Говоримо про Азію — на думці маємо Китай

Команда Центру досліджень «Детектора медіа» періодично аналізує публікації про Україну у державах так званого Глобального півдня. Зокрема, про роль Китаю у діях міжнародної спільноти щодо миру в Україні. Також ми порівнювали підходи до використання твіттеру посольствами України й Росії у США та ПАР. Один із висновків цих досліджень — Україні потрібно активніше працювати з державами Глобального півдня, адже російська пропаганда просувається навіть через дипломатичні комунікації. Тоді як видимість позиції України є набагато меншою.

Ефективне просування позиції України неможливе без розуміння контекстів, у яких живуть ці держави. Тож ми вирішили з’ясувати, які знання про держави Азії можуть отримати українські користувачі інтернет-медіа. Для цього ми отримали від компанії YouScan 94 487 публікацій в українських інтернет-медіа, які коли-небудь входили до «білих списків» видань, що дотримуються професійних стандартів, який складає Інститут масової інформації. На перше березня 2025 року, на сайті ІМІ було 10 публікацій з оновленнями «білих списків» інтернет-медіа України. І до них за цей час увійшли 18 онлайн-видань: pravda.com.ua, zn.ua, suspilne.media, hromadske.ua, ukrinform.ua, liga.net, radiosvoboda.ua, babel.ua, nv.ua, espreso.tv, tyzhden.ua, bukvy.com.ua, texty.org.ua, slovoidilo.ua, hromadske.radio, censor.net, graty.me, публікації яких ми проаналізували.

Пошуковий запит містив назви держав і територій, які можна віднести до субрегіону Південно-східної Азії (Камбоджа, Лаос, Малайзія, М’янма, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Таїланд, Філіппіни), та кількох інших впливових держав-сусідів субрегіону (Японія та Китай) і столиць перелічених держав. До отриманого масиву публікацій при додаванні колонок для позначень згадок держав надалі додали колонку Північної Кореї як держави, яка вливає на ситуацію у східній Азії.

Динаміка публікацій зі згадками окремих держав Азії

Імовірно, частина публікацій із ключовими словами за частину 2015 року в YouScan була відсутня. На це вказує мала кількість публікацій на початку аналізованого періоду. Однак іншого джерела даних, яке б надало інформацію про публікації в інтернет-медіа України за десять років, складно знайти. Попри це обмеження, масив публікацій для аналізу виглядає достатнім для оцінки висвітлення в інтернет-медіа подій у державах південної й східної Азії.

Аналіз публікацій за роками демонструє, що загалом більше, ніж середнє для масиву у 8 155 публікацій мають згадки лише про п’яти держав і територій: Китай, Японію, Тайвань, Північну й Південну Кореї. При тому, що Північна Корея не входила у пошуковий запит, а опинилась у масиві через обговорення дій цієї держави щодо інших держав регіону. Це відображає велику роль перелічених держав і територій у регіоні, їхню активну політичну чи економічну діяльність або ж загрозу, яку ці держави несуть сусідам, регіону, в якому розташовані, чи глобальному порядку загалом.

Кількість публікацій зі згадками окремих держав Азії від 2015 до 2024 року

Від року до року більші за середні показники для кожної з держав і територій згадок в інтернет-медіа, які ввійшли до вибірки, містили згадки лише двох держав — Китаю та Японії, які перебувають у першій десятці держав за розміром валового внутрішнього продукту.

Згадки Малайзії у 2015—2016, 2018—2019 роках вибиваються з загальної тенденції. Її тоді згадували відносно часто, як і найбільші економіки світу й держави, які мають із ними конфлікти, як Філіппіни, чи порушують міжнародне право, як Північна Корея. Чи Україну — державу, медіа якої ми аналізуємо. Згадки Малайзії пояснюються обговоренням слідства щодо збиття з наказу росіян над тимчасово окупованими територіями України літака рейсу MH17, який прямував з Амстердама до столиці Малайзії Куала-Лумпур.

Концентрацію уваги медіа на найбільших економіках ілюструють також згадки аналізованих держав у одній публікації. Автори публікацій в аналізованих інтернет-медіа тяжіють згадувати про інші держави Азії разом зі згадками України та Китаю.

Однак буде перебільшенням стверджувати, що українські інтернет-медіа, які дотримуються професійних стандартів, концентруються винятково на найбільших економіках. Адже у публікаціях помітні групи держав і територій, які часто згадуються в одній публікації, окрім п’ятьох найчастіше згадуваних держав — Китаю, Японії, Тайваню, Північної та Південної Корей.

Більші за 5% від кількості публікацій зі згадками пар аналізованих держав і територій мають пари держав із переліку: В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія і М’янма. А також:

• Сінгапур із В’єтнамом, Індонезією і Малайзією;
• Філіппіни з Малайзією, Тайванем і Таїландом;
• Японія з Тайванем.

У публікаціях в українських інтернет-медіа про держави Азії згадка України чи Києва зустрічається у 68,44% публікацій. І це частіше, ніж згадки назви чи столиці будь-якої держави чи території Азії. Це ілюструє фокусування на повідомленнях, які стосуються України, у висвітленні аналізованих держав в українських інтернет-медіа.

Кількість згадок в одній публікацій пар держав у масиві із 94 487 тисяч публікацій в українських інтернет-медіа, які коли-небудь входили до «білих списків» видань. Остання колонка на кожному з графіків відображає кількість згадок у публікаціях лише окремої держави чи території з або без згадок України

У розподілі згадок усіх аналізованих держав після згадки України переважно є згадки хоча б двох держав чи територій із п’ятірки найчастіше згадуваних: Китаю, Японії, Тайваню, Північної чи Південної Кореї. У аналізованому масиві було лише два винятки з такої тенденції — це згадки Лаосу та М’янми, держав, які мають спільний кордон.

У публікаціях у відібраних українських інтернет-медіа про Лаос після України домінують згадки держав, із якими Лаос межує: Китаю, Таїланду, Камбоджі та В’єтнаму. А у випадку М’янми після Китаю та України найчастіше згадують про Таїланд, одну з держав, із якими межує М’янма. А вже потім — Північну Корею та Японію, з якими у М’янми спільного кордону немає.

Згадки у публікаціях держав чи територій, із якими межують аналізовані держави (після України та п’ятірки найчастіше згадуваних держав і територій Азії) є другою тенденцією, яку засвідчив аналіз. Проте у випадку аналізу держав одного географічного субрегіону таке спостереження є закономірним. Адже спільність кордонів і є критерієм для виокремлення цих регіонів. І для доведення цієї закономірності потрібно цю ж методологію застосувати до аналізу більшого переліку держав і територій. Скажімо, взаємних згадок у публікаціях в українських інтернет-медіа усіх держав-членів Організації об’єднаних націй.

Помітно відрізняються і частки повідомлень, які містять згадки лише однієї держави Азії. Про більшість аналізованих держав Азії згадують переважно разом з іншими аналізованими державами. Для восьми держав частка згадок у публікаціях лише про них самих, без згадок інших аналізованих держав Азії, становить менш як 10%. Мова про: Тайвань (3,4% згадок без інших держав Азії), Лаос (5%), Індонезію (5,7%), Камбоджу (6%), Південну Корею (6,3%), Малайзію (7,8%), В’єтнам (8%) і Сінгапур (9%). Близьку до 10% частку згадувань у публікаціях в інтернет-медіа без інших аналізованих держав має Японія (11,64%) і Таїланд (13,2%).

Для трьох держав частки згадок у публікаціях без інших держав наближаються чи переважають 20%. Мова про Філіппіни (19,8%), М’янму (20,2%) і Китай (20,8%). Можливе пояснення цього — це публікації про порушення прав людини чи збройні конфлікти у Філіппінах, М’янмі та частково Китаї. У М’янмі у 2021 році стався державний переворот і до влади прийшли військові. Щодо Філіппін, то українські медіа приділяли увагу обговоренню убивств людей у Філіппінах у межах боротьби з наркоторгівлею, до якої був залучений колишній президент держави Родріго Дутерте.

Ще одне пояснення — згадки держав разом із державами, розташованими не в Азії. Зокрема у новинах про міжнародні військові навчання чи стихійні лиха. Китай на додачу до публікацій зі згадками інших, ніж аналізовані держави, й новин про порушення прав людини протягом аналізованого періоду утримував увагу медіа через новини про економіку й технології.

У підсумку, аналіз публікацій українських інтернет-медіа, що входили до «білих списків» Інституту масової інформації, показав, що знання про держави Південної та Східної Азії в українському інформаційному просторі є зосередженими здебільшого навколо п’яти ключових країн: Китаю, Японії, Північної Кореї, Південної Кореї та Тайваню. Саме ці держави регулярно згадують в українських медіа частіше за інші, що зумовлено їхньою економічною потужністю, геополітичною активністю або конфліктним контекстом. Водночас інші країни регіону з’являються в публікаціях епізодично — здебільшого у зв’язку з конкретними подіями (наприклад, трагедією рейсу MH17 у випадку Малайзії чи порушеннями прав людини в М’янмі та на Філіппінах).

Попри те, що об’єктом аналізу виступала Азія, фактично увага українських медіа була сконцентрована не лише на цих країнах, а й на Україні. У понад 68% публікацій про держави Азії згадується Україна чи Київ, що свідчить про «україноцентричну» оповідь: Азія цікавить українські медіа передусім настільки, наскільки вона впливає на українські інтереси або може бути контекстом для власної ситуації. Це узгоджується з попередніми висновками Центру досліджень «Детектора медіа» про потребу активнішої комунікації України із державами Глобального Півдня, адже український голос у цих регіонах значно менш виразний на тлі російської інформаційної присутності.

У 24,9% публікацій згадують одразу дві та більше аналізованих держав і територій. Це свідчить, що українські медіа схильні розглядати події в регіоні як порівняння або контекст для України. Проте лише три держави — Китай, Філіппіни та М’янма — самостійно згадуються у більш ніж 5% публікацій. У випадку Китаю це зумовлено глобальною економічною та політичною вагою країни, а у випадках Філіппін і М’янми — подіями, пов’язаними з насильством, репресіями чи порушеннями прав людини.

Ключові теми повідомлень в українських інтернет-медіа про держави Південної та Східної Азії

Спільними темами для цих держав є природні катастрофи, геополітичні конфлікти, відносини з Росією та США, а також внутрішні політичні та соціальні проблеми. Окремі держави, такі як Китай, Японія та Республіка Корея, також висвітлюються через призму технологічних та економічних досягнень.

Для В’єтнаму основні теми містять спортивні події, епідемії (зокрема коронавірусної хвороби), міжнародну політику та відносини з Росією, США та Китаєм. В’єтнам також асоціюється з історичними аналогіями, пов’язаними з війною, та сучасними дипломатичними відносинами.

Індонезія висвітлюється через призму природних катастроф, туризму та суспільно-політичних новин. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну фокус змістився на висвітлення контактів між Україною та Індонезією.

Камбоджа згадується в контексті співпраці з Україною, зокрема в галузі розмінування та дипломатичних ініціатив. Трагічні події, такі як катастрофи та соціальні проблеми, також присутні, але позитивні сюжети, пов’язані з гуманітарною допомогою, додають балансу.

Китай є найбільш згадуваною державою, з акцентом на спортивні змагання, світову політику, економіку та технології. Від 2023 року медіа висвітлюють також роль Китаю в протидії чи сприянні російській агресії проти України, а також порушення прав людини.

КНДР висвітлюється через призму військової політики, з акцентом на ядерні випробування, запуски ракет і міжнародний санкційний тиск. Підтримка агресії Росії проти України стала провідною темою від початку 2023 року.

Республіка Корея згадується в контексті північнокорейської військової загрози від КНДР, технологічних і культурних досягнень, а також політичних криз.

Лаос висвітлюється епізодично, з акцентом на сенсаційні події, такі як катастрофи, смерті та інциденти. Повідомлення про привабливість держави для туристів контрастують із повідомленнями про стихійні лиха. Політична чи економічна роль Лаосу майже не розкривається, за винятком спорадичних згадок.

Малайзія асоціюється з негативними подіями, такими як авіакатастрофи, природні лиха та міжнародні події. Позитивні історії пов’язані з туризмом, курйозами та спортом. Малайзія також висвітлюється в контексті розслідування катастрофи рейсу МН17 і сумнівів щодо причетності Росії.

М’янма висвітлюється через призму політичних репресій, гуманітарних криз і природних катаклізмів. Російська підтримка авторитарного режиму також є важливою темою.

Сінгапур постає як майданчик для зустрічей і переговорів, а також джерело новин про технології, інновації та економіку. Частина публікацій присвячена суворим законам країни.

Тайвань згадується з акцентом на погрози з боку Китаю та паралелі з агресією Росії проти України. Гуманітарна та політична підтримка України також є важливими темами.

Таїланд асоціюється з позитивними новинами про суспільні трансформації, такі як легалізація одностатевих шлюбів, і спортивні успіхи. Відносини з Україною та культурні заходи на підтримку України також висвітлюються.

Філіппіни висвітлюються у зв’язку з природними катастрофами, геополітичними конфліктами та внутрішньою нестабільністю, пов’язаною зі з Родріго Дутерте. Негативні сюжети переважають, але співпраця з Україною та відмова від угод з Росією формують загалом позитивний образ держави.

Японія асоціюється зі спортивними подіями, зокрема Олімпіадою в Токіо, підтримкою України, відносинами з Росією та США, а також високим технологічним розвитком.

Отримані результати показують, що ефективне донесення українського наративу до аудиторій країн Глобального півдня потребує двостороннього підходу. З одного боку — активніша робота українських інституцій із цими регіонами, а з іншого — глибше розуміння їхніх внутрішніх контекстів.

Годі сподіватися на чутливість спільнот країн Глобального півдня до проблем України без чутливості української аудиторії до їхніх проблем країн. І почати можна вже зараз — із забезпечення української аудиторії якіснішою, системнішою інформацією про світ за межами власного кордону.

Детальніше про образи кожної з держав в українських інтернет-медіа, добре опрацьовані й упущені теми читайте за посиланням.

Над дослідженням працювали: Андрій Пилипенко, Єгор Брайлян, Костянтин Задирака, Леся Бідочко, Олександр С’єдін, Олексій Півторак