Спецглушники, штучний інтелект, дрони та супутники: як обрання Папи стане техноконклавом

У Ватикані готуються до конклаву: новий Папа стане відомий після 7 травня. Секретна зустріч кардиналів, на якій буде обрано наступного главу Римсько-католицької церкви, розпочнеться 7 травня. Про це повідомило високопоставлене джерело у Ватикані, уточнивши, що дата була затверджена під час закритої зустрічі кардиналів, яка відбулася після похорону Папи Франциска.

Участь у конклаві можуть взяти 135 кардиналів віком до 80 років. Саме їм належить ухвалити рішення, хто очолить церкву з 1,4 мільярда вірян по всьому світу. Останні два конклави – у 2005 та 2013 роках – тривали лише два дні, однак цього разу передбачити тривалість зборів важко. Ще одна особливість конклавів XXI століття – особливі заходи безпеки проти використання технологій. Адже тепер за виборами Папи можуть стежити дрони та супутники.

Як відбуватиметься обрання Папи і як у Ватикані обмежуватимуть технології – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Конклав: як обирають Папу

Сама процедура виборів Папи залишається майже незмінною вже близько восьми століть. Кардинали з усього світу збираються у Ватикані, де відбувається закрите голосування в Сікстинській капелі.

Перед початком голосування відправляють спеціальну месу, а після того, як прозвучать слова: "Extra omnes" – "Всі – геть", капелу залишають усі, крім кардиналів-виборців. Тоді вони фактично опиняються у повній ізоляції.

Після цього щодня проводяться чотири раунди голосування. Кардинали обирають Папу, вписуючи ім’я кандидата на аркуш із заголовком "Eligo in summen pontificem" ("Я обираю верховного понтифіка"). Бюлетені складають в урну, їх рахують троє призначених кардиналів-нагладачів, а потім спалюють.

Для обрання потрібна більшість у дві третини голосів. Якщо цього не вдається досягти, голосування продовжується. У разі, якщо процес затягується більше ніж на 12 – 13 днів, допускається перехід на голосування простою більшістю.

Що відомо про Папу Франциска

Хорхе Маріо Бергольйо, більш відомий як Папа Франциск, народився 17 грудня 1936 року в аргентинській столиці Буенос-Айрес та помер 21 квітня 2025 року. Він став 266-м Папою Римським і першим в історії главою Католицької церкви з Латинської Америки, а також першим єзуїтом і першим Папою з південної півкулі. Його обрання 13 березня 2013 року ознаменувало справжній поворотний момент: вперше за понад 600 років попередній Папа – Бенедикт XVI – добровільно зрікся престолу, передавши церковне кермо в руки Бергольйо.

Своє папське ім’я він обрав на честь святого Франциска Ассізького, відомого покровителя бідних і захисника природи. Під час свого понтифікату Франциск просував ідеї соціальної справедливості, захисту довкілля та церковної відкритості. У 2015 році він видав енцикліку Laudato Si’, яка стала першим масштабним зверненням Ватикану до світу щодо кліматичної кризи. У політичних та моральних заявах Франциск часто виступав на боці знедолених, закликав до поваги до мігрантів і засуджував жорстокість війни та економічної нерівності.

Його понтифікат вирізнявся помітно м’якшим і водночас рішучим тоном. Він не змінював доктрину церкви, однак говорив про потребу емпатії, зокрема щодо ЛГБТ-спільноти, розлучених католиків, жінок у церкві. Франциск неодноразово наголошував, що католицька церква має бути "польовим шпиталем", а не трибуною для засудження.

На тлі глобальних криз Папа активно розвивав міжрелігійний діалог – зустрічався з лідерами ісламського світу, юдейськими та православними ієрархами. Він намагався перетворити церкву на гнучкіший інститут, спроможний реагувати на сучасні виклики, і водночас зберігав сакральну тишу в питаннях, де церква залишалася консервативною.

У своїх висловлюваннях Франциск не оминув тему України. Франциск неодноразово висловлювався щодо повномасштабної війни, розпочатої Росією у 2022 році. Його звернення закликали до миру: зокрема в березні 2022 року Папа відкрито назвав вторгнення Росії нелюдським та огидним і помолився за загиблих у Бучі. Водночас його прагнення до дипломатичного балансу й готовність говорити про "помилки обох сторін" неодноразово викликали обурення серед українців та усієї Східної Європи.

Останні роки його життя супроводжувалися проблемами зі здоров'ям. Франциск переніс кілька операцій і дедалі частіше з'являвся на публіці в інвалідному візку. Його останній публічний виступ відбувся на Великдень у квітні 2025 року. За добу після цього, на 88-му році життя, він помер у своїй ватиканській резиденції.

Дим як знак: як дізнаються, що обрано нового Папу

Зовнішній світ дізнається про результат голосування за кольором диму з димаря над Сікстинською капелою. Якщо з труб виходить чорний дим – нового Папу ще не обрали. Білий дим, навпаки, означає: "Habemus papam!" – "Маємо Папу!"

Це можливо завдяки хімічним речовинам, які додають до спалених бюлетенів – вони або затемнюють, або вибілюють дим.

Ім’я нового Папи спершу не оголошують. Спочатку його побачать лише ті, хто зібрався на площі Святого Петра.

Сувора безпека: Ватикан у цифрову епоху

У 2025 році кардинали голосуватимуть в умовах безпрецедентних викликів безпеки. Від штучного інтелекту та дронів до супутників і мікрофонів, які не видно простим оком, – технології стали серйозним фактором для організаторів конклаву, пише Wired.

Ще з 2013 року, коли обирали Папу Франциска, вживалися надзвичайні заходи: перевірки на наявність мікрофонів, застосування глушників сигналу, заборона на використання електроніки. І нині, наприкінці першої чверті XXI століття, всі ці методи лише посилюються.

У місцях, де перебуватимуть кардинали, встановлюють спеціальні глушники радіосигналу. Це унеможливлює будь-який зв’язок або передання інформації. Саму будівлю ретельно перевіряють на предмет прихованих пристроїв.

Вікна під плівкою, двері зачинені

Щоб уникнути зовнішнього спостереження, вікна в приміщеннях, де перебувають виборці, заклеюють непрозорою плівкою. Згідно з правилами, кардинали не можуть навіть виглядати у вікно. Адже сучасні супутники здатні зчитувати міміку, а алгоритми ШІ – розпізнавати рухи губ.

Під час зустрічей та в спальнях кардиналам заборонено навіть виглядати у вікно. Ще до їх прибуття співробітники Ватикану заклеюють шибки матовою плівкою, аби жоден журналіст, супутник чи дрон не зміг зробити знімок ізсередини.

Конклав проходить у повністю замкненому просторі. Кардинали житимуть у резиденції Domus Sanctae Marthae ізольовані від зовнішнього світу – без мобільних телефонів, телевізора чи газет.

Ватикан – найменша країна у світі, площею всього 0,44 квадратного кілометра. У ньому понад 650 камер відеоспостереження, які контролюються з підземного центру. Гвардія Швейцарії, попри традиційний вигляд, має у своєму розпорядженні важке озброєння та діє як повноцінна армія.

Очікується, що після завершення конклаву до Ватикану прибудуть до 200 тисяч людей, аби побачити, хто стане новим обличчям Католицької церкви.