Компенсація за пошкоджене та знищене житло під час війни: куди звертатись

Українці мають можливість подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України Наразі вже працюють шість нових категорій.

Коли почнуть виплачувати гроші та хто зможе їх отримати — у матеріалі ТСН.

Олена з Бахмута розповіла свою історію.

Бахмутянка Олена проводить екскурсію своїм новим помешканням.

Минулого року її разом із сином Жориком і донечкою Маргаритою поселили в містечку Хансена.

Це житловий квартал під Києвом збудований коштом американського філантропа Делл Лой Хансена.

Сьогодні вона згадує, як тікаючи з Бахмута в лютому 2022 року, залишила трикімнатну квартиру та роботу.

Разом із чоловіком, сином та сусідами вони рушили на захід.

Там родина розділилась.

«Так сталося, що чоловік вирішив піти на війну, а я, вагітна, поїхала з дитиною в евакуацію до Польщі», — каже Олена.

Невдовзі вона народила у Варшаві дівчинку і вирішила повернутися до України.

І цей час збігся з окупацією росіянами її рідного міста.

Тож Олена однією з перших звернулася до міжнародного реєстру збитків.

Це така міжнародна організація, яка збирає інформацію про завдані агресією Росії матеріальні та інші втрати з метою в майбутньому виставити їй рахунок.

Як збирають інформацію про збитки, які завдала Росія.

Маркіян Ключковський — виконавчий директор реєстру збитків.

Каже, що інформацію про втрати майна збирають іще з минулого року.

Наразі зареєстровано більш як двадцять тисяч звернень.

Тож наступним кроком буде створення міжнародної комісії, яка оцінюватиме збитки.

А вже потім буде організовано фонд, гроші з якого будуть спрямовані на їх відшкодування.

«Поки що немає практичного механізму, як це зробити.

Багато обговорень про використання заморожених активів Російської Федерації, є інші механізми.

Ця робота ще триває, однозначних відповідей поки що немає, але, знову-таки, головне для нас на цьому етапі — це те, що всі солідарні в одному», — каже він.

Уже працюють дев’ять категорій збитків.

Їх можуть подавати як фізичні, так і юридичні особи:.

вимушене внутрішнє переселення.

смерть близького члена сім’ї.

зникнення безвісти близького члена родини.

серйозні тілесні ушкодження.

сексуальне насильство.

катування або нелюдське поводження.

позбавлення свободи.

примусова праця або служба.

пошкодження або знищення житлового нерухомого майна.

Згодом перелік і класифікацію злочинів росіян буде розширено до сорока пунктів.

Звертатися до «реєстру збитків» закликають і в Міністерстві юстиції.

Також чиновники кажуть, що працюють над спрощенням процесу реєстрації.

Наразі подати заявку можна через портал «Дія» або через ЦНАП.

Дані про збитки, зареєстровані на порталі «Є-відновлення», мають підтягуватись автоматично.

Наші співрозмовники кажуть, що працюють над тим, щоби відшкодування почалися максимально швидко.

Але визнають — без допомоги міжнародних партнерів буде складно змусити росіян платити.

Тож початок цих виплат може розтягнутися на роки.

Приклад компенсацій втрат через війну.

Є приклади компенсацій збитків завдані війною і в історії України.

Історикиня Світлана Даценко нагадує, що після поразки в Другій світовій війні — Німеччина ще й досі виплачує репарації.

Спочатку борги стягнув Радянський союз.

Щоправда, про компенсації для людей тоді не йшлося.

«Була визначена сума завданих збитків Німеччиною, зокрема фігурує цифра в 450 мільярдів рублів.

Це збитки, які завдані були у СРСР за час окупації території Німеччиною.

І це відшкодування відбувалося, як компенсація здійснювалася, як грошима, так і матеріальними цінностями, розробками чи, наприклад, обладнаннями підприємств», — каже історикиня.

А після розпаду СРСР звернутися по компенсацію змогли і звичайні громадяни.

Передовсім — жертви Голокосту та «остарбайтери» — примусово вивезені робітники.

Перед певними труднощами під час реєстрації в міжнародному реєстрі відшкодування збитків постала і пані Олена.

Її заявку система не приймала через перейменування вулиць у місті Бахмут.

У паперових документах були одні назви, в онлайн реєстрах — інші.

Чекає Олена і на компенсацію від держави Україна, і на спрощення оформлення документів для підтвердження ВПО.

А поки війна триває, її чоловік захищає Україну на фронті, а діти зростають у квартирі, в містечку для біженців під Києвом.