"Криваві горішки": як українці платять Ірану і скільки "шахедів" для Путіна можна зробити за ці гроші

Поки Москва поглиблює співпрацю з Тегераном і закуповує у нього зброю, якою бомбить Україну, гроші українців потрапляють до казни Ірану. Незважаючи на санкції Києва, іранські товари досі можна зустріти навіть на полицях великих українських супермаркетів.

"Телеграф" дізнався докладніше про ситуацію та розповідає про те, як виходить, що українці фактично спонсорують агресію проти себе ж.

Як Іран допомагає вбивати українців

Під час повномасштабної війни Росії проти України Іран став одним із постачальників зброї та технологій для росіян. Зокрема, з 2022 року Росія атакує міста України іранськими "шахедами", від яких гинуть мирні громадяни. Тільки у 2022 році, за даними Зеленського, Іран продав Росії понад 200 ударних дронів.

У 2024 році група хакерів Prana Network заявила, що зламала поштові сервери іранської компанії IRGC Sahara Thunder, на яких знаходився масив даних про виробництво ударних безпілотників Shahed-136 для Росії. Згідно з ними, угода Ірану та РФ включала 6000 комплектів БПЛА, програмне забезпечення до них, а також обладнання та технології. За це Москва могла заплатити Тегерану 1 млрд 750 млн доларів.

У самому Тегерані цинічно заперечували передачу дронів РФ. Міністр закордонних справ Ірану у 2024 році заявив, що їхні технології просто нібито могли бути скопійовані іншими державами. Однак на Заході в брехню Ірану не вірять.

"Це, очевидно, неправда, і докази говорять самі за себе", — сказав у 2024 році представник зовнішньополітичного відомства США Метью Міллер у відповідь на заперечення Іраном постачання зброї до Росії.

Ще в 2022 році ЄС вирішив запровадити нові обмеження проти Ірану за постачання дронів до Росії. У список санкцій внесли іранських військових, бізнесменів і компанії.

У 2023 році санкції запровадила і Україна

29 травня 2023 року Рада ухвалила рішення РНБО про ведення секторальних санкцій проти Ірану. Згідно з документом, санкції проти Ірану застосовуються строком на 50 років і стосуються повної заборони торгових операцій, зупинки транзиту ресурсів, польотів та перевезення на територію України, а також запобігання виведенню капіталів резидентами Ірану.

Торгівля не йде

Незважаючи на вищезгадані санкції, українці з подивом продовжують знаходити в магазинах іранські товари навіть зараз. Приміром, економіст Борис Кушнірук випадково зробив для себе таке відкриття.

"Поруч з помешканням, в якому мешкаю, знаходиться супермаркети трьох торгівельних мереж — "Сільпо", "Новус" і "Ультрамаркет". Саме в них переважно купую продукти для себе і тітки, якій 80 років. Коли купую продукти їй, то роблю це по списку, який вона мені надсилає у "Телеграм". Нещодавно вони попросила купити різні сухофрукти, у тому числі фініки. Переглядаючи у "Новус" полиці з сухофруктами звернув увагу, звісно, спочатку на ціну, а потім на постачальника", — розповідає він.

Як виявилось, ним є компанія "ДжастФрутс".

ДжастФрутс

За даними з відкритих джерел, директором компанії "ДжастФрутс" є чоловік із цікавими ім'ям, яке може наштовхувати на певні думки: Нурзай Абдул Насер.

Це не єдиний його бізнес. Також він є директором ТОВ "ГОЛЛАНД ФРУТ".

Недовгі пошуки приводять нас до цікавої нотатки на сайті "Бізнес-Гід". Цікава вона тим, що на ній вказується, чим займається "ГОЛЛАНД ФРУТ": імпорт товарів з Індії та Ірану.

Тобто директор компаній, які зареєстровані в Україні, займається імпортом в Україну товарів з Ірану. Більше того, як з’ясував Борис Кушнірук, сам Нурзай Абдул Насер і є вихідцем з Ірану.

Верхівка айсберга

Нурзай Абдул Насер – це не єдиний підприємець, якого пов’язують із Іраном. Як з’ясувало "Суспільне", станом на 2023 рік, в Україні працювало понад тисячу бізнесів з іранським корінням.

У 2025 році, як з'ясував "Телеграф", деякі з цих компаній уже не працюють. Однак інша частина продовжує функціонувати досі.

Топ-3 компанії, чиїми власниками (на 2022 рік) були вихідці з Ірану, але вони продовжують працювати в Україні:

• ТОВ "УКРЗЕРНО ТРЕЙД"

• ТОВ "СУПЕРЛАКОМКА"

• ТОВ "ЗІБА"

Офіційна статистика

"Коріння" корінням, але що з офіційним товарообігом України та Ірану? Як з’ясував "Телеграф", з 2023 року, коли було введено санкції, Україна повністю припинила свій експорт до цієї країни. А ось імпорт – ні. Його частка хоч і складає "копійки" у загальній торгівлі України, але йдеться про мільйони доларів, які українці фактично передають до казни одного із союзників Росії.

За даними Держстату, йдеться про такі суми:

2022 рік

• Україна купувала в Ірану товарів на суму 58 447 600 доларів.
• Експорт — 207 626 800 доларів.

2023

• імпорт — 18 676 000 доларів.
• експорт сильно впав, ймовірно, через санкції — 1 688 200 доларів.

2024

• імпорт триває, незважаючи на санкції, – 11 428 400 доларів.
• експорт із України зупинено до 0.

2025 (січень-лютий)

• Імпорт — 3 804 200 доларів.
• експорт — 0

"Криваві горішки"

За даними Олексія Куща, левову частку товарів, які у 2024 році Україна офіційно придбала в Ірану, становлять "їстівні плоди та горіхи" — 7,2 млн дол. (63% імпорту з Ірану за рік).

Економіст також зазначив, що 11,4 мільярда за 2024 рік — це, ймовірно, не повна цифра обсягу торгівлі з Іраном.

"Але ця сума імпорту не є остаточною. Іран дуже часто обходить санкції, експортуючи свою продукцію під торговою маркою інших країн: ОАЕ, Туреччини, Єгипту та інших. Тобто сума реального, а не офіційного імпорту в Україну з Ірану, може бути більшою в рази.", — вважає Кущ.

Чому так відбувається

На думку Кушнірука, санкційна політика України зяє дірками.

"Як виявляється, ці обмеження мають кричущі, просто неприпустимі прогалини. Імпорт окремих товарів, зокрема продуктів харчування, часто залишається поза санкційними списками, що викликає справедливе питання, чому це дозволяють постачати в Україну.

Санкційна політика має численні недоліки: часто обмеження накладаються лише на окремі сектори економіки, залишаючи лазівки для обходу через підставні компанії та треті країни. І хоча відповідальні органи запевняють у ефективності санкцій, реальність, яку ми бачимо на полицях супермаркетів, свідчить про протилежне", — каже він.

Що кажуть експерти

"Телеграф" вирішив запитати думки у колишньої радниці голови Верховної Ради України (2019-2021) Віри Константинової щодо цього. Вона зазначила, що питання імпорту іранських товарів в умовах повномасштабної війни несе набагато глибшу загрозу, ніж здається на перший погляд.

"Іран — повноцінний учасник війни проти України, який підтримує російську агресію проти України, зокрема шляхом постачання ударних дронів Shahed, що щодня вбивають наших громадян і знищують критичну інфраструктуру. У такому контексті будь-які економічні відносини з Іраном виглядають не лише морально неприйнятними, але й стратегічно небезпечними. Якщо подивитися статистику, побачимо тенденцію до суттєвого скорочення торговельних та дипломатичних відносин з 2022 року, але не повну їхню зупинку. У нас продовжує функціонувати Посольство України в Ірані, дипломатичні відносини не розірвані, незважаючи на всі ті факти залучення іранських фахівців до війни на боці агресора", — підкреслює політологиня-міжнародниця

Що не так із санкційним тиском на Іран

"З санкційним тиском є нюанс, санкції проти Ірану залишаються точковими й неповними, плюс на міжнародному рівні вони були послаблені після укладення так званої ядерної угоди 2015 року. І наразі відновити їхню повну потужність через РБ ООН видається проблематичним, допоки Росія залишається нелегально в кріслі постійного члена.

Ще одним ключовий момент, якщо враховувати, що санкційний тиск не включає заборону на імпорт товарів, які мають гуманітарний характер, тобто не мають подвійного чи військового призначення. В цьому випадку може бути застосована модель заборони експорту товарів з конкретної країни походження. Тоді і підрядники і реекспортери будуть шукати інші товари для здійснення торгівлі з Україною або інший ринок збуту. Маємо розуміти, що філософія санкцій — це про економічний тиск. Тому і санкційна політика має бути цілісною — заборонено має бути все, що зміцнює економіку країни-пособника агресора", — вважає вона.

Про іранські фініки

Як зазначає Константинова, аналізуючи інформацію з іранських джерел, експорт фініків становить відносно невелику частину загального обсягу експорту Ірану, але має важливе значення для сільськогосподарського сектору та регіональних економік країни.

"Частка у загальному експорті не значна, є більш вагомі сектори. З іншого боку, ця галузь має важливе значення для сільськогосподарського сектору, оскільки забезпечує зайнятість у регіонах, де вирощуються фініки", — пояснила вона.

Константинова резюмує: "Україні однозначно треба продовжувати роботу з синхронізації санкційного тиску на Іран з нашими партнерами. Практикується санкціонування конкретних субʼєктів господарювання. Як варіант, провести роз’яснювальну кампанію для торговельних мереж, імпортерів і споживачів про те, чому економічна ізоляція Ірану є частиною захисту української державності".

Сухі цифри

Як ми вже з’ясували, за 2024 рік Україна імпортувала з Ірану товарів на суму 11,5 мільйона доларів. Тобто, на стільки поповнилася скарбниця Ірану.

Іран — країна авторитарна, де весь прибуток ретельно відстежується і перенаправляється буквально вручну. А ще Іран — войовнича країна, робить багато зброї та продає її, наприклад, Володимиру Путіну для вбивства українців.

Тобто частина із зароблених коштів йде на зброю. А це означає, що гроші українців могли піти, наприклад, на створення якогось "шахеда", який потім буде відправлено до Росії.

За даними ISW, який посилається на звіт хакерів Prana Network, за контрактом Росія платила 193 тисячі доларів за один безпілотник "шахед"-136 (оптова ціна за партію 6000 одиниць). А розрахункова собівартість одного такого дрона, як пишуть ЗМІ, може становити приблизно 50 тисяч доларів.

Незважаючи на локалізацію виробництва, Росія досі закуповує в Ірану сотні дронів різних модифікацій на рік.

Підрахунок: Україна за 2024 рік купила у Ірану продукції на суму, за яку Тегеран може виробити приблизно 230 стандартних "шахедів". При цьому немає гарантій, що вони потім не повернуться до України.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому "шахеди" стали небезпечнішими, скільки вони коштують і де наша відповідь.