Воскресіння лютововка: наскільки насправді близькі жахливі вовки та сірі вовки

Про це пише Live Science.

Жахливі вовки (Aenocyon dirus) жили в Північній Америці під час останнього льодовикового періоду і вимерли близько 12 500 років тому, але викопні рештки тварин зберегли достатньо ДНК хижаків, щоб дослідники могли частково реконструювати їхній геном. У результаті вчені з Colossal Biosciences заявили, що їм вдалося повернути до життя трьох цуценят лютововка — Ромула, Рема і Кхалісі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Воскресіння" лютововка розкритикували

На жаль, заява вчених викликала критику з боку палеогенетиків та інших експертів, які стверджують, що Ромул, Рем і Кхалісі лише зовні схожі на жахливих вовків і насправді не є лютововками.

Зазначимо, щоб "воскресити" лютого вовка, вчені Colossal внесли 20 змін до 14 генів у геномі сучасного сірого вовка (Canis lupus), змінивши такі характеристики, як розмір тіла і колір шерсті. За словами палеогенетика і доцента Університету Отаго Ніка Лоуренса, команда заявила, що геном сірого вовка і лютововка ідентичні на 99,5%, але це все одно 12 235 000 відмінностей. Таким чином, сірий вовк із 20 правами в 14 геномах, навіть якщо вони є ключовими, все ще залишаються сірими вовками.

Експерти також заявили, що люті вовки та сірі вовки насправді не є близькими родичами в еволюційному плані. Ці два види дійсно мають багато спільних фізичних рис і соціальну структуру вовчої зграї, але дослідження 2021 року засвідчило, що лютововки технічно зовсім не є вовками.

Результати дослідження вказують на те, що жахливі вовки відгалузилися від сучасних вовкоподібних псових, до яких належать вовки, койоти, червоні вовки, африканські дикі солдати та африканські шакали, приблизно 6,7 мільйона років тому. То наскільки ж тісно пов'язані жахливі та сірі вовки?

Наскільки близькі жахливі та сірі вовки

Останнє рецензоване дослідження припускає, що жахливі вовки та сірі вовки є лише віддаленими родичами. За словами палеонтологині Майрін Балісі, у дослідженні 2021 року було виявлено, що останній спільний предок лютововків і сірих вовків жив на планеті близько 5,7 мільйона років тому.

Аналіз ДНК, витягнутої з п'яти викопних решток жахливих вовків, показав, що лютововки походять від предка не тільки сірих вовків, а й усіх вовкоподібних псових, включно з африканськими шакалами. Цей віддалений зв'язок виправдовує родову назву Aenocyon для жахливих вовків, що відрізняється від родової назви Canis для більшості інших вовкоподібних псових.

Таким чином раніше вчені вважали жахливих і сірих вовків сестринськими видами або принаймні кузенами через іншого вимерлого великого вовка, Canis armbrusteri, через сильну схожість у їхніх кістках і зубах. Згідно з дослідженням, C. armbrusteri жив у Північній Америці під час останнього льодовикового періоду і, ймовірно, був предком жахливих вовків.

Попередні оцінки також поміщали поділ між лютововками й сірими вовками набагато пізніше — у період від 2 до 2,5 мільйона років тому.

Хто справжні родичі лютововків

За словами Балісі, дослідження 2021 року порушило низку питань, на які все ще немає відповідей. Наприклад, хто є найближчим родичем жахливих вовків?

Згідно з однією з теорій, лютововки можуть бути найтісніше пов'язані з африканськими шакалами, попри те, що їхній зовнішній вигляд ближчий до сірих вовків.

Зазначимо, що африканські шакали діляться на два види:

• чорноспинний шакал (Canis mesomelas) — мешкають у східній і південній Африці;
• смугастий шакал (Canis adustus) — мешкає в країнах Африки на південь від Сахари та на півдні Африки.

Дослідження 2021 року показало, що африканські шакали відокремилися від інших вовкоподібних псових близько 5,1 мільйона років тому, утворивши свою власну гілку на еволюційному дереві приблизно через 600 000 років після того, як жахливі вовки сформували свою.

Якими були лютововки

Вивчені вченими скам'янілості вказують на те, що жахливі вовки були більшими за сучасних сірих вовків і мали міцніші щелепи й зуби. Це, як вважають учені, давало їм змогу вбивати велику здобич. Жахливі вовки досягали близько 1,7 метра в довжину і важили близько 70 кг.

Дослідники визнають, що можуть існувати й інші риси, які не скам'янівають так легко, що також відрізняли жахливих вовків від сірих вовків.

Еволюція жахливого вовка

Компанія Colossal, яка заявила про "воскресіння" жахливих вовків, завантажила статтю в базу даних препринтів bioRxiv з новими, ще не рецензованими результатами еволюційної історії лютововків.

Нове дослідження вчених ґрунтується на двох скам'янілостях віком 13 000 і 72 000 років, які припускають, що жахливі вовки походили від лінії, що виникла від схрещування двох ліній:

• спорідненої лінії тієї, яка породила сучасних південноамериканських псових (Cerdocyonina);
• спорідненої лінії тієї, яка породила африканського дикого собаку.

Раніше Фокус писав про те, що сірий вовк Сіф не зовсім вигадка: вчені виявили, кому належать невідомі останки з Канади.