Рослини дійсно «кричать» від стресу. І цей «крик» тепер можна почути

Еволюційні біологи Тель-Авівського університету в Ізраїлі з’ясували, що рослини в стресових умовах видають клацання або тріск на ультразвукових частотах. Людина не може розчути ці сигнали без спеціального обладнання. Як рослини видають ці звуки, залишається загадкою, пише ScienceAlert. 

Дослідження під назвою «Звуки, що видаються рослинами в стресових ситуаціях, поширюються по повітрі та є інформативними» було опубліковане в журналі Cell. Науковці спершу відібрали розсаду помідорів і тютюну та помістили їх в звукоізольовану акустичну камеру – щоб зробити контрольний замір звуків рослин у стані спокою. Подальші записи відбувалися у звичайному тепличному середовищі. Використовували надчутливе обладнання, здатне вловити і зафіксувати ультразвук. Кожну рослину записували на два мікрофони.

Щоб створити стресові умови, вчені застосували посуховий режим та зрізання стебла перед записом. Для класифікації звуків та їх обробки в прийнятному для людського вуха діапазоні розробили програмне забезпечення. 

Клацання або тріск рослин у стресі можна зафіксувати в радіусі понад метр. І вони розраховані не на людей. Еволюційна біологиня Лілах Хадані припускаэ, що це потрыбно для спілкування рослин між собою та з дрібними тваринами як от метелики чи гусінь.   

При механічному пошкодженні рослини звучать найгучніше, видаючи залежно від виду до 40 клацань на годину. При зневодненні ж починають часто поклацувати ще до того, як будуть помітні ознаки посухи. Цю особливість можна врахувати, виробляючи обладнання для поливання рослин. Окрім помідорів і тютюну, вчені згодом записали також пшеницю, кукурудзу, виноград і кактус. Попередні дослідження показали також, що рослини не лише видають звуки, а й реагують на них. Наприклад, підвищують свою посухостійкість. 

Рослини не тільки кричать від болю, а й завойовують чужі території. Це, зокрема, гігантські борщівники. Вони проникають у природні екосистеми, особливо заплавні, і руйнують їх, заполоняючи площу й витісняючи аборигенні види.Про проблему адвентивних видів та їх шкоду для звичного біорізноманіття української флори йдеться  в статті «Рослини-трансформери — не назва страшного мультику» авторства Віктора Корнева.