Дрони-перехоплювачі змінили війну в Україні: як їх використовують та чого чекати далі

Видання "Мілітарний" у своїй статті розкрило, як створюються такі апарати, як їх застосовують і чого очікувати у майбутньому.

Розвиток перехоплювачів дронів в Україні

Перший проєкт безпілотника-перехоплювача під назвою Fowler ("Птахолов") українські розробники представили ще у жовтні 2022 року. Модель мала атакувати цілі на висоті до 1000 м, пролітаючи до 1500 м, цього вистачить для полювання на комерційні дрони типу Mavic, але його можливостей недостатньо для перехоплення розвідувальних ворожих БПЛА на зразок "Орлана". Через це Fowler не використовували масово.

У лютому 2024 року підрозділ безпілотних ударних систем "Аякс" 126-ї окремої бригади територіальної оборони вперше у історії зміг збити дрон літакового типу ЗС РФ, використавши FPV-дрон. Інші українські бійці надихнулися прикладом і один за одним почали застосовувати так звані "зенітні" дрони. У травні в мережі з’явилося перше відео перехоплення російського розвідувального безпілотника ZALA 421-16E, а у червні ЗСУ за допомогою таких засобів знищили багато розвідувальних безпілотних літаків ZALA, "Орлан-10" та навіть баражуючі боєприпаси Lancet.

Після запуску ініціатив "Дронопад" фонду "Повернись живим" та "Небесний русоріз" волонтера Сергія Стерненка у серпні 2024 року явище стало дійсно масовим. У січні 2025 року до них долучився "Фонд Сергія Притули" з проєктом "Чисте небо". До кінця березня 2025 року військові оприлюднили відеозаписи перехоплень понад 2,5 тисячі російських БПЛА різних типів.

Українські військовослужбовці кажуть, що у 2023—2024 роках російські розвідувальні безпілотники домінували у небі через велику кількість. Артилеристи майже не могли вести вогонь, бо вже після першого пострілу росіяни помічали позицію і невдовзі обстрілювали її. Завдяки "зенітним" FPV-дронам ситуація значно покращилася на користь українців, артилерію значно простіше використовувати. Крім того, розвідувальні БПЛА рідше кружляють над тиловими районами, тому Силам оборони України стало безпечніше проводити переміщення особового складу та використовувати важливе обладнання, наприклад, системи ППО, радіолокаційні системи, авіацію на аеродромах.

У квітні 2024 року президенту України Володимиру Зеленському представили український БПЛА-камікадзе з Х-подібним крилом, що нагадує "Ланцет" має, серед іншого, перехоплювати розвідувальні безпілотники. Однак ціна таких баражуючих боєприпасів великої дальності є набагато більшою порівняно з дронами-перехоплювачами, які перебувають у широкому вжитку.

У фонді "Повернись живим" зазначили, що самих лише FPV-дронів недостатньо для систематичної боротьби з російськими розвідувальними безпілотниками. Військовим для їх ефективного використання потрібні також автомобілі, системи зв'язку, живлення та нічного бачення.

Підрозділи, які займають боротьбою із БПЛА, потребують також системи звичайних та спеціалізованих малих антидронових радарів, яка була вибудована державою. Завдяки їм бійці виявляють цілі, наводять на них перехоплювачі та підтверджують ураження. До речі, самі дрони-перехоплювачі держава почала купувати для армії відносно нещодавно.

У вересні 2024 року журналісти німецького видання BILD поспілкувалися з кількома українськими військовими та з’ясувало, що програма дронів-перехоплювачів розвиватиметься у три етапи:

• Етап 1: Квадрокоптери-камікадзе;
• Етап 2: Безпілотники-перехоплювачі літакового типу;
• Етап 3: Дрoни проти баражуючих боєприпасів типу Shahed.

Перші два етапи вже активно реалізуються. Тоді як третій етап почав втілюватися у квітні 2025 року.

Першими перехоплювачами, якими почали масово користуватися українські військові, були звичайні FPV, які просто вилітали на виявлену засобами радіоелектронної розвідки ціль. Однак згодом фахівці почали модернізувати коптери саме для перехоплення, вони знайшли оптимальні конструкції, уламкові бойові частини з системою підриву, системи зв'язку, акумулятори. Часто такі дрони оснащували цифровими відеокамерами, які з одного боку забезпечують кращу якість зображення, але з іншого вразливіші до дії засобів РЕБ. Якість зображення виявилася важливішою, оскільки росіяни почали маскувати свої розвідувальні літаки. До того ж "зенітні дрони" запускають далі від лінії фронту, тому придушити їх складніше.

Українські виробники почали розробляти для перехоплення не тільки коптери FPV, а й дрони літакового типу. Проводяться експерименти з багаторазовыми літаками, здатними використовувати різну зброю у польоті. Свої варіанти почали пропонувати й закордонні компанії.

Наприкінці 2024 року — початку 2025 почали з’являтися системи для перехоплення російських ударних дронів типу "Шахед". Зокрема, досить екзотичні, наприклад, аеростати, оснащені FPV. У квітні в Україні перший підрозділ, який спеціалізується на перехоплені Shahed зенітними дронами.

Проблеми та перспективи

"Зенітні" коптери мають обмежену дальність та швидкість польоту, через це російські безпілотники можуть втекти. Заряду акумулятора вистачає лише на кілька хвилин польоту, тому для покриття певної ділянки фронту доводиться використовувати багато екіпажів. Коптер також не може підіймати важкі бойові частини, інколи такі російські БПЛА, як Zala, переживають влучання.

Перехоплювачі літакового типу коштують значно дорожче, при цьому вони менш маневрові і потребують довшого навчання пілотів. Однак більші за розміром, вони здатні летіти швидше і далі.

Що стосується перехоплення "Шахедів", то найбільшою проблемою стала їх висока швидкість руху. Для цього потрібні достатньо прудкі і маневрові перехоплювачі з великим радіусом дії. Такі БПЛА також можуть збивати ворожі гвинтокрили та дронів оперативно-тактичного рівня типу "Форпост".

"Зенітні" дрони почали активно застосовуватися проти малих розвідувальних безпілотників типу Mavic та навіть FPV-дронів з оптоволоконним зв'язком. Для знищення таких цілей використовуються і звичайні FPV-камікадзе за допомогою інформації від малих радарів та засобів радіоелектронної розвідки, і складніші моделі, озброєні рушницями чи сіткометами.

У квітні "Фонд Сергія Притули" повідомив, що завдяки проєкту "Чисте небо" українські дрони знищили 110 російських безпілотників загальною вартістю понад 439 млн гривень. Таким чином один ударний дрон у середньому завдав країні агресору шкоди у розмірі понад 52 млн грн