Чоловіки і жінки по-різному сприймають кохання: вчені розповіли про ці відмінності

Про це пише ScienceAlert.

Таке відкриття було зроблено групою дослідників з Австралії та Нової Зеландії, які ретельно проаналізували дані опитування 808 молодих людей у віці від 18 до 25 років, кожен з яких повідомив, що на той час був закоханий, і опублікували свої результати в журналі Biology of Sex Differences.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

За словами Адама Боде, біологічного антрополога з Австралійського національного університету та автора дослідження, проєкт охопив 33 країни, представивши широкий культурний спектр Європи, Північної Америки та Південної Африки.

Основна мета його полягала в тому, щоб вивчити, чи впливає біологічна стать на те, як часто люди закохуються, наскільки інтенсивно вони це відчувають і скільки часу їм потрібно, щоб це відчути. Боде заявив, що, хоча кохання може здаватися спонтанним явищем, його закономірності можна виміряти — і, що головне, ці закономірності виявилися гендерно зумовленими.

Те, що виявила команда, малює картину тонких, але стійких відмінностей між чоловіками і жінками. Підрахувавши цифри, дослідники помітили, що перші зазвичай повідомляють про свою закоханість приблизно на місяць раніше, ніж другі.

На перший погляд це може здатися дивним, але одне із запропонованих пояснень криється в соціальній динаміці: у культурі часто заохочується, або навіть очікується, ранній прояв романтичних зобов'язань, що може підштовхнути їх до сильніших почуттів.

Однак, незважаючи на настільки раннє занурення в почуття, чоловіки дещо рідше зберігають глибокі й тривалі зобов'язання порівняно з жінками, які, як правило, на довше затримуються в муках романтичної одержимості та інтенсивності. Схоже, що чоловіки також більш схильні відчувати кохання ще до того, як стосунки були офіційно встановлені: у цьому зізналися 30 відсотків учасників чоловічої статі, в той час як серед жінок таких менше 20 відсотків.

У країнах із вищим рівнем гендерної рівності люди, як правило, закохувалися рідше, демонстрували нижчий рівень одержимості та були менш палкими у своїх зобов'язаннях. Це свідчить про те, що з розвитком суспільних очікувань змінюється і спосіб переживання кохання, натякаючи на те, що романтика формується як первісним механізмом еволюції, так і постійно мінливою системою культури.

Боде та його колеги розглядають свою роботу як важливий крок до демістифікації кохання, яке, попри глибоке коріння в історії людства, залишається недостатньо вивченим у наукових колах. Вони наголошують, що романтичне кохання відіграє ключову роль не лише в особистому щасті, а й у створенні родин і впливі на цілі культури, тож його варто вивчати як з біологічної, так і з соціологічної точок зору.

Деякі дослідження взагалі показали, що ділянки мозку, які активізуються під час романтичного кохання, є неймовірно давніми, що виникли мільйони років тому і є спільними з іншими ссавцями. Ці ділянки мозку вивільняють дофамін — ту ж саму хімічну речовину, що викликає почуття радості, пов'язане з тягою і залежністю, що пояснює, чому кохання може бути таким самим п'янким, як наркотик, і іноді таким же складним у контролі.

Раніше Фокус писав про риси характеру, які можуть перешкодити побудувати гармонійні стосунки. Вчені вважають, що важливо звернути увагу насамперед на ці тривожні сигнали потенційного романтичного партнера.

Також Фокус писав про те, як визначити , що рухає другою половинкою — любов чи страх самотності. Дуже важливо розпізнати нездорові стосунки на ранній стадії, щоб уникнути згубних наслідків.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.