Reuters розповіло, коли можна чекати прибутків від угоди щодо корисних копалин

Фінансові надходження від нової угоди між Україною та США щодо корисних копалин, імовірно, з’являться не раніше ніж за десять років, оскільки інвестори стикаються з численними перешкодами на шляху запуску нових родовищ у зруйнованій війною країні, пише Reuters.

За словами експертів, розробка шахт із видобутку стратегічно важливих корисних копалин у таких країнах із розвиненим видобувним сектором, як Канада та Австралія, може тривати від 10 до 20 років.

Втім, більшість родовищ в Україні мають обмаль підтверджених даних, що свідчили б про їхню економічну доцільність. Інвестори також можуть не наважитися вкладати кошти в країну, інфраструктура якої — зокрема енергетична та транспортна — була знищена за три роки повномасштабного вторгнення Росії, а безпекова ситуація залишається невизначеною.

«Якщо хтось думає, що всі ці корисні копалини раптом почнуть масово вивозитися з України, він живе в ілюзіях. Реальність така: людям буде важко виправдати інвестиції в країну, яка перебуває у стані війни, коли вони мають змогу інвестувати в критично важливі копалини у більш безпечних країнах», — заявив Адам Вебб, керівник напряму мінералів у консалтинговій компанії Benchmark Minerals Intelligence.

Попри невизначеність щодо фінансових вигод, українські посадовці назвали цю угоду політичним проривом: вони вважають, що це допоможе зміцнити підтримку Києва з боку США, яка похитнулася за президентства Дональда Трампа.

Україна надзвичайно потребує американської підтримки — як зброєю, так і фінансами — щоб протистояти російській агресії.

Зі свого боку Трамп активно просував угоду, особливо в контексті доступу до українських покладів рідкісноземельних елементів, які використовуються у виробництві всього — від мобільних телефонів до автомобілів. Це означає, що державна політика може пришвидшити інвестування.

США практично не видобувають рідкоземельні елементи і перебувають у стані торговельної війни з Китаєм, який є провідним постачальником цих ресурсів.

Текст угоди, підписаної у Вашингтоні, передбачає, що доходи до фонду відновлення надходитимуть у вигляді роялті, ліцензійних зборів та угод про розподіл продукції.

Угода не містить жодних конкретних фінансових умов, оскільки сторони ще мають укласти обмежене партнерство між Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США (DFC) та українським Державним агентством з підтримки державно-приватного партнерства.

У документі згадано 55 видів мінералів, а також нафту, природний газ та інші вуглеводні. За українськими даними, країна має поклади 22 з 34 мінералів, які Європейський Союз визначив як критично важливі, зокрема рідкоземельні елементи, літій і нікель.

«Переходу від відкритого родовища до економічно рентабельного потрібен значний час і інвестиції, а цього в Україні бракувало не лише після початку війни, а й до неї», — зазначив Вілліс Томас з консалтингової компанії CRU.

За даними Міністерства фінансів України, у 2024 році держава отримала 47,7 мільярда гривень (приблизно 1 мільярд доларів США) роялті та інших зборів, пов’язаних із використанням природних ресурсів.

Проте спільний фонд, створений за цією угодою, отримуватиме доходи лише з нових ліцензій, дозволів та угод про розподіл продукції, укладених після набуття чинності цією домовленістю.

Повільність у видачі ліцензій

До повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році Україна повільно видавала нові ліцензії на користування надрами. З 2012 по 2020 рік, за даними Державної служби геології, було видано близько 20 ліцензій на видобуток нафти й газу, одну — на графіт, одну — на золото, дві — на марганець і одну — на мідь. Загалом існує 3482 чинні ліцензії.

Аналітики припускають, що у межах обмеженого партнерства країни можуть розглядати можливість прямих державних інвестицій у гірничодобувну компанію. Як приклад вони наводять Чилі — найбільшого у світі виробника міді, яка володіє державною компанією Codelco.

Ще одна перешкода — деякі з перспективних родовищрозташовані на територіях, окупованих Росією, а сама угода не містить жодних гарантій безпеки. У Вашингтоні заявили, що наявність американських інтересів може стримати агресорів.

Сім з 24 потенційних гірничодобувних проєктів, ідентифікованих Benchmark, розташовані на окупованих територіях України. Вони включають поклади літію, графіту, рідкоземельних елементів, нікелю та марганцю.

Представник невеликої української компанії, яка володіє ліцензією на розробку родовища літію «Полохівське» — одного з найбільших у Європі — заявив агентству Reuters у лютому, що реалізувати цей проєкт без західних гарантій безпеки буде вкрай складно.

«Ця угода ще тісніше прив’язує США до України, адже тепер у них з’явився прямий інтерес у тому, щоб ця війна завершилася і вони могли розвивати ці ресурси», — підсумував Вебб.