Мирні переговори не зупинили страждання цивільних в Україні — ООН

Попри початок мирних переговорів у лютому, ситуація для мирного населення України залишається вкрай небезпечною. За інформацією, яку представники ООН оприлюднили під час брифінгу в Нью-Йорку, лише у квітні було зафіксовано 848 випадків загибелі чи поранення цивільних.

ООН повідомляє, що з моменту попередніх звітів у березні та квітні гуманітарне становище в Україні ще більше ускладнилося. Ведення переговорів про припинення бойових дій не зупинило зростання людських втрат, а атаки на густонаселені території стали ще інтенсивнішими. Постраждали не лише дорослі, а й діти.

Найкритичнішим залишається становище мешканців прифронтових областей — зокрема Харківської, Херсонської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Сумської. Постійні ракетні та дронові удари завдають великої шкоди як людям, так і житловим будинкам, лікарням, школам та об’єктам життєво важливої інфраструктури.

24 квітня росія розпочала масовану ракетну атаку, що охопила Київ та щонайменше вісім інших регіонів. За інформацією Управління Верховного комісара ООН з прав людини, у столиці внаслідок ударів загинули щонайменше дев’ятеро осіб, ще 90 постраждали, зокрема 12 дітей. 44 постраждалих були госпіталізовані.

ООН зазначає, що з початку 2025 року в Україні не було жодного дня без загиблих чи поранених серед цивільних. За перші три місяці року кількість постраждалих перевищила 2600 осіб, що суттєво більше, ніж у відповідний період 2023 і 2024 років.

З 1 по 24 квітня внаслідок бойових дій постраждали 848 цивільних — це на 46% більше, ніж торік. Остаточні цифри ще уточнюються.

Рівень загрози для працівників гуманітарних місій також залишається дуже високим. З початку року було підтверджено 38 інцидентів, що сталися в зоні в межах 20 км від фронту. Троє волонтерів загинули, ще 21 — поранено під час доставки критично важливої допомоги.

Атаки на освітні установи продовжуються. Лише за перший квартал 2025 року пошкоджено або знищено 129 шкіл. Близько 600 тисяч дітей змушені навчатися дистанційно, що впливає на їхню успішність і соціалізацію.

Через бойові дії спостерігається подальша хвиля переміщення. За даними Міжнародної організації з міграції, близько 40 тисяч українців були змушені покинути свої домівки у 2025 році. Найбільше — у регіонах, що прилягають до лінії фронту.

Загалом в Україні налічується приблизно 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб, а близько 7 млн громадян перебувають за кордоном у статусі біженців, здебільшого в країнах Європи.

Жінки та діти є найбільш уразливими категоріями у цій війні. Згідно з даними "ООН-Жінки", протягом останнього року кількість випадків сексуального та гендерного насильства зросла на 36%, а домашнього насильства — на 20%. Приблизно 2,5 мільйона жінок і дівчат потребують невідкладної захисної підтримки, проте наявні ресурси вкрай обмежені.

З початку року повідомлялося також про обстріли в прикордонних районах рф — зокрема в Брянській і Курській областях. У зв'язку з цим представники ООН нагадали: згідно з міжнародним гуманітарним правом, цивільне населення та інфраструктура повинні бути захищеними. А безрозбірливі удари по мирних об'єктах — суворо заборонені.

Також зазначається, що гуманітарні організації не мають доступу до приблизно 1,5 мільйона людей, які перебувають на окупованих територіях Донеччини, Херсонщини, Луганщини та Запорізької області. Це ставить під загрозу надання їм базової допомоги.

На сьогодні майже 13 мільйонів українців потребують гуманітарної підтримки. Серед них — жінки, діти, літні люди та особи з інвалідністю.

Незважаючи на обмежене фінансування, ООН та її партнери продовжують реагувати на виклики. У першому кварталі 2025 року понад 340 організацій, переважно українські НПО, надали критично важливу допомогу 2,3 мільйонам осіб — переважно у прифронтових районах.

У зв’язку зі скороченням глобального фінансування та зміною пріоритетів, гуманітарна стратегія для України була оновлена. Основна мета — забезпечити підтримкою 4,8 мільйона найбільш уразливих людей. Для цього у 2025 році необхідно зібрати 1,75 мільярда доларів.

Пріоритет надається чотирьом напрямкам: допомозі в районах активних бойових дій, евакуації, реагуванню після обстрілів та підтримці переміщених осіб у найскладніших умовах.

Без додаткової міжнародної підтримки навіть ці базові зусилля можуть зупинитися. Тому ООН звертається до Ради Безпеки із закликом до невідкладних колективних дій.

Забезпечити безпеку мирного населення, включно з медиками й гуманітарними працівниками, та гарантувати захист інфраструктури.

Збільшити обсяги фінансування, оскільки нестача ресурсів призводить до згортання найважливіших програм допомоги.

Досягти справедливого й стійкого миру, що передбачає захист і добробут цивільних — як під час воєнних дій, так і в разі припинення вогню.