Доїти, общипувати, обілечувати? Куди подінеться весь кеш, якщо держава продовжить кошмарити бізнес

Поки наш уряд сидить та чекає на іноземні інвестиції, які чомусь не йдуть, український бізнес своєю поведінкою натякає, що "інвестувати не на часі".

Український бізнес просто накопичує кошти: чи то для інвестування в часи, коли "ризики зникнуть", чи то для того, щоб потім вивести їх у менш ризикові юрисдикції, як тільки Нацбанк скасує обмеження на рух капіталу. Але хоч би що там було, активно інвестувати ніхто поки що не збирається. А якщо не збирається інвестувати рідний український бізнес, то на що ви чекаєте від іноземних інвесторів?

Ось вам статистика по зміні чистого кредитного навантаження (чистого боргу) українського бізнесу, за даними українських банків. За три останні роки (2022-2024) місцевий бізнес зменшив чистий борг (тобто збільшив свої ліквідні кошти/депозити та зменшив свої борги перед українськими банками) приблизно на 21 мільярд доларів*. Це включає:

• зміну кредитів бізнесу. Кредити бізнесу зменшилися на 2.0-2.8 млрд доларів (залежно від того, як рахувати);
• зміну депозитів бізнесу. Депозити збільшилися на 16.0-17.7 млрд доларів (дивлячись як рахувати);
• зміну вкладень бізнесу в ОВДП (зростання десь на 2.4 млрд доларів).

Можна інтерпретувати цей "делевердж" на 21 мільярд доларів як невикористаний потенціал інвестування українського бізнесу. Ця сума — це вдвічі більше, ніж прямі іноземні інвестиції у найуспішніший рік української історії. І це втричі більше, ніж іноземні інвестиції за останні три роки.

А можна це інтерпретувати як виклик для української економіки. Бо сценаріїв розвитку ситуації після закінчення великої війни (адже ми усі сподіваємося, що ця війна рано чи пізно закінчиться) багато. Давайте спробуємо окреслити два радикальні сценарії:

1. Якщо держава продовжить доїти, общипувати, обілечувати та різним чином кошмарити бізнес, то матимемо відтік валюти з країни на 15+ млрд доларів, як тільки будуть зняті обмеження. Такий відтік не компенсують ніякі приватні іноземні інвестиції, та і не буде ніяких іноземних інвестицій, бо сторонні іноземці не наївніші від місцевого бізнесу. В результаті, матимемо значні відтоки по платіжному балансу та банківській системі, болючу девальвацію гривні та деградацію економіки. А наш бізнес буде активно вкладати гроші за кордон (як це, між іншим, роблять українські банки: за часи великої війни вони поповнили валютними вкладами та позиками іноземні банки на нескромні 4.4 млрд доларів).
2. Натомість, якщо уряд все-таки повернеться обличчям до українського бізнесу, то лише той накопичений кеш (нехай після виведення дивідендів на 5 мільярдів доларів) може бути примножений новими позиками десь 1 до 3, і в результаті лише за рахунок накопичень українського бізнесу та його кредитування матимемо інвестиції в розмірі 40 млрд доларів. А вже потім сюди й іноземці активно підтягнуться. В результаті, матимемо рекордні інвестиції та швидке (і можливо, стале) економічне зростання.

Що обере наш уряд, залишається загадкою. Поки що він обирає побиратися десь за межами України.

- — — -

* Дивлячись як рахувати — бо курс у нас сильно стрибає — виходить від 20.5 до 22.1 млрд доларів. Тут не враховано міжнародні позики бізнесу.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело