». Він попереджає, що «ймовірність воєнної операції висока».

Але Маліха Лодхі, колишня посолка Пакистану в США, попереджає, що подібні дії Нью-Делі «викличуть рішучу військову відповідь Ісламабаду». Воєнні дії проти Пакистану «матимуть невизначені та непередбачувані наслідки і спровокують повномасштабну кризу».

«Ідея обмеженої війни, що ведеться в умовах ядерного стримування, про яку спекулюють в Індії, загрожує величезними ризиками. Такого сценарію слід уникнути за всяку ціну через небезпеку неконтрольованої наростаючої ескалації», – підкреслила вона.

Саїд Ата Хаснайн, колишній індійський генерал, зазначає, що заходи у відповідь Індії «не повинні бути прив'язані до певного часу» і «повинні бути ухвалені тоді, коли їхній успіх гарантовано», закликаючи індійську громадськість вірити політичному і військовому керівництву країни.

Наскільки вразливий Пакистан перед тиском Індії?

Дипломатичні відносини між Індією і Пакистаном залишаться замороженими, а ситуація, схожа на війну, найімовірніше, збережеться в осяжному майбутньому. Аналітик Гюль вважає, що Нью-Делі продовжить чинити тиск на Пакистан, використовуючи свій міжнародний вплив.

«Індія спробує ізолювати Пакистан. Односторонній вихід із договору щодо вод Інду – велика загроза для країни», – сказав Гюль, додавши, що призупинення торгівлі та видачі віз, а також міжнародна ізоляція Ісламабаду – «найпереконливіші інструменти, які є в розпорядженні Індії».

Гюль зазначив, що ці заходи більшою мірою відповідають індійським інтересам, «тому що можливості Пакистану залишаються обмеженими», адже це країна, яка «потребує міжнародних іноземних інвестицій».

Пакистан переживає гостру економічну кризу, а інфляція, що стрімко зростає, сильно позначається на простих громадянах. Країна стикається з серйозними проблемами у галузі безпеки і загрозами з боку екстремістських угруповань, що діють у західному Белуджистані та північно-західній провінції Хайбер-Пахтунхва.

Крім того, один із найпопулярніших політиків країни, колишній прем'єр-міністр Імран Хан, як і раніше, перебуває у в'язниці, а його прихильники ворогують із військовим істеблішментом. Тривалий конфлікт з Індією через Кашмір може ще більше дестабілізувати обстановку в країні.

Конфлікт може вплинути на глобальну безпеку

ООН закликала Індію і Пакистан проявляти «максимальну стриманість», щоб «розв'язати проблеми мирним шляхом через конструктивну взаємодію».

Аналогічним чином звернулося до обох сторін й МЗС Китаю із проханням «проявляти стриманість, йти назустріч одне одному» і «правильно вирішувати відповідні розбіжності шляхом діалогу». Іран уже запропонував своє посередництво, а Саудівська Аравія заявила, що Ер-Ріяд намагається «запобігти ескалації».

Хоча президент США Дональд Трамп спочатку засудив напад у Пахалгамі, у своєму останньому коментарі з цього питання він утримався від того, щоб стати на чийсь бік.

«На цьому кордоні (Кашміру) вже півтори тисячі років зберігається напруженість. Так було завжди, але я впевнений, що вони так чи інакше розберуться. Я знаю обох лідерів (Індії та Пакистану)», – сказав Трамп журналістам.