За лаштунками євроінтеграції: що дійсно є важливим для руху України до ЄС

Нещодавно на "Європейській правді" з'явився блог із критичними оцінками щодо переговорної структури України з ЄС.

За визнанням самих авторів, у цьому блозі "є моменти, які озвучені не так, як планувалось, є й моменти, яких там взагалі не має бути".

Це самокритичне усвідомлення дійсно змінює характери дискусії.

Тим не менш, все ж важливо доповнити дискусію кількома ключовими аспектами, які залишилися поза увагою, і озвучити контраргументи, які варто знати експертам та суспільству.

Про "надмірне зосередження функцій".

Стверджується, що концентрація трьох ключових функцій (адаптація законів, координація реформ, ведення переговорів) в руках віцепрем'єра є надмірною.

Однак саме така модель (що визнається і на міжнародному рівні) дозволяє забезпечити політичну відповідальність і оперативність в ухваленні рішень.

І неодноразово доводилося чути і від іноземних, і від українських експертів питання про окреме міністерство з євроінтеграції задля посилення єдності переговорної позиції та пришвидшення ухвалення рішень.

Якщо автори мали на увазі "фізичну неможливість" поєднання декількох функцій на рівні віцепрем'єра, тоді варто чітко розрізняти поняття політичного керівництва та операційного управління.

Віцепрем’єр-міністр встановлює політичні пріоритети та ухвалює рішення, тоді як щоденна операційна робота виконується заступниками, профільними підрозділами та державними структурами.

Це – стандартна управлінська модель.

Окрім того,.

ЄС оцінює не формальні організаційні схеми, а фактичний прогрес, сталість та передбачуваність ухвалення рішень.

У переговорній рамці про це зазначено прямо: "Прогрес у кластері фундаментальних питань визначатиме загальний темп переговорів".

Досвід країн попередніх хвиль розширення демонструє, що проблеми з верховенством права заблокували прогрес у переговорах попри наявність значно більшого штату чи прогресу в інших напрямках.

Тому настільки важливим є фокус на роботі Міністерства юстиції.

Погоджуюся з авторами щодо ключової ролі кадрового потенціалу.

Це справді наш найцінніший ресурс, опора і головна інвестиція у спільне європейське майбутнє.

Тому коли в публічному дискурсі звучить занепокоєння щодо обмеженості кадрових ресурсів, ми сприймаємо це як визнання спільного для всіх інституцій держави виклику, особливо в умовах триваючої війни.

Це біль, який ми переживаємо щодня, шукаючи, мотивуючи та розвиваючи фахівців, здатних втілити європейську мрію мільйонів українців.

Разом з тим, згідно з постановою Уряду від 27 серпня 2024 року, утворено 36 робочих груп, де окрім державних фахівців беруть участь представники Верховної Ради, громадянського суспільства, бізнес-асоціацій та наукових установ.

Кожна група налічує понад 30 фахівців.

Наприклад, у робочій групі з питань судової влади та основоположних прав задіяно близько 90 експертів – юристів, правозахисників, представників профільних інституцій.

Такий масштабний та інклюзивний підхід свідчить про системність і серйозність, з якою Україна підходить до переговорів з ЄС, через залучення всієї можливої експертизи.

Завдяки цьому також вдається компенсувати брак державних службовців через залучення висококваліфікованих експертів з громадянського суспільства.

Паралельно Офіс віцепремʼєрки разом з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції системно працюють над організацією різноманітних навчань для сотень держслужбовців, включно з підвищенням рівня володіння англійською мовою.

Деталі частини таких навчань, проведених у 2024 році, можна побачити тут.

Ми продовжуємо активно співпрацювати з державами-членами ЄС, міжнародними організаціями та висококваліфікованими експертами, щоб посилити національну експертизу та створити стійку інституційну спроможність.

ЄС сам визнає, що "вибір переговорної структури – справа країни-кандидата".

І очікує від України лише на функціональну ефективність та чітку комунікацію ролей.

Юридична експертиза нормативно-правових актів є історично профільною функцією Мін'юсту в Україні.

Розширення функцій міністерства не є унікальним або небезпечним явищем, а є логічним етапом у відповідь на зростання потреб у правовій експертизі в межах гармонізації законодавства з європейським.

На відміну від минулих років, коли висновки з адаптації готувалися у кількох установах, тепер є можливість системно виробляти якісні документи.

Це важливо для ВРУ, міністерств та Єврокомісії.

Усі функції Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції зберігаються, зокрема унікальний мандат прямої взаємодії з Європейською комісією.

Своєю чергою департамент з права ЄС Міністерства юстиції стане потужною допоміжною командою.

Таким чином, йдеться про гнучке налаштування інституційної структури відповідно до нових викликів і суспільного запиту.

Варто згадати: 90% українців хочуть бачити Україну в ЄС вже через 5 років.

Саме тому трансформація структури державного управління, зокрема посилення Мін’юсту у сфері правової експертизи, є логічним і відповідальним кроком, що наближає нас до європейської мети.

Найбільш конструктивний шлях – не суперечки про ідеальну структуру, а реальні дії, об'єднання зусиль для досягнення спільної мети.

Україна готова до переговорів про вступ, більше того, наш досвід вже є прикладом для інших країн-кандидатів.

Згадаймо лише, чого вдалося досягти в умовах війни: здобуття статусу країни-кандидата, виконання семи рекомендацій Єврокомісії, розробка трьох дорожніх карт, успішний процес скринінгу – все це є яскравими результатами ефективної спільної роботи, які також підтверджені стороною ЄС.

Рух країни-кандидата до членства в Євросоюзі є складним багаторівневим процесом.

І цей процес потребує великої мобілізації національної експертизи та координації.

Якби у Європейської комісії були сумніви щодо спроможностей та готовності України до переговорного процесу, не було б підтримки відкриття 6 кластерів цього року, як про це говорила єврокомісарка Марта Кос.

Ми ставимо за мету рухатися швидко, і разом справді здатні це зробити.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.