Це містечко з найцікавішою в Україні назвою та дивовижною історією: чому вам варто його відвідати

Са́танів — це історичне містечко на Поділлі з багатовіковою історією, яке зберегло у собі численні легенди, культурні пам’ятки та унікальну атмосферу. Його назва викликає багато дискусій серед істориків і лінгвістів, а саме селище пройшло через різні етапи розвитку — від поселення часів Речі Посполитої до сучасного курортного центру.

Сатанів розташований у Хмельницькій області України, на березі річки Збруч, неподалік від природного парку "Подільські Товтри". Відстань від Сатанова до обласного центру — міста Хмельницького — становить близько 77 км автошляхами, а до найближчої залізничної станції Закупне — 20 км.

Перша письмова згадка про Сатанів датується 1404 роком у грамоті польського короля Владислава II Ягайла. Тоді Сатанів був селом, яке у XV столітті отримало статус містечка. На початку XVI століття він був прикордонним поселенням між польсько-литовськими та турецько-татарськими володіннями, що призводило до частих нападів і руйнувань.

Походження назви Сатанова

Історики та мовознавці досі не дійшли згоди щодо походження назви Сатанів (наголос на першому складі). Існує кілька цікавих, а іноді й незвичних версій:

• Перша пов’язана з латинським висловом "Sat an non", що означає "зупинимося чи підемо далі". За легендою, римський легіон часів імператора Траяна, проходячи вздовж Дністра, зупинився на високому березі річки Збруч. Командир звернувся до воїнів із питанням "Sat an non?", і ті відповіли "Sat!", від чого нібито й виникла назва. Підтвердженням цієї версії є залишки Траянового валу та знайдені поблизу давньоримські монети.

• Інша версія пов’язана з готським словом sough (шелест, дзюрчання), що могло трансформуватися у "сатан" через особливості місцевої річки. Також припускають походження від давнього шведського "satt" — "сидіти", що означало розташування військового табору, що підтверджується археологічними знахідками.
• Найбільш популярна сьогодні — "містична" версія, яка пов’язує назву з образом сатани, що символізував язичницькі вірування, які зберігалися у регіоні до XVI–XVII століть. Церква асоціювала язичництво із сатаною, що могло вплинути на топонім. Існує також версія, що татари називали ці землі "клятим місцем шайтана" через часті набіги, але назва з’явилася раніше.

Трохи з історії Сатанова

Під час визвольної війни Богдана Хмельницького Сатанів зазнав значних руйнувань; легенди розповідають про героїчний опір жінки з сімома синами, які загинули в обороні містечка. Після цього територія опинилася під владою турків, але незабаром повернулася до Речі Посполитої.

У XVIII столітті Сатанів переходив у власність родин Сенявських, Чарторийських і Потоцьких, тут будували укріплення, проводили ярмарки, а населення було багатонаціональним: українці, поляки, вірмени, євреї, греки.

З кінця XIX століття Сатанів увійшов до Російської імперії, що сприяло його розвитку: з’явилися школи, лікарня, підприємства, населення сягало близько 5 тисяч. Перед Першою світовою війною тут регулярно відбувалися ярмарки.

Під час Першої світової війни містечко було в зоні бойових дій, у 1917 році тут розміщувався штаб майбутнього гетьмана Павла Скоропадського. У 1920-х влада змінювалася, доки не встановилися більшовики. У радянський період воно отримало нову інфраструктуру, але пережило Голодомор і втрати під час Другої світової війни, зокрема майже повне знищення єврейської громади.

Як Сатанів став курортом

У 1970-80-х роках у Сатанові відкрили родовище мінеральних вод, що сприяло створенню санаторіїв і перетворенню містечка на курорт республіканського значення. Він став курортом у 1985 році, коли йому офіційно надали статус бальнеологічного курорту республіканського значення. Зараз Сатанів відомий як історичний населений пункт із багатою спадщиною та сучасною рекреаційною інфраструктурою.

Визначні пам’ятки Сатанова

• Сатанівський замок — п’ятикутна фортеця XV–XVI століть із вежами та мурами, що займала близько 1,5 га. Збереглися східна башта і рештки двох інших. Замок пов’язаний з легендами про підземний хід до села Калагарівка. Нині перебуває у стані руїн, ведуться роботи з реставрації.
• Сатанівська синагога — один із найкращих зразків оборонних синагог у стилі ренесансу, зведена у XVI–XVII століттях. Після занепаду у XX столітті була відновлена у 2015 році завдяки єврейській громаді і стала туристичною атракцією.

• Єврейський цвинтар — великий цвинтар із надгробками XVI–XX століть, що є своєрідним "кам’яним літописом" єврейської громади. Розташований на високій горі за річкою, збереглися фрагменти огорожі.

• Міська брама — частина оборонних мурів XV–XVI століть, що поєднувала Сатанів із замком і захищала південний в’їзд.

Як бачимо, Сатанів — це особливе містечко, яке поєднує багату історію, легенди, культурну спадщину та природні ресурси. Воно приваблює туристів і дослідників, які прагнуть відчути дух минулих епох і скористатися цілющими властивостями місцевих мінеральних вод.

Раніше "Телеграф" розповідав про замок-привид серед карпатських скель. Це залишки давньоруського наскельного оборонного комплексу в заповіднику Тустань.