Глобальний стан свободи преси погіршився до «складного» в усьому світі

Глобальний стан свободи преси, який аналізує міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF),  вперше в історії Індексу класифікується як «складний». Про це свідчать дані Індексу свободи преси за 2025 рік, який пресслужба RSF надала «Детектору медіа». 

У 2025 році середній бал усіх оцінюваних країн опустився нижче 55 балів, потрапивши в категорію «складна ситуація». 112 країн зі 180 знизили свої загальні бали в Індексі. 

Україна цьогоріч опинилася на 62-ій сходинці, опустившись на одну позицію за рік. Вона випередила Бразилію (63), Кот-д'Івуар (64) та Андору (65), а також незначно поступилася Південній Кореї (61). Ситуація зі свободою преси в Україні класифікується як «проблематична».

Загалом вперше в історії Індексу умови для журналістської діяльності є поганими в половині країн світу і задовільними менш ніж у кожній четвертій країні. 

У 42 країнах, де проживає більше половини населення світу (56,7%), ситуація класифікується як «дуже серйозна». У цих зонах повністю відсутня свобода преси, а журналістська робота є особливо небезпечною.  До цієї категорії також входять Росія (171, зниження на 9 позицій) та Білорусь (166, підвищення на одну позицію). 

До останньої трійки Індексу цьогоріч увійшли Еритрея (180), Північна Корея (179) та Китай (178).

З п'яти основних індикаторів, що визначають Глобальний індекс свободи преси, показник, що вимірює фінансові умови журналістики та економічний тиск на галузь, погіршив загальну оцінку світу у 2025 році. 

Економічний показник знаходиться на найнижчому рівні за всю історію. Значною мірою це пов'язано з концентрацією власності, тиском з боку рекламодавців та спонсорів, а також державною допомогою, яка обмежена, відсутня або розподіляється непрозоро. 

Згідно з даними RSF, у 160 зі 180 досліджуваних країн (88,9%) медіа досягають фінансової стабільності «з труднощами» або «не досягають взагалі». Майже в третині країн світу видання закриваються через економічні проблеми. 34 країни вирізняються масовим закриттям.

У США (57 місце, падіння на 2 позиції), де економічний індикатор за два роки впав більш ніж на 14 пунктів, великі регіони перетворюються на інформаційні пустелі. Падіння країни на 28 позицій за соціальним показником свідчить про те, що преса працює у все більш ворожому середовищі. 

Другий термін президента Дональда Трампа посилив цю тенденцію, а замороження фінансування USAID зупинило міжнародну допомогу, внаслідок чого сотні видань опинилися у критичному економічному становищі, а деякі з них були змушені закритись. Зокрема, в Україні близько 90% редакцій виживали завдяки грантам, які надходили переважно зі США.

Читайте також:

• Переходимо в сіру зону? Чому втрата американської допомоги для українських медіа — серйозна загроза для демократії та свободи слова
• Не зупиняємося. Як припинення американської допомоги вплинуло на роботу українських медіа (опитування)

Ще одним фактором погіршення економічного показника Індексу є концентрація медіавласності. Дані свідчать, що в 46 країнах вона є висококонцентрованою, а в деяких випадках — повністю контрольованою державою. Наприклад, це спостерігається в Росії, Угорщині (68), Грузії, Тунісі (129, падіння на 11 позицій), Перу (130) та Гонконгу (140).

Загалом з 32 країн і територій Азіатсько-Тихоокеанського регіону 20 зазнали зниження економічного показника в Індексі 2025 року. В Африці показник погіршився у 80% країн регіону. В Північній і Південній Америці 22 із 28 країн зазнали його зниження. 

Європа залишається лідером в регіональних рейтингах, хоча все більше розділяється. Регіон Східної Європи та Центральної Азії зазнав найбільш значного загального падіння в усьому світі, тоді як зона ЄС та Балкан має найвищий загальний бал у світі.

Норвегія (1) — єдина країна у світі, яка має оцінку «добре» за п’ятьма показниками Індексу. Вона утримує першість дев'ятий рік поспіль. До трійки лідерів також увійшли Естонія (2) та Нідерланди (3). Вони випередили Швецію (4).

Попри це, 28 із 40 країн у зоні ЄС і Балкан також зазнали зниження економічного показника. Погіршується ситуація в Португалії (8), Хорватії (60) та Косово (99).

Як пише RSF, фінансування суспільного мовлення стало вирішальним випробуванням того, як країни в ЄС і на Балканах підтримують свій медіаландшафт. Чехія (10) вирішила посилити стабільність бюджету суспільних медіа, на відміну від Німеччини (11) та Франції (25). Натомість у Словаччині (38), Боснії (86), Сербії (96) і Косово суспільні медіа перебувають у кризі через скорочення бюджету та політичний контроль. 

Перші місця у рейтингу 2024 року отримали Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Португалія та Ірландія. Це єдині країни світу, які продемонстрували торік «добрі» показники свободи слова. Останні місця у рейтингу посіли Іран, КНДР, Афганістан, Сирія та Еритрея.

В Індексі свободи слова за 2023 рік Україна була на 79-ій сходинці. У 2022 році Україна — на 106-му, перед повномасштабною війною у 2021-му — 97-ю.

Фото: RSF