Україна нагрівається швидше, ніж решта світу: якої погоди чекати влітку та що буде з продовольством

Цієї весни погода в Україні немов збожеволіла. Один день можна було кутатися в пальто, а наступного — вже засмагати в парку. Такі різкі стрибки температур стали тривожним нагадуванням: клімат змінюється, і змінюється стрімко. Після пекельного літа 2024-го, коли термометри в деяких регіонах показували рекордні +41°C, багато хто ставить питання: чого очікувати від літа 2025? Можливо, варто готуватися до ще більшої спеки?

"Телеграф" поспілкувався з провідними кліматологами, синоптиками та аграріями, щоб дізнатися, чи варто запасатися кондиціонерами та сонцезахисними кремами, і яким буде у найближчому майбутньому український клімат.

"Зміни клімату активізували процеси опустелювання"

Ще якихось 20 років тому літо в Україні виглядало зовсім інакше. Середня температура трималася в межах +19…+22°C, а по-справжньому спекотні дні можна було перерахувати на пальцях. Та в останні роки спостерігається дещо інша тенденція. Ба більше, кліматологи вважають, що Україна нагрівається швидше, ніж решта світу.

— На жаль, швидкість потепління в Україні протягом 1961-2024 років була майже у 2,5 раза вищою, ніж зміна глобальної температури та випереджала темпи зміни температури повітря у Північній півкулі і Європі, — говорить в розмові з "Телеграфом" Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту.

Унаслідок кліматичних зрушень змінився і характер зволоження — посухи стали частішими та тривалішими. Найбільше від цього потерпають південні регіони України, які й раніше належали до зони ризикованого землеробства.

— Зміни клімату активізували процеси опустелювання. Саме тому ми бачимо, що площа Олешківських пісків збільшується. На жаль втрата Каховського водосховища ще більше посилила ці процеси. Очікується що температура повітря зростатиме й надалі. Збільшуватиметься і дефіцит опадів у цьому регіоні що приведе до подальшого опустелювання території за відсутності вологи, — вважає Віра Балабух.

І хоча це наводить на думку про те, що українці невдовзі зможуть вирощувати апельсини, інжир та оливки, відома кліматологиня з обережністю ставиться до таких припущень.

Як пояснював "Телеграф" раніше, екзотичні рослини, такі як цитрусові, не пристосовані до нестабільних погодних умов. Вони не переносять ані заморозків, ані різких змін температури, що все ще характерно для нашого клімату.

— Хоча зими справді стають коротшими, а літо — тривалішим і теплішим, це ще не означає, що в нас встановився середземноморський клімат. Україна й далі залишається в межах помірної кліматичної зони, — наголошує Балабух.

Водночас варто визнати: багато теплолюбних рослин уже успішно освоюють українські землі.

— Персиками, магнолією, виноградом уже нікого не здивуєш навіть на півночі України, — додає експертка. — Проблемою для цих культур, однак, залишаються весняні заморозки та дефіцит вологи, який стає все відчутнішим.

"Ймовірність аномально теплого літа — 70–75%"

Якщо враховувати зміни клімату, які тривають вже останні 20–30 років, то найінтенсивніше зростання температури відбувається саме в зимовий та літній сезони. Торік українці вже пережили надзвичайну спеку влітку, тож нині з певним занепокоєнням стежать за прогнозами. І не дарма — середня температура літа 2025 року може бути на два градуси вищою за норму.

— Найвища температура ймовірна у липні, який традиційно є найспекотнішим місяцем в Україні. Щодо того, чи сягне цього року температура повітря 40 градусів і вище — говорити поки що зарано. У разі ймовірного розвитку таких погодних умов синоптики обов’язково попередять про небезпеку, — говорить Віра Балабух.

Схожу думку в коментарі "Телеграфу" висловив відомий український синоптик Ігор Кібальчич.

— Існує приблизно 70–75% ймовірності, що літо буде аномально теплим — температури перевищуватимуть середні багаторічні показники на 1–1,5 °C, — говорить він. — Але це не означає, що кожен літній місяць буде спекотним. Наприклад, червень може бути прохолоднішим, зате липень і серпень — дуже теплими.

За словами синоптика, за статистикою найспекотнішими зазвичай є період з 15 липня до 15 серпня. Саме в цей час фіксуються найвищі денні та середні температури.

— Хвилі спеки, без сумніву, будуть. Це буде пов’язано з надходженням повітряних мас — передусім з північної Африки, Близького Сходу та центральних районів Азії. Тому в окремі дні температура повітря, особливо в південних і східних областях України, може перевищувати 40 °C, — говорить Кібальчич.

До речі, минулий рік, 2024-й, був одним із найтепліших — майже на рівні з 2010-м за температурними показниками. У деяких регіонах, зокрема в Миколаївській області, фіксували температури до +41 °C.

Цікаво, що останніми роками з’явилася нова тенденція: вересень все частіше поводиться як літній місяць. Температура понад +30°C у вересні фіксується регулярно по всій країні. Фактично літо немов зсувається ближче до осені.

— Щодо опадів — тут усе складніше. У літній період більшість дощів — це саме конвективні опади, які пов’язані з грозами. А грози мають дуже локальний характер: в одному районі міста може випасти місячна норма, а в сусідньому — жодної краплі, — ділиться синоптик.

Зважаючи на те, що минуле літо було доволі сухим, особливо на Лівобережжі, є шанс, що цього року дощів буде більше, і грози стануть активнішими. Але це не тільки добра новина. Активніші грози означають більший ризик небезпечних погодних явищ — граду та навіть смерчів, які в Україні вже не рідкість.

— Щоправда, зазвичай вони короткочасні й проходять над полями чи лісовими масивами, тож часто їх просто ніхто не бачить, — говорить Кібальчич.

Водночас постійної рекордної спеки він не очікує, бо, за статистикою, два роки поспіль рекордно теплими бути не можуть.

"Запечені" врожаї

Чи не найбільше від зміни клімату потерпають аграрії. Тривала посуха може буквально "запекти" врожай прямо на полях. Щоб краще зрозуміти, з чим сільгоспвиробники можуть зіткнутися вже цього літа, ми звернулися до Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) — асоціації агрокомпаній і постачальників сільськогосподарських ресурсів, яка об'єднує понад 200 учасників.

Як розповів в розмові з "Телеграфом" генеральний директор УКАБ Олег Хоменко, посуха і тривала спека, яка останніми роками затягується на значний період, для аграріїв приносить лише збитки.

— В прогнозуванні погоди є багато невизначеності, і насправді ніхто у світі не може точно передбачити, яким буде літо. Проте ми можемо говорити про оптимальні умови, які були б ідеальними для сільськогосподарського виробництва: це достатня кількість опадів і відповідний температурний режим. Звісно, це гіпотетично — реальні погодні умови можуть бути зовсім іншими, — говорить він.

За словами Хоменка, ідеальними для сільського господарства вважаються температури в пікові періоди літа (у середині та наприкінці сезону) на рівні 30–35 °C. Однак останніми роками температура часто перевищує 40 °C, що призводить до так званого "запікання" культур і припинення їхньої вегетації. Минулого літа це місцями призводило до суттєвого зниження врожайності саме через тривалу посуху.

— Щодо опадів, то оптимальними є дощі обсягом 40–50 міліметрів на місяць. Проте важливо, щоб ці опади були рівномірними, а не у вигляді кількох міліметрів щодня або одного великого дощу раз на місяць, який може бути ще й з градом чи супроводжуватися буревієм, що пошкоджує посіви, наприклад, кукурудзу або соняшник. У таких умовах аграріям доводиться працювати. І, на жаль, неможливо спрогнозувати погоду з такою точністю, тому залишається тільки надіятися на Бога, що все буде добре, — говорить експерт.

Генеральний директор УКАБ зізнається: наразі багато в чому виробництво залежить від погодних умов, зокрема від рівня вологи. Безумовно є певні агротехнологічні методи, які допомагають справлятися з відсутністю вологи. Наприклад, це ощадливі технології обробітку ґрунту, які дозволяють зберегти вологу в ґрунті, не даючи їй випаровуватися занадто швидко. Існують також антистресові заходи, що інколи застосовуються для покращення стану рослин. Але ці методи дають лише тимчасовий ефект. Якщо спекотна погода триває 20–30 днів, жодні заходи не допоможуть.

— У таких умовах аграріям доводиться покладатися на стійкість культур. На щастя, наука не стоїть на місці: розробляються нові гібриди культур, стійких до посухи, і це ще один зі способів, яким виробники зберігають врожаї, — ділиться Олег Хоменко.

За його словами, найбільш стійкими в умовах посухи є культури, як соняшник, з глибокою кореневою системою, яка дозволяє йому знаходити вологу на більшій глибині. Соняшник добре справляється з такими умовами, і аграрії бачать, що площі під ним, а також під соєю, збільшуються.

— До прикладу, кукурудза залишається нашою основною культурою. Тут активно використовуються посухостійкі гібриди, які добре переносять такі екстремальні умови. Що стосується весняних приморозків, то озимина добре перенесла ці морози і відновила свою вегетацію. Серйозних втрат посівів немає, хоча локальні пошкодження все ж трапляються, але це не є глобальною проблемою, — говорить він.

Для компаній та виробників важливо мати адаптовану технологію обробітку та чітко прописану технологічну карту. Коли ця карта розроблена та відпрацьована, з часом вона може допомогти мінімізувати ризики, пов’язані з погодними умовами, впевнений експерт.

— Останні 10 років посушливі періоди періодично траплялися, тому я не вважаю, що це суттєво вплине на поживні властивості культур. Однак варто говорити про те, що такі умови можуть призвести до появи нових культур, які раніше були екзотичними для України. З часом ми можемо побачити культури, адаптовані до посушливого клімату, — розповів Олег Хоменко.

Цікаво, що за минулий рік, через посуху, УКАБ оцінював втрати в обсягах урожаю основних культур на рівні 5–7%. Однак, якщо цього літа знову буде пекельна спека, ціни на продукти в магазинах навряд чи значно зміняться, адже вони в основному залежать від глобальних ринків.

— Річ у тім, що українська продукція переважно орієнтована на експорт, і ціна формується з урахуванням світових ринків. Торгові війни, продовольчі баланси між країнами — усе це впливає на ціноутворення. Такі країни, як Бразилія, Аргентина та Китай, є ключовими факторами, що визначають ціни на агропродукцію, — пояснив генеральний директор УКАБ.

Щодо внутрішнього споживання, то спека матиме мінімальний вплив на технічні культури, оскільки вони йдуть на переробку для комбікормів та виробництва птиці та тваринництва. Тому цей вплив на ціни в магазинах буде незначним.

— Хліб, ймовірно, не подорожчає більше, ніж рівень інфляції в Україні, тож українцям можна не хвилюватися, — підсумовує Олег Хоменко.