Потепління клімату сприятиме поширенню грибків-убивць — дослідження

Підвищення температури сприятиме глобальному поширенню смертельного грибка, який щороку заражає мільйони людей, пише Financial Times.

Нове дослідження доводить: зміни клімату посилюють загрозу важких захворювань. Родина грибків Aspergillus може розширити ареал на північні регіони Європи, Азії та Америки — це вкотре підкреслює небезпеку цвілі, яка, за деякими оцінками, спричиняє до 5% всіх смертей у світі.

Кліматичні зміни розширюють географію багатьох небезпечних патогенів, зокрема переносників хвороб, як-от комарів. Але грибки становлять особливу загрозу через невидимість їхніх спор, брак ефективного лікування та зростаючу стійкість до наявних препаратів. Світ наближається до «точки неповернення» у поширенні грибкових патогенів, які живуть як у посушливому ґрунті, так і в теплих вологих кутках будинків, попереджає Норман ван Рейн, співавтор нового дослідження Aspergillus.

«Йдеться про сотні тисяч життів і кардинальні зміни у розподілі видів, — попереджає ван Рейн, науковий співробітник Wellcome Trust з Манчестерського університету. — Через 50 років усе буде по-іншому: і гриби, і хвороби, які вони спричиняють».

Після виходу серіалу The Last of Us, де грибок змінює поведінку людей і знищує цивілізацію, про загрозу дізналися мільйони. Але у реальному світі її досі недооцінюють.

Мікологія — наука про гриби — залишається малодослідженою: згідно з аналізом Королівських ботанічних садів К'ю, понад 90% грибкових видів ще не відкриті. Це робить їх значно менш вивченими, ніж тварини чи рослини.

Щороку інвазивні грибкові інфекції забирають близько 3,8 млн життів, при цьому основною причиною смерті грибки стають у 2,5 млн випадків.

Однією з найнебезпечніших є аспергільоз — легеневе захворювання, що виникає внаслідок зараження спорами Aspergillus. Воно може вражати мозок та інші органи. Через схожість симптомів з іншими хворобами або брак обізнаності серед лікарів, інфекцію часто виявляють запізно або взагалі не діагностують.

Гриб Aspergillus несе як користь, так і загрозу. Деякі види використовують у хімічній промисловості та при виробництві соєвого соусу чи саке. Але інші — небезпечні. Хоча більшість людей не хворіє після вдихання спор, у разі зараження смертність може бути високою — особливо серед людей зі слабким імунітетом: хворих на астму, муковісцидоз або тих, хто проходить хімієтерапію.

У 2022 році Всесвітня організація охорони здоров’я вперше опублікувала перелік найнебезпечніших грибків — Aspergillus fumigatus увійшов до четвірки найкритичніших. Нове дослідження, профінансоване фондом Wellcome, прогнозує: якщо людство продовжить активно використовувати викопне паливо, то до 2100 року A. fumigatus може розширити ареал на 77% території планети. Зокрема, його поширення зміститься на північ — до Північного полюса, і вразить додаткових 9 млн європейців.

Професорка Елейн Бігнелл з Університету Ексетера зазначає, що A. fumigatus здатен надзвичайно швидко рости в гарячому компості, а отже, має адаптацію до температури людського тіла (приблизно 37°C).

«Його екологія, вочевидь, забезпечила йому еволюційну перевагу в ураженні легень людини», — каже вона.

Інший вид — Aspergillus flavus — вражає сільськогосподарські культури і, згідно з прогнозами, може поширитися ще на 16% території. Він може закріпитися в північному Китаї, Скандинавії, Алясці та Росії, водночас втрачаючи придатні для життя місця в Африці та Бразилії. Це вплине на місцеві екосистеми, де грибок виконує важливу роль у розкладанні речовин.

Aspergillus flavus продукує афлатоксини — токсичні сполуки, що викликають рак і тяжке ураження печінки. Вищі температури та підвищення рівня CO₂ стимулюють утворення цих отрут і забруднення врожаю. Останні дослідження також свідчать, що A. flavus може швидко розвинути стійкість до фунгіцидів. Водночас фармацевтичні компанії неохоче інвестують у протигрибкові препарати через їхню високу вартість і низьку рентабельність.

Дослідження Aspergillus доповнює ширшу наукову картину, згідно з якою екстремальні погодні явища, зокрема посухи й лісові пожежі, сприяють поширенню небезпечних грибків. Наприклад, посуха з подальшими зливами може спричинити розпорошення спор у повітрі, попереджає Бріттані Бустаманте з Каліфорнійського університету в Берклі.

Цей університет очолює п’ятирічний проєкт з аналізу медичних даних 100 мільйонів пацієнтів у США, аби з’ясувати, як різні чинники впливають на частоту грибкових інфекцій. Дослідники встановили, що патогени на кшталт Coccidioides (збудник "лихоманки долини") ширше розповсюджуються після посух або інших змін, пов’язаних із кліматом.

Сoccidioides, що живе в ґрунтах жарких і сухих регіонів, уже поширився з південного заходу США до штату Вашингтон. З 2020 року зростання кількості випадків аспергільозу спостерігалося переважно серед латиноамериканців і мешканців сільської місцевості. Причини цього поки незрозумілі, але можуть бути пов’язані з тяжким перебігом Covid-19 і обмеженим доступом до медичної допомоги під час пандемії.

«Кліматичні зміни, ймовірно, сприятимуть новим хвилям респіраторних захворювань, а вторинні грибкові інфекції, як-от аспергільоз, залишатимуться серйозною загрозою для громадського здоров’я», — зазначає Бустаманте.

«І найбільше ризикуватимуть ті, хто вже має соціально-економічні труднощі та постійний контакт із забрудненим середовищем».

Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для постановки будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!

Пацієнт між життям і смертю, а антибіотики не допомагають? Проблема антибіотикорезистентності набирає обертів у всьому світі, а в Україні з огляду на війну — прискореними темпами. Стійкі до антибіотиків бактерії стають дедалі більшим викликом для медицини. Українські науковці допомагають лікарям знайти вихід із кризи.

Як це зробити — в статті «Антибіотикорезистентність: перші успіхи українських вчених у боротьбі із супербактеріями»  розповідає Людмила Замірська.