Ультраконсерватори хочуть знову зробити Ватикан великим – Politico

Група радикальних консервативних католиків наполягає на тому, щоб наступний Папа Римський більше відповідав їхньому світогляду, і, схоже, вони не бояться використовувати тактику очорнення, щоб дискредитувати кандидатів, які їм не подобаються, пише Politico.

Вибори наступного Папи Римського призначені на 7 травня і противники політики покійного Папи Франциска, який був лібералом, уже мобілізуються. Так, фракція, яка дискредитувала Франциска як єретика, антипапу і навіть «Антихриста», тепер об’єднується. Консерваторів м’яко кажучи дратувала більш примирлива позиція Франциска щодо одностатевих союзів та розлучень, захист мігрантів, а також угода Ватикану з Китаєм, яка дала Пекіну право голосу у призначенні католицьких єпископів.

«Сподіваємося, що понтифікат буде більше зосереджений на католицьких питаннях, таких як захист життя та сім'я, а не на зміні клімату та імміграції», – заявила Politico німецька аристократка та провідниця римо-консервативної католицької сцени принцеса Глорія фон Турн-унд-Таксіс.

Так, деякі консервативні впливові особи уже просувають кандидатів з ультраправими поглядами, таких як єпископ у Казахстані Афанасій Шнайдер, який стверджував, що біженці в Європі – це «масове вторгнення», що веде до ісламізації, організоване політичними елітами для применшення християнської ідентичності Європи.

Серед інших імен, що циркулюють у консервативних списках, є кардинал Роберт Сара з Гвінеї, відомий прихильник меси на латинській мові, та затятий традиціоналіст американський кардинал Реймонд Берк, який підтримував президента США Дональда Трампа.

«Ми спостерігаємо парадокс: керівництво є більш ліберальним, але спостерігається величезна кількість навернень і величезне зростання традиціоналізму. Кардинали усвідомлюють, що хоча деякі лідери можуть мати ліберальні уподобання, вони знають, що їхня паства вдома насправді схиляється до більш консервативних поглядів», — сказав генеральний директор консервативної некомерційної групи «Католики для католиків» Джон Єп. Саме ця група організовувала молитовний захід за Трампа вартістю 1000 доларів за квиток на Мар-а-Лаго.

Він стверджує, що виборці Трампа «хочуть, щоб їхній Папа був традиційним і сильним союзником США та наших поглядів».

Кампанія з дискредитації реформ папи Франциска почалась ще до його смерті. Її організувала мережа добре фінансованих консервативних католицьких некомерційних груп, що базуються в США та співпрацюють з ультраправими політиками для просування католицької доктрини та націоналізму.

Серед найвідоміших – Інститут Напа, відомий своїми розкішними щорічними конференціями у каліфорнійському винному спа-центрі, метою якого є поєднання «консервативної теології та лібертаріанської економіки з акцентом на апологетиці, сексуальній етиці та контркультурній антисекуляризації».

Інша організація, Sophia Institute Press, фінансує традиціоналістський католицький блог One Peter Five, який регулярно докоряв Франциску, та співпрацює з католицьким телевізійним гігантом EWTN, якого використовували для звинувачень Франциска у приховуванні зловживань з боку духовенства.

Видання припускає, що вплив консервативних правих може виграти від дедалі складнішого фінансового становища Ватикану,  адже ЗМВІ повідомили про дефіцит доходів у розмірі 83 мільйонів євро.

Оскільки Ватикан шукає зовнішнього фінансування, вибір наступного Папи може бути вразливим до впливу заможних праворадикальних донорів із США, повідомив один високопоставлений церковний чиновник, додавши, що ця тема обговорювалася на передконклавних зборах, які називаються загальними конгрегаціями, які кардинали відвідують щодня протягом останнього тижня.

Наступні кілька днів, перед початком конклаву, на якому буде визначено наступного Папу, є критично важливими, оскільки консервативні католики намагаються заявити про свою правоту кардиналам, які голосують.

«Надзвичайно важливо, щоб новий Папа знову взяв владу в свої руки та підтвердив те, у що католики вірили протягом 2000 років», – сказав Єп та назвав Франциска одним із найсуперечливіших понтифікатів у сучасній історії церкви.

Однак навіть самі консервативні групи визнають, що їм належить важка битва, оскільки 80% кардиналів-виборників призначено Франциском. Тому їхні найбільші сподівання можуть полягати в тому, щоб заблокувати прогресивних кандидатів.

Консерваторів також стримує відсутність чіткого лідера. Кардинал Джордж Пелл, який помер у 2020 році, був «визначальним фактором, лобістом і ключовим гравцем у владі», сказав посол Ватикану з хорошими зв'язками, але після його смерті «немає чіткого лідера».

Прихильники жорсткої лінії намагаються зробити все можливе, але, враховуючи розрахунки конклаву, вони не дуже вірять, що наступним Папою буде один із них.

«У них не лише немає достатньої кількості голосів, щоб обрати когось на кшталт кардинала Сару чи [угорського кардинала Петера] Ердо, у них навіть немає достатньої кількості, щоб бути блокуючою меншістю проти лібералів», — вважає італійський журналіст  Бенджамін Харнвелл.

Politico зауважує, що є ще одна важлива річ, яка змінилася з часу останнього конклаву в 2013 році, – лобіювання стало цифровим.

«З огляду на поширення консервативних блогів та лідерів думок у соціальних мережах, цього разу кампанія «не схожа ні на що, чого я бачив раніше», – сказав колишній директор Інституту політичних досліджень та католицьких студій Католицького університету Америки Стівен Шнек

За його словами, відбувається шквал аналізів, думок та фактичних кампаній, проведених зовнішніми групами та лідерами думок, припускаючи, що її негайність та охоплення можуть змінити ситуацію.

«Вони знають, що не мають достатньої кількості людей, тому їхня мета — залякати реформістів», — сказав досвідчений спостерігач за Ватиканом і журналіст Марко Політі.

Однак у Сікстинській капелі кардинали опиняться без зовнішньої підттримки.

«Важко сказати, що станеться в цій котельні. Навіть найкраще продумані плани не завжди витримують зіткнення з реальністю. Ця група кардиналів ніколи не мала можливості познайомитися один з одним. Вони все ще розминають м’язи, щоб побачити, які вони люди», – сказав посол Ватикану.

Папа Римський Франциск був яскравий понтифікат. Можливо, тому що він наклався на докорінні, місцями катастрофічні, зміни у світі. Але головною причиною є яскрава особистість «експериментального» Папи Бергольйо та великі надії, які покладали на нього й церква, й світ. Про суть і успіхи «експерименту» в статті «Весь у білому, але всього лише людина» читайте у статті Катерини Щоткіної.