"Вийти на припинення вогню": розкрито нюанс, що дасть Києву угода з США

Головне:

Міністерка економіки України Юлія Свириденко та Міністр фінансів США Скотт Бессент підписали вирішальну угоду щодо мінералів. Як звертає увагу у своїй колонці для Главреда політолог Андрій Золотарьов, все виглядає так, що Україна зуміла домогтися від американців більш-менш рівноправного характеру цієї угоди. Однак тих гарантій безпеки, про які говорив Зеленський, ми так і не побачили в документі. Схоже, їх там просто немає.

"Гарантією безпеки могло б бути отримання Україною статусу стратегічного союзника США поза НАТО, який 1987 року отримав Ізраїль, і Штати щорічно надають йому як військову, так і фінансову допомогу на забезпечення безпеки. Гарантією безпеки могла б стати присутність американських військ на нашій території, як вони присутні в Південній Кореї, а також "ядерна парасолька", яка стримує Північну Корею від спокуси "повернути в рідну гавань" Південну Корею. КНДР володіє двомільйонною армією, а до Сеула там рукою подати – трохи більше ніж 30 км, тобто це дальність артилерійського пострілу, але, тим не менш, 70 років гармати мовчать. Так, час від часу стаються інциденти, але американська присутність і гарантії безпеки США є вагомим чинником у забезпеченні безпеки Південної Кореї", - зазначає політолог.

Головні бонуси від підписання угоди про надра поки що отримує Трамп - на тлі останніх невдач.

Також Золотарьов звертає увагу на те, що, чи будуть американські інвестиції в Україну – це ще велике питання. На його думку, інвестиції – справа приватна, а приватні інвестори десять разів подумають, перш ніж вкладати гроші в країну, яка має вельми ефемерні гарантії того, що війна не продовжиться.

Цілком очевидно, що це слабке місце цієї угоди: те, що називається "гарантією безпеки", насправді такою не є. Адже присутність американських економічних інтересів не є фактором, який захищає від агресії.

Ще одним важливим ризиком, на який вказує політолог, є те, що ця угода фактично закріплює крок у бік сировинного характеру української економіки.

"Частка промисловості в структурі ВВП під час війни мала збільшитися до 30%, але в нас вона, навпаки, впала до 12%, і домінують сировина та послуги. І, коли угода про корисні копалини почне працювати, вона лише посилюватиме цей перекіс, перетворюючи Україну на сировинну країну", - каже він.

Водночас, за словами Золотарьова, основний позитив полягає в тому, що підписання угоди про надра дозволяє американцям перейти до другого етапу – до угоди про припинення вогню.

"Якби не було підписано ресурсну угоду, то з високим ступенем імовірності американці грюкнули б дверима, вийшли б із переговорів і почали вибудовувати двосторонні відносини з Російською Федерацією. Імовірність такого сценарію була дуже високою. Цього не сталося, а отже, тримаємо кулаки за те, що найближчими тижнями-двома, як говорив Рубіо, можливо, вдасться вийти на трек тимчасового припинення вогню", - каже експерт.

Однак важливо "вигризти", за словами Золотарьова, хоча б на 30 днів, а не три дні, як пропонує Путін. У цій ситуації куди важливіше отримати шанс на більш тривале припинення вогню з надією на те, що воно переросте в постійне.

"Крім того, підписання цієї угоди аж ніяк не означає, що тепер США будуть зацікавлені в тому, щоб допомогти Україні повернути контроль над усіма окупованими Росією територіями, щоб мати доступ до родовищ корисних копалин там. Так, оперативно після підписання угоди Трамп дозволив продаж Україні пакета озброєнь на 50 млн доларів. Але напередодні США заборонили Австралії передавати Україні списані з балансу австралійських збройних сил танки Abrams старих модифікацій, хоча вони не становлять великої військової цінності. Але, судячи з усього, вже ніяких безкоштовних пакетів допомоги не буде. За гроші – так", - вказує політолог.

Тож за такого сценарію в України навряд чи збільшаться можливості повернути військовим шляхом окуповані території.

З іншого боку, Золотарьов не виключає можливі зміни політики Вашингтона, з огляду на те, що наростає невдоволення дипломатією Віткоффа, який роздавав Кремлю аванси, нічого не отримуючи натомість. Тож можуть бути повороти в позиції Трампа, враховуючи його імпульсивність і схильність рубати з плеча. Тому чекаємо тиждень-два – найімовірніше, вони будуть вирішальними.

"У будь-якому разі підписання угоди про надра поліпшило двосторонні відносини Києва та Вашингтона. Підтвердженням тому є зрушення з мертвої точки в питанні продажу зброї. Однак більш жорсткі дії щодо Росії з боку США ми можемо побачити тільки через деякий час, не зараз. Потрібно почекати якщо не тиждень, то місяць", - резюмував політолог.

Угода про копалини - що відомо

Нагадаємо, як повідомляв Главред, Україна та Сполучені Штати уклали угоду, відому як Інвестиційний фонд відбудови Україна–США, метою якої є залучення міжнародних інвестицій для відновлення української економіки.

Президент США Дональд Трамп зробив першу заяву. Він заявив, що угода з Україною про корисні копалини обіцяє Штатам вигоду, що значно перевершує вкладені кошти.

Водночас представниця Держдепу США Теммі Брюс підкреслила, що підписана угода щодо корисних копалин не має прямого зв'язку з процесом мирного врегулювання конфлікту в Україні.

Більше важливих новин: