«Громовержці*» - супергерої-невдахи об’єднуються і перемагають: Marvel нарешті показує клас

З 1 травня в Україні стартували покази нового супергероїчного блокбастеру «Громовержці*» (Thunderbolts*) від Marvel. І нарешті після стількох років якоїсь нудятини ці кінокомікси знову вийшли на достойний рівень: з нормально продуманим сюжетом, зрозумілою мотивацією героїв, яскравим екшном та гумором. Ну і чудовою роботою акторів.

Звісно, що є й недоліки – як от занадто затягнуто, іноді виникають логічні збої, але загалом Коротко про рекомендує цей фільм до перегляду. Далі – детальніше.

Останніми роками після виходу «Месників: Завершення» (2019) з рейтингом 8,4 на IMBd, який став чи не найкасовішим фільмом в історії, фільми у кіновсесвіті Marvel ставали все гірші і гірші. Ще четверта фаза (серія супергеройських фільмів та серіалів – 2021 по 2022 рік: «Чорна вдова», «Людина-павук: Додому шляху нема» та ін.) якось трималась на рівні, а в п’ятій все пішло геть погано. Не дуже рятували ситуацію  «Вартові галактики-3» (Джеймс Ганн постарався перед тим, як повністю перейти в DC) та «Дедпул і Росомаха»  (задля успіху якого довелось об’єднати героїв з різних франшиз). Повністю провальні «Людина-мураха та Оса: Квантоманія», «Марвели» і цьогорічний «Капітан Америка: Чудесний новий світ» розчарували навіть фанатів.

Причин тому багато – і відмова співпрацювати з незалежними режисерами, які робили унікальний продукт, і пандемія, і нестача грошей, і відсутність нових героїв, як Залізна людина чи Капітан Америка, та навіть той же єнот Ракета, які б так захопили глядача, і недопрацювання з комп’ютерною графікою та й сама ідея про те, що світ врятують лише супергерої, перестала бути актуальною.

Над останнім фільмом п’ятої фази «Громовержці*» робота розпочалась в 2021 році, а ідеї крутились ще з 2019-го. Ставку вирішили зробити на так званих «антигероїв», чи то пак лиходіїв, але тепер у позитивному ключі.

Кого зібрали:

А зібрали фактично команду «невдах». Чорна вдова/Єлена Бєлова, яка впала в чорну тугу після смерті сестри і рятується лише трудоголізмом; її батько – Червоний вартовий/Олексій Шестаков – вже, мабуть, і не влізе у свій супергеройський костюм, бо він лише їсть, п’є й інколи таксує на розваленому лімузині; Агент США/Джо Вокер, який так і не зміг стати Капітаном Америка; Привид/Ейва Старр – хтось взагалі про неї чув? Вишенька на торті – Зимовий солдат/ Бакі Барнс, який пішов у політику, але конгресмен з нього вийшов геть паршивий.

Щоб зробити з такого матеріалу щось захоплююче і варте перегляду (ще й щоб відрізнялось від, скажімо, «Загону самогубців»), треба було докласти зусиль. Режисеру Джеку Шреєру (відомому наразі за серіалами) вдалось «потрясти» керівників Marvel Studios своєю презентацією бачення нової картини. Тож Шреєр став режисером, а сценаристом – Ерік Пірсон («Тор: Рагнарьок», «Трансформери: Початок»).

Що зняли:

За сюжетом, в конгресі США назріває скандал. Директорку ЦРУ Валентину Аллеґру де Фонтейн звинувачують в небезпечних розробках нових супергероїв та дослідах на людях. Один з тих, хто шукає доказів її провини, – конгресмен-початківець і колишній супергерой Бакі Барнс. Їй загрожує щонайменше імпічмент, а то й федеральна тюрма. Де Фонтейн відкидає звинувачення, заявляючи, що епоха супергероїв минула, а її розробки могли змінити світ на краще. А сама таємно віддає наказ знищити всі напрацювання зі створення нового, надпотужного супергероя, якими займалась її команда, адже він один може занурити світ у цілковиту порожнечу.

Тим часом Єлена Бєлова, яка хоче хоч якось притлумити горе від втрати сестри та почуття самотності, хапається за всі замовлення, навіть найбільш небезпечні. Але після зустрічі з батьком – колишнім супергероєм Червоним вартовим - приходить до висновку, що їй треба просто змінити роботу і зайнятись чимось таким, що дасть їй визнання і допоможе подолати екзистенційну кризу. Валентина де Фонтейн обіцяє їй нову цікаву посаду, але спершу треба дізнатись, хто хоче вкрасти секретні розробки з таємної бази і знищити його.

Прибувши на місце, Єлена стикається з іншими супергероями-невдахами і з’ясовує, що їх всіх зібрали лише для того, щоб знищити. І щоб вижити, треба якось об’єднатись.

А ще врятувати якогось недолугого розтріпаного парубка Боба, який незрозуміло як опинився на секретній базі і незрозуміло що тут робить.

Що вийшло:

Звичайно, в голлівудському кіно без моралі ніяк, тож доведеться подружити таких несхожих персонажів. Вони при цьому не стільки рятуватимуть світ (хоча й це також), а рятують перш за все себе – від депресій, розчарувань, самотності та порожнечі всередині. Героям доведеться зіштовхнутись не лише з реальними ворогами, а й з найтемнішими куточками свого минулого – і теж якось подолати ці страхи. І це робить їх нам дуже близькими й зрозумілими і змушує співпереживати.

Не можна сказати, що сюжет вийшов аж надто оригінальний, але декілька порушень шаблонів у ньому є. Найяскравіше це видно на ідеї: зробити супергероя з людини, яка має проблеми з психічним здоров’ям та наркотиками, глибоку депресію та зневагу до самого себе – нічого хорошого з цієї ідеї не вийде, але додасть фільму глибини. І погодьтесь, такі важливі питання  Marvel піднімає вкрай рідко.

На щастя, у фільмі мало пафосу (що важко уникнути в супергеройських картинах), а натомість багато гумору та жартів («Як можна покладатись на політичну систему, де люди відмовляються працювати після 16.00?» – «Але ж вона працює!»).

До речі, в кінці будуть фотографії команди нових «Месників» - уважний глядач знайде багато пасхалок та алюзій. І не забувайте досидіти до кінця титрів – там буде важлива сцена.

Як зіграли:

Флоренс П’ю чудова у ролі Єлени, яка намагається вибратись з тієї порожнечі, куди завело її життя лиходійки (спойлер: акторка, яка відома тим, що ніколи не всміхається у своїх ролях, - навіть спробує це зробити!), а в дуеті з Девідом Гарбором (Олексій Шестаков) вони зійшлись ідеально. Сам Гарбор прекрасно проявив себе і в комедійному амплуа.

Дуже гарна робота Джулії Луї-Дрейфус, яка просто насолоджується, граючи цинічну політикиню Валентину де Фонтейн. Несподівано бачити Себастіана Стена розгубленим, що ненормально для Зимового солдата, але зрозуміло для новачка-політика Бакі Барнса.

Дуже цікаво спостерігати за грою поки що маловідомого актора Льюіса Пуллмана (так, це син Білла Пуллмана) – в нього складна роль, де йому доводиться грати і недолуго, і загрозливо, викликати одночасно і співчуття, і презирство.

А ще – і тут зараз ну дуже образливо було – куца роль Ольги Куриленко.

Замість висновку

«Громовержці*» - цікавий і яскравий бойовик, який набагато глибший, ніж ми звикли очікувати від кінокоміксів, з чудовим акторським складом та насиченим сюжетом. Якщо не вникати сильно в історії персонажів, то фільм можуть дивитись навіть ті, хто особливо не цікавився марвеловськими картинами, а фанати будуть раді побачити знайомі обличчя. Навряд чи цей фільм сильніший від вищезгаданих «Вартових Галактики» чи «Месників: Завершення», але точно не дасть пошкодувати, що ви витратили на нього понад дві години.

А ще - це яскрава крапка у п’ятій фазі КВС Marvel, яка дає надію на те, що шоста фаза почнеться не менш яскраво. До речі, «Фантастична четвірка», яка її запустить, в українському прокаті – вже в липні.

Громовержці/ Thunderbolts

Країна: США

Режисер: Джек Шреєр (серіали «Сварка», «Зоряні війни: Кістяк команди»)
У головних ролях: Флоренс П’ю («Чорна вдова», «Дюна 2»), Девід Гарбор (серіал «Дивні дива»), Себастіан Стен («Учень: історія Трампа», серіал «Сокіл і Зимовий солдат»), Джулія Луї-Дрейфус («Чорна вдова», «Чорна пантера: Ваканда назавжди»), Ваятт Расселл («Жінка у вікні»), Ганна Джон-Кеймен («Людина-мураха та Оса»), Льюїс Пуллман («Погані часи у «Ель Роялі», серіал «Уроки хімії»).

Тривалість: 02:26