Путіну потрібна «двіжуха»: чим небезпечні військові навчання Росії та Білорусі влітку 2025-го

Спільні російсько-білоруські військові навчання становлять загрозу одразу для декількох країн, зокрема й для України.

Росія готує в Білорусі "щось" на літо 2025 року, прикриваючись військовими навчаннями, заявив президент України Володимир Зеленський. А готувати Росія може тільки одне – вторгнення.

Починаючи з 2022 року, територія Білорусі завжди була потенційною загрозою для усіх її сусідів: для України (і саме з білоруської території відбулося вторгнення російських військ), для країн Балтії (Росія й досі прагне реваншу), для Польщі (Москва не відмовилася від ідеї здобути вихід до Калінінградської області та Сувальський коридор). Ці загрози зберігаються й досі.

Під час військових навчань рівень загрози підвищується, оскільки вони можуть бути використані задля підготовки до нападу. Тому важливо пильнувати за тим, що відбувається в Білорусі. Адже вірити тому, що це будуть просто навчання, не можна.

Втім, російського контингенту, який зараз перебуває на території Білорусі, не вистачить на жодні операції. А там – близько 2 тисяч особового складу, і це переважно радіотехнічні підрозділи, обслуговування аеродромів, підрозділи протиповітряної оборони та близько сотні "вагнерівців", тобто навіть не штурмові підрозділи. Білоруської армії також не вистачить на жодні серйозні дії, та й Лукашенко так і не надав Росії дозволу на використання білоруської армії.

Слід спостерігати, як буде змінюватися кількість російського контингенту, та чи використає Росія навчання як привід для його нарощування. Якщо в Білорусі буде 10 тисяч російських військовослужбовців, це не велика загроза, і в такому випадку не йтиметься про якісь великі вторгнення, але зберігатиметься ризик провокацій та диверсійних дій.

Якщо напередодні навчань Росія збільшить контингент до 20-30 тисяч осіб, це вже буде небезпечно. Це вже буде не про навчання, а про щось інше. Нагадаю, в 2022 році з периферії Білорусі на Київ наступало майже 40-тисячне угруповання військ РФ. Ці війська були повністю штатно укомплектовані технікою, і це були елітні підрозділи: російська десантура, морпіхи та ССО, тобто військова еліта, добре підготована та досвідчена. Але навіть цих сил не вистачило Москві, щоб захопити Київ. Російські війська дійшли до Києва, але за місяць "здулися".

Ба більше, з огляду на те, що сьогодні у РФ катастрофічний дефіцит техніки, недосвідчені війська, серйозні проблеми з людським ресурсом та офіцерським складом, можна зробити висновок: 40 тисяч військовослужбовців Росії точно не вистачить для проведення проти України такої операції, як у 2022-му. Тепер Росії знадобиться 80-тисячне військо, навіть більше. Адже зараз поблизу Покровська зібрано майже 100-тисячне угруповання російських військ, але результату немає.

Крім того, Київська та Чернігівська області готові зустріти ворога.

Якщо говорити про загрозу для Європи, то 40-тисячне угруповання Росії теж нічим не допоможе. Якщо буде 80-100 тисяч військовослужбовців, виконання ними серйозних завдань буде більш-менш реалістичним, але потрібні місяці, щоб зібрати таку кількість людей. При цьому процес формування ударного угруповання неможливо здійснити непомітно – ми його бачитимемо не днями чи тижнями, а місяцями, та, відповідно, будемо готуватися до зустрічі "сусідів".

Поки що жоднихсуттєвих рухів Росії у цьому напрямку не спостерігається взагалі. Хіба що у ворога пожвавилося залізничне сполучення, але й це пожвавлення не надто суттєве. Крім того, у деяких військових частинах ведеться будівництво й розширюються приміщення для особового складу – найімовірніше, це робиться якраз для навчань, аби в цих приміщеннях розмістити особовий склад росіян. Не виключаю і того, що влітку вони розгортатимуть польові табори.

Та, наголошую, якби готувалася серйозна загроза для України або країн Євросоюзу, росіяни мали б перекинути в Білорусь величезне угруповання, яке навіть за місяць не зібрати. Якщо Росія хоче повторити вторгнення 2022 року, має бути 80-100 тисяч осіб. Якщо ж вона планує проводити диверсійні операції та провокації, то вистачить і незначної кількості людей. Згадайте 2020-2021 рік, як білоруси влаштували Польщі міграційну кризу на кордоні – це один із "гібридних" інструментів. Так само вони можуть провести певні зухвалі операції у прикордонній смузі, наприклад, мінування шляхів, де проходять прикордонні польські патрулі.

Проте можлива спроба Росії невеликими силами розтягнути лінію фронту і почати бої в Чернігівській області, не вгризаючись вглиб території України. Але якщо такі дії здійснюватимуться з території Білорусі, Україна на це точно відповість, причому по білоруській території. Якщо у 2022 році ми поводилися щодо Білорусі стримано і політкоректно, навіть не відповідали на удари з білоруської території по нашій країні, то цього разу все буде інакше – на території Білорусі обов’язково з’являться українські підрозділи і наші зони контролю.

До речі, з Брянською областю буде така сама історія, якщо росіяни вирішать розпочати звідти бойові дії і зайти на територію Україні. Для них це буде найгірший варіант, адже група російських військ "Брянськ", що перебуває в Брянській області, налічує трохи більше 10 тисяч особового складу. Це не можна порівняти ні з курським угрупованням, яке налічує майже 60 тисяч, ні з білгородським – 55 тисяч. Тож питання – що ці 10 тисяч там навоюють.

Крім цього, якщо говорити про загрозу для Сумщини або Чернігівщини з Брянської області РФ, то Брянська область – це ліси та болота, і там є лише окремі ділянки, де можна закріпитися та зайняти позиції. Якщо росіяни не матимуть на меті проникнення вглиб території України по основних трасах та логістичних артеріях, наприклад, через Городню або Семенівку, а будуть вести бої виключно в прикордонній смузі, то, по-перше, їх там з’їдять комахи (особливо наші, з біолабораторій), а, по-друге, наші контрдиверсійні дії домінуватимуть і на українській території, і на російській, адже ми можемо зайти на територію Брянської області і там формувати буферні зони. В Брянській області немає такої кількості сил та засобів, які могли б нас зупинити.

Лукашенко не надасть білоруські війська Путіну для нових зухвалих операцій – хіба що дозволить діяти з білоруської території. На більше Лукашенко не здатний, оскільки білоруська армія потрібна йому самому, щоб захищатися від власного народу.

Та й що там тої білоруської армії! Це всього 14 тисяч сухопутних військ. Але – цікавий момент – білоруська армія має штатної техніки більше, ніж російська армія. Тим не менш, білоруські війська не підготовані і не мають військового досвіду. Це така собі "паперова" армія.

До того ж на скільки цих 14 тисяч вистачить! Подивіться на втрати, яких зазнає російська армія в цій "м’ясорубці" щомісяця – такими темпами за місяць від білорусів нічого не залишиться. Як тоді Лукашенко буде захищатися від власного народу? Тоді в Білорусі можуть початися протести, і для Лукашенка все закінчиться погано.

Хай там як, але я не здивуюся, якщо Путін справді піде на вторгнення в одну з країн НАТО. Він бачить, що адміністрація Трампа руйнує концепцію світової безпеки, яка існувала століття, та всі здобутки світового права, і може спробувати випробувати Захід на міцність. І це буде катастрофа, оскільки, яким би аморфним та архаїчним не було НАТО, цей альянс повільно, але працює. Тож для Росії напад на одну з країн НАТО буде пострілом у скроню.

Напад Путіна на Україну в 2022 році був нераціональним та нелогічним, бо Росія не була готовою до такої війни. Непередбачувані та нераціональні кроки з боку Путіна цілком можливі і зараз – йому потрібна "двіжуха", от він і може влаштувати її в одній із країн НАТО. Причому він може вдатися до таких дій не тільки щодо країн Балтії або Польщі, але й щодо країн Скандинавії, Швеції та Фінляндії.

Якщо Путін побачить, що НАТО не працює, він продовжить світову війну проти всіх. Ба більше, він буде втягувати в цю війну інші диктатури, і тоді в перспективі північнокорейські солдати цілком можуть з’явитися не тільки в Україні, а й в Естонії.

Якщо ми говоримо про такі країни, як Литва, Латвія та Естонія, то кількісна перевага 100-тисячного угруповання росіян перед арміями цих країн буде очевидною. Тож загроза швидкого і повного захоплення цих країн Росією цілком реальна, якщо вона зможе зібрати таке військо. Майже всі ці країни мають непогане транспортне розгалуження, і логістика працює чудово – Росія може скористатися цим для швидкого просування і захоплення. 100 тисяч військовослужбовців цілком може вистачити Росії, щоб зайти в Естонію, і російські війська буде дуже важко звідти вибивати, коли НАТО нарешті отямиться.

Тож у росіян справді є можливість зайти і захопити частину певних країн НАТО, причому одночасно. Наприклад, якщо говорити про Сувальський коридор, то задля збереження контролю над ним Росії потрібно буде брати під контроль Литву, перекривати порти в Латвії та Естонії, щоб не відбувалася підтримка Литви через море. Відповідно, Естонія, Литва та Латвія, одразу всі три країни, перебувають у зоні ризику. А Польща – це такий собі південний і південно-західний фланг, який треба буде формувати для утримання коридору. Отже, навіть у чотирьох країнах Росії треба буде проводити операцію, щоб контролювати вихід у Калінінградську область.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив", спеціально для Главреда