Розвідка попереджає про виклики та загрози проросійської діяльності угорської влади

Діяльність керівництва Угорщини протягом останніх років створює неабиякі загрози національній безпеці як України, так й інших європейських сусідів і Європи в цілому.

Про це Укрінформу повідомили джерела у розвідувальних органах України.

Найбільша загроза пов’язана з посиленням деструктивного впливу Будапешта на Україну, який відбувається по чотирьох напрямах, стверджують джерела.

Перший – залучення угорських компаній до фінансування війни Росії проти України. Зокрема, одна з банківських установ обслуговує підприємства військово-промислового комплексу РФ, чия діяльність пов’язана із модернізацією, ремонтом засобів РЕБ і радіозв’язку.

Другий – формування механізмів фінансової залежності членів угорської меншини від угорських бюджетних коштів з метою подальшого використання цих осіб в інтересах Будапешта.

Третій – переховування та використання для реалізації антиукраїнських намірів осіб, які є фігурантами кримінальних проваджень в Україні.

Четвертий напрям, що загрожує в тому числі членам ЄС, пов’язаний із тим, що Угорщинафактично дозволяє російським спецслужбам використовувати свою територію для роботи, націленої проти України та європейських держав.

Про загрози від послаблення вимог в’їзду громадян РФ до Угорщини неодноразово заявляли депутати Європарламенту та представники Єврокомісії, нагадують джерела у розвідці.

«Особливістю поточної політики Будапешта є те, що він синхронізує свою зовнішню політику з інтересами Кремля. Хоча влада Угорщини намагається виправдати свою позицію необхідністю відновлення нібито порушених прав угорської меншини в Закарпатській області, джерела у розвідці стверджують про існування чітко налагодженої комунікації та координації дій між Угорщиною та Росією на високому рівні», - повідомляють джерела.

Результатами такої координації, за оцінкою розвідників, є проведення урядом Угорщини «національних консультацій» щодо вступу України до ЄС, блокування допомоги Україні у відсічі російській агресії, перешкоджання запровадженню нових санкцій проти РФ та лобіювання зняття санкційних обмежень з окремих російських олігархів та членів їхніх родин.

Розвідка вважає, що Кремль таким чином «намагається перетворити Угорщину та її керівництво на один із своїх інструментів зі знищення Української держави».

Як повідомляв Укрінформ, висока представниця ЄС із зовнішніх відносин та політики безпеки Кая Каллас заявилав інтервʼю Financial Times, що Європейський Союз розробив план дій на випадок запровадження Угорщиною вето на продовження антиросійських санкцій в липні.

30 квітня стало відомо, що Будапешт не приєднався до Спільної декларації 10-го саміту Ініціативи Тримор’я у частині, що стосується підтримки України і засудження російської агресії та необхідності покарання винних у російських злочинах. В окремій думці, долученій до декларації, Угорщина підкреслила, що не може погодитися з 4-9 пунктами, оскільки деякі її формулювання «виходять за рамки нових геополітичних обставин».

10 квітня міністр у справах Європейського Союзу головуючої в ЄС Польщі Адам Шлапка під час бізнес-форуму Україна-ЄС у Брюсселі заявив, що Угорщина продовжує блокувати початок переговорів з Україною з першого переговірного кластеру «Основи», і шанси на його відкриття до 30 червня, коли добігає кінця термін Польського головування в ЄС, «сильно зменшилися».

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос в інтервʼю Радіо Свобода висловила думку, що Україна зробила достатньо у сфері захисту прав національних меншин, тому треба знайти спосіб переконати Угорщину дозволити відкрити перший кластер у переговорах про вступ України в ЄС.

29 квітня віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністр юстиції Ольга Стефанішина прибула з робочим візитом до Угорщини, де зустріласяіз заступником глави МЗС Угорщини і парламентським держсекретарем Левенте Мадяром.

Стефанішина відзначила пріоритетність знаходження спільного рішення у питанні дотримання прав осіб, що належать до нацменшин (спільнот) для уряду України, а також важливість безпосереднього діалогу з Угорщиною та розвитку добросусідських відносин.

Було зафіксовано, що наступний раунд консультацій на рівні експертів відбудеться в місті Ужгород, Україна, 12 травня 2025 року.