Сергій Стерненко вчетверте зазнав нападу: головні факти з біографії

1 травня на активіста та волонтера Сергія Стерненка . В результаті він був поранений.

Хто такий Сергій Стерненко, чим відзначився та яка його біографія — читайте на Фактах ICTV.

Сергій Стерненко: біографія

Сергій В’ячеславович Стерненко — це український громадський діяч, волонтер, блогер, ведучий, правник та політик. Наразі має YouTube-канал (2,05 млн підписників), на якому показує події, які відбуваються в Україні.

Народився 20 березня 1995 року (30 років) в Одеській області, в селі Садове Білгород-Дністровського району. Батько — колишній прикордонник, мати — вчителька. Сергій має молодших братів — Ярослава та Віталія.

До 2014 року він намагався розпочати кар’єру хіп-хоп-виконавця, займався розкруткою груп у соціальних мережах.

У червні 2016 року Сергій Стерненко завершив навчання в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, здобувши фах молодшого спеціаліста з правознавства.

У 2019 році він отримав вищу юридичну освіту в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова за спеціальністю Правознавство.

У 2022 році Стерненко завершив магістратуру в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, де спеціалізувався в галузі міжнародного права.

Спочатку жив в Одесі, але після серії замахів, скоєних на нього, переїхав до Києва.

Що відомо про замахи на Стерненко

Активіст Стерненко тричі піддавася нападам, які сталися в Одесі в період з лютого по травень 2018 року.

Вони увійшли до так званого Списку Гандзюк — переліку нападів на громадських активістів. Ці напади відбулися незабаром після того, як Стерненко взяв участь у протестах проти демонтажу Літнього театру, ініційованого міською владою, а також після серії акцій, спрямованих проти російської культурної присутності в місті.

Після першого замаху активіст звернувся до поліції з проханням про державну охорону, проте йому було відмовлено. Повторне звернення після другого нападу також не дало результату. Після третього інциденту правоохоронці пообіцяли надати охорону, однак не виконали цієї обіцянки.

Перший напад на Стерненка було скоєно 7 лютого 2018 року в Одесі. Це сталося поблизу будинку, де він мешкав. Двоє напали на нього у під’їзді та сильно побили. Після нападу Сергій тиждень пролежав у лікарні.

Другий озброєний напад було скоєно 1 травня 2018 року знову в Одесі. Разом зі своєю дівчиною Наталею Усатенко, Стерненко планував піти на комуністичний мітинг біля оперного театру, щоб зафіксувати його на відео. Коли він виходив з подвір’я свого будинку, ззаду пролунали два постріли. Нападник вистрілив у нього з травматичної зброї, поціливши в шию.

Під час спроби його затримання зловмисник також відкрив вогонь по свідках події. Затриманим виявився раніше судимий за розбій Абзал Байкумашев. На місці нападу також було помічено автомобіль, що належав родині Руслана Форостяка, радника колишнього начальника поліції Одеської області Дмитра Головіна. За кермом авто знаходився Костянтин Карбенюк. На той час він був тренером бойових мистецтв в одному з одеських спортивних клубів.

Третій напад на Сергія Стерненка та його дівчину Наталю Усатенко стався 24 травня 2018 року. Під час нападу активіст зазнав поранення руки з артеріальною кровотечею та отримав струс мозку. Його госпіталізували до Одеської міської лікарні №1, де він проходив амбулаторне лікування. Однак уже 26 травня, не повідомивши пацієнта, лікарня припинила надавати йому допомогу та офіційно виписала заднім числом (25 травня о 10:30 ранку).

Відомо, що один з нападників, житель Чорноморська Іван Кузнєцов, загинув від ножових поранень у серце та живіт. Інший учасник нападу, Олександр Ісайкул, спершу втік, але був затриманий поліцією вже протягом доби. Пізніше його відпустили, змінивши статус із підозрюваного на свідка. Ісайкул залишив Україну, спочатку вирушивши до Молдови, згодом він переїхав до Німеччини, а нині, за різними даними, перебуває на території РФ.

Громадська діяльність Сергія Стерненка

У січні 2014 року Стерненко долучився до одеського Євромайдану. 5 лютого того ж року в Одесі ініціював створення осередку Правого сектора, а вже 22 березня очолив регіональне представництво. Активісти організації брали участь у ключових протистояннях у місті, а сам Сергій не лише координував дії, але й особисто допомагав постраждалим під час пожежі в Будинку профспілок.

Згодом він активно долучався до ″сміттєвої люстрації″, протестів проти виступів проросійських виконавців (зокрема Ані Лорак і Світлани Лободи), пікетів біля російського консульства та інших громадських акцій.

У вересні 2015 року йому повідомили про підозру у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Приморський районний суд Одеси заарештував Сергія Стерненка на 2 місяці. Проте згодом суд змінив запобіжний захід і його випустили під заставу.

5 лютого 2017 року Сергій Стерненко, з власної ініціативи, склав повноваження та залишив Правий сектор.

У квітні 2018 року в Одесі став співзасновником ГО Небайдужі. Того ж року на Стерненка тричі було здійснено замах.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, 4 лютого 2022 року, Стерненко приєднався до підрозділу Гонор, який входить до складу Сил спеціальних операцій ЗСУ. Також він активно допомагає українським військовим, зокрема оголошував збір та закуповував безпілотні літальні апарати.

У звіті за 2024 рік Сергій Стерненко вказав, що йому вдалось за донати закупити орієнтовно 104 000 FPV дронів.

15 січня 2025 року запрацювала благодійна організація Благодійний Фонд Спільнота Стерненка, де Сергій Стерненко є підписантом документів.

Нагороди: лауреат премії Паляниця Awards у номінації Людина року в українському YouTube від редакції Телебачення Торонто.

Фото: