Космічна війна проти Росії: як удар по станції "Звезда" послабив розвідку РФ

У п'ятницю, 2 травня стало відомо, щоневідомі безпілотники вдарили по російському військовому об'єкту "Звезда" в Ставропольському Краю РФ. Останній спеціалізується на космічній радіоелектронній розвідці.

За повідомленням керівника "Центру протидії дезінформації" РНБО Андрія Коваленка, об’єкт "Звезда" є однією з головних станцій російської системи космічної радіоелектронної розвідки. Система виникла ще в радянські часи на початку 1970-х років під кодовою назвою "Звезда" і призначалася для глобального перехоплення сигналів зі супутників, міжконтинентальних комунікацій і навіть сигнального обміну між іноземними військовими об’єктами.

"Об'єкт "Звезда" — це фактично центр аналізу космічної інформації, який належить до структури головного розвідувального управління генерального штабу ЗС РФ (ГРУ РФ). Вона спеціалізується на електронному спостереженні за сигналами з орбіти, іноземними супутниковими системами зв'язку (включаючи комерційні)", — пише Андрій Коваленко.

"Звезда" є частиною стратегічної архітектури російської розвідки, яка використовується як для моніторингу ситуації у воєнних зонах, так і для підготовки інформації для інформаційно-психологічних операцій. Зокрема для кібершпигунства в Україні та у західних країнах.

Чому був здійснений напад на станцію "Звезда"

За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, атака невідомих безпілотників на об’єкт космічної радіоелектронної розвідки Російської Федерації відбулася після публікації у західних ЗМІ щодо погроз РФ вивести ядерну зброю в космос як елемент тиску на Захід.

"Цей сценарій розглядався Російською Федерацією в моменті глобального впливу на економіку країн Заходу, зокрема через можливий підрив ядерного заряду, який міг би вивести з ладу до третини західних супутників", — підкреслив Фокусу експерт.

У чому значення станції «Звезда» для російської військової машини

На думку Снєгирьова, "Звезда" є частиною системи космічної радіоелектронної розвідки РФ, призначеної для глобального перехоплення сигналів із західних супутників, аналізу інформації та моніторингу міжконтинентальних комунікацій, зокрема військових об’єктів НАТО. Він спеціалізувався на електронному спостереженні за сигналами з орбіти, включно з комерційними супутниковими системами зв’язку.

"Це, фактично, мозковий центр ВКС Росії, який підпорядкований Головному розвідувальному управлінню Генштабу ЗС РФ. Інформація з великого радара давала можливість моніторингу поточної ситуації в режимі онлайн для Російської Федерації, зокрема в зоні бойових дій на території України, а також на території РФ, зокрема в Курській і Бєлгородській областях", — стверджує експерт.

Які наслідки атаки по російський станції "Звезда"

На переконання Дмитра Снєгирьова, удар безпілотниками по станції має інформаційно-психологічний ефект для Російської Федерації. Зокрема світ чергово переконався, що Росія не здатна прикрити навіть стратегічні об’єкти.

"Система ППО РФ, м’яко кажучи, недосконала, що є інформаційним, політичним і військовим ударом по РФ. Це фактично попередження для росіян щодо можливості української сторони в моменті завдавати удари по об’єктах, пов’язаних із системами глобального перехоплення сигналів і супутників", — підкреслив військовий оглядач.

Попередні атаки на об’єкти радіолокаційної та розвідувальної систем РФ

Атака на РЛС "Контейнер" у Мордовії (квітень 2024).

17 квітня 2024 року українські безпілотники, ймовірно далекобійні БПЛА "Лютий",атакували загоризонтну радіолокаційну станцію (РЛС) "Контейнер" (29Б6) у районі міста Ковилкіно, Республіка Мордовія. Ця РЛС є унікальною в арсеналі РФ, призначена для виявлення повітряних цілей на великих відстанях, зокрема для моніторингу запусків балістичних ракет. Російські телеграм-канали, повідомили про вибух на території військової частини, де розташована РЛС, а також про можливе виведення станції з ладу. В українській розвідці офіційно не підтвердили, але й не спростували атаку. Західні ЗМІ, як-от Newsweek, зазначили, що ураження "Контейнера" може вважатися порушенням "червоних ліній" РФ, оскільки ця РЛС є частиною системи ядерного стримування.

Ураження РЛК "Небо-М" у Бєлгородській області (жовтень 2024).

У жовтні 2024 року ЗСУ завдали удару по російському радіолокаційному комплексу "Небо-М" у Бєлгородській області за допомогою трьох балістичних ракет ATACMS, наданих США. Цей комплекс призначений для виявлення повітряних цілей, зокрема літаків, гелікоптерів і ракет, на відстані до 600 км. Ураження "Небо-М" послабило здатність РФ контролювати повітряний простір у прикордонних регіонах, що є критичним для захисту від українських авіаційних і ракетних ударів.

Атаки на радіолокаційні системи в окупованому Криму (2022–2025).

Протягом війни ЗСУ неодноразовоатакували об’єкти радіоелектронної розвідки та ППО на території окупованого Криму. Наприклад, у 2023 році українські безпілотники атакували системи радіоелектронного спостереження, які використовувалися для моніторингу повітряного простору та виявлення пусків ракет. Дмитро Снєгирьов у коментарі Фокусу, наголошуючи, що вони були спрямовані на системи, пов’язані з аерокосмічним моніторингом. Такі атаки послаблювали російську ППО/ПРО, створюючи "сліпі зони" для українських операцій. Конкретні деталі, як-от точні дати чи назви об’єктів, часто не розголошуються через секретність операцій.

Остання атака 2 травня 2025 рокуліквідувала радянську мобільну трикоординатну радіолокаційну станцію СТ-68 і мобільну двокоординатну радіолокаційну станцію "Каста-2Е2".

Удар по аеродрому "Дягілєво" в Рязані (грудень 2022).

5 грудня 2022 року український БПЛА Ту-141 "Стриж"атакував аеродром "Дягілєво" в Рязанській області, де базувалися стратегічні бомбардувальники Ту-22М3. Хоча основною ціллю були літаки, удар також пошкодив крилату ракету Х-32 і, ймовірно, елементи радіолокаційної інфраструктури аеродрому, які забезпечували навігацію та контроль повітряного простору. Російські джерела визнали пошкодження трьох літаків і ракети, що підтвердило ефективність атаки.

Українські безпілотники також атакували об’єкти, які опосередковано пов’язані з радіолокаційними системами, наприклад, електропідстанції та командні пункти, що живлять або координують роботу РЛС. Наприклад, 20 квітня 2024 року СБУ, ГУР і ССО ЗСУ провели масштабну атаку на енергетичну інфраструктуру в восьми регіонах РФ, уразивши три електропідстанції, які забезпечували роботу військових об’єктів, зокрема радіолокаційних систем. Це призвело до перебоїв з електропостачанням і послабило функціонування ППО в цих регіонах.