Які області в Україні найбезпечніші з точки зору атак російськими “шахедами”

«Якби всі “Шахеди”, які запускають по тилових містах, летіли на наш напрямок, стримувати кацапа було б набагато важче», — ділиться своїми міркуваннями один із наших колег, який став військовим. Проте за такий розвиток подій можна не хвилюватися.

Традиційна російська стратегія окупації передбачає терор цивільних, щоб більшість не мала сили терпіти далі й вирішила припинити спротив. У такому разі воєнна поразка — це справа часу. Тому «Шахеди» і ракети летять на мирні міста, зазначає видання ТЕКСТИ.org.ua.

Конвеєр руйнування

Обстрілюють і руйнують не лише військові об’єкти, а буквально все життєво важливе для людей: енергооб’єкти, лікарні, школи, дитячі садки, промислові й агропідприємства, транспортну інфраструктуру, зокрема й громадський транспорт. Прилітає навіть у стайні.

Але найстрашніше, що йдеться про безкінечний конвеєр людських смертей. Щодоби ми маємо цивільні жертви від ударів росіян, іноді за сотні кілометрів від безпосередньої лінії зіткнення.

У першу чергу обстрілюються області, що безпосередньо межують із лінією зіткнення: Донецька, Харківська, Сумська, Запорізька. Але ними масовані удари росіян не обмежуються. Системних ударів зазнає прикордонна з Росією Чернігівщина.

Регулярно дрони й ракети прилітають і в області, які не мають спільного кордону і не містяться чи практично не містяться на лінії зіткнення, як-от Одеська та Миколаївська. Також масованих ударів зазнає українська столиця Київ.

«Довга рука» Москви системно дотягується і до таких місць у глибині українських територій, як Хмельниччина, де є кілька військових аеродромів, та Львівщина, де удари по газосховищах у районі Стрия стали ще одним епізодом знищення необхідної для життєзабезпечення інфраструктури.

Звісно, росіяни подають це все як спроби знищити українські військові об’єкти. На своїх пропагандистських ресурсах вони стверджують, що у всіх зруйнованих ними школах базувалися військові, а в мирних оселях діяли пункти дислокації та штаби ЗСУ.

Але кількість цивільних жертв свідчить про те, що першочерговою ціллю для ударів є саме цивільні об’єкти і населення. До того ж в Україні багато військових, і по кожній вулиці, куди прилетіла ракета, може йти військовий у відпустці. Це не скасовує того факту, що цілилися, ймовірно, у цивільних.

Згадаймо, якої тактики дотримувалися росіяни в Сирії. Вони бомбили авіацією густонаселені міста з максимальною кількістю жертв, окремо «полювали» на шпиталі, цілеспрямовано скидаючи по них бомби і запускаючи ракети. Як наслідок — значна кількість населення покинула регіони, які перебували під ударами, що полегшило просування на землі військ Асада. А росіяни маскували це все під війну з «ісламістами» — нібито вони завдавали ударів по їхніх таборах.

Відтоді їхній набір інструментів для реалізації тактики випаленої землі лише розширився.

На початку війни росіяни пробували застосовувати авіацію в Україні, як і в Сирії (про те, як російська авіація пробувала бомбити цивільні об’єкти в Чернігові, читайте тут), але наші ППО і військова авіація це зупинили.

Сьогодні для руйнувань у тилу використовуються дрони, насамперед горезвісні «Шахеди». Якщо ми подивимося на карту, то побачимо, що ними росіяни б’ють не лише по промислових вузлах, а й по значно менших цілях.

Це почалося після того, як Росія наростила спроможності з виробництва іранських «Шахедів»

Про це свідчать червоні крапки обстрілів. На карті видно, що хоч атак зазнає вся Україна, але сусідні з прифронтовими області потерпають більше, ніж ті, що західніше. І це почалося після того, як Росія наростила спроможності з виробництва іранських «Шахедів».

Наприклад, у перший рік війни фронт проходив ближче до Полтавської області, ніж тепер, але вона не обстрілювалася так інтенсивно. У безпосередньо прифронтових областях також додалися авіаудари.

Ракети смертоносніші

На цій карті ми бачимо, як «темнішають» за кількістю жертв регіони, що зазнали ракетних атак. Йдеться насамперед про Чернігівську, Полтавську, Дніпропетровську, Харківську та Одеську області. Більшість цих регіонів не містяться безпосередньо на лінії фронту, але російські ракети дотягнулися й туди. Плюс по всьому теперішньому українському периметру продовжує свою руйнівну роботу ворожа артилерія.

Міни і терор

Логічно, що великі мінні поля є на лінії фронту. Проте залишаються вони і на звільненій території. Невидима смерть, що чатує кожного, хто необережно наступить на неї.

До цього варто додати спроби росіян організувати теракти в українському тилу, передусім із використанням саморобних вибухових пристроїв

Автори: Євгенія Дроздова, Андрій Гарасим, Надія Кельм

Джерело: TEXTY.ORG.UA