Європа сіла в калюжу: як і чому провалилася спроба створити "сили стримування" від ЄС

Європа спробувала створити сили стримування. Власні. Бо надія на НАТО при Трампі трохи слабенька і є ризики. Та й взагалі – багатий та великий Євросоюз невже не здатен самостійно подбати про свою безпеку? Звісно ми можемо, вирішили європейські політики. І з першої ж спроби сіли в калюжу просто феєрично.

Велика Британія запропонувала надати до 10 000 військових і запитала партнерів про створення 64-тисячного контингенту, пише The Times. Ну, 64 тис. не дуже багато, звісно. Тому що Сили Оборони України зараз, для розуміння, ближче до мільйона. Безпосередньо воює на фронті близько 300 тис. А Росія задіяла в Україні контингент вже близько 600 тис., здається. Це ті, що ще живі, без врахування перетворених нами на "хороших". На цьому тлі 64 тис… ну, нехай для початку буде. Але…

У відповідь більшість держав визнали це нереалістичним. Та їм навіть 25 000 військових здається важко досяжною цифрою. Країни ЄС остерігаються виснаження власної оборони, ризиків ескалації та політичних ускладнень. Блін, я в шоці. Та Євросоюз зі своїми грошима 100 тис. міг набрати суто на контракт бажаючих громадян. І ще 100 тис. найманців за добу. З досвідом і, можливо, власною зброєю. Ніж годувати соціальними виплатами без усякої користі звичайних нелегалів, краще цих. Але… Ні, я не можу уявити. Навіть 25 тис. важко їм.

Як для стількох країн важко 25 тис. чи 64 тис? Тут тільки на Покровському напрямку ворог сконцентрував вже біля 80 тис. та щодня штурмує наші позиції. На Торецькому напрямку дуже приблизно – 50+ тис. А це частина наступу на Костянтинівку, там ще Часів Яр, де тривають запеклі бої, Лиманський та Краматорський напрямки.

Ось така арифметика. І хтось сперечається, як від них захиститися – треба 64 тис. новобранців без бойового досвіду чи вистачить 25 тис? Ох, складана задача. З зірочкою у будь-якому сенсі. Ще для розуміння. 600 північнокорейських військових загинули у складі ЗС РФ у Курській області. Ще близько 4700 осіб зазнали поранень із приблизно 15 000 розгорнутих, повідомила розвідка Південної Кореї. А загальна кількість російських військ на Курщині, з якими ми билися, ще два тижні тому була приблизно 65+ тис.

Важливо Не боятимуться: ООН не захистить Україну у випадку нового нападу РФ, — Зеленський (відео)

Я взагалі просто дивлюся на цих травоїдних — і не розумію того, що відбувається. В них очі є? Здатність розуміти те, що відбувається навколо? Коли Україна просилася до НАТО, нам відмовляли. Бо ми не дотягуємо до високих стандартів, в нас мало жінок в списках політичних партій, недостатньо демократії, прав людини та корупція. Егеж. А в них стандарти – тільки людей зі зброєю немає. Щоб захищати "європейські цінності та гендерну рівність".

Мабуть, зараз не я один дивлюся на це і — в шоці. В Кремлі теж дивляться та ридають. Заламують руки та волають: "Чому? Чому дідько попутав нас та підказав почати з України?! Чому ми зв’язалися з цими скаженими козаками? Треба було йти до Європи, вже царювали б в Парижі та Берліні". І вони, мені здається, мають рацію. Почали б з вторгнення безпосередньо у Європу, попередньо підписавши з Україною договір про ненапад – і все. Там спротив мінімальний. Париж та Берлін пали б набагато швидше, ніж Вугледар чи Авдіївка. Я просто в цьому вже не сумніваюся.

І що далі? Вони сподіваються, що ЗСУ довічно їх позбавить реальної загрози? Вибачте, але ні. Безкоштовно чи на мінімалках – ні. Безпека коштує дорого. Так, ми маємо безцінний бойовий досвід на найсильнішу зараз армію в Європі. Єдину, яка здатна бити Росію. Хтось з нас готовий служити й далі. Хтось може навчати новобранців. Можемо набирати найманців. Все це дорого. Ну, як альтернатива – російська ганчірка над Ейфелевою вежею. Вони "можуть повторити", це правда. Тільки цього разу підуть не через Бахмут чи Авдіївку, а відразу у Європу.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Навіть 25 000 буде важко: Європа не може зібрати миротворців для України, — The Times