Імад Ашур: На Полісся є тиск через високі очікування, але важливо не втрачати зв’язок із реальністю

Житомирське Полісся цього сезону встигло дебютувати у єврокубках, двічі обіграти Шахтар у чемпіонаті, дійти до півфіналу Кубка і зберегти шанси на боротьбу за путівку до єврокубків. Попереду у команди важкий графік матчів, зокрема, дві зустрічі проти команд з топ-3 турнірної таблиці.

Головний тренер Полісся Імад Ашур дав ексклюзивне інтерв’ю сайту Football.ua, у якому розповів про фінішну прямму УПЛ для своєї команди, проблеми з реалізацією моментів, шлях у Кубку України та кадровий потенціал Полісся.

"Проблеми з реалізацією існують, але я не можу нічого пред’явити гравцям"

— Імаде, на фініші чемпіонату у вас календар, якому не позаздриш: Олександрія, Динамо, Зоря та Кривбас. Що ви відчуваєте перед цим фінальним відрізком?

— Я відчуваю, що треба так само, як і завжди, підходити до кожного матчу максимально наближеними до оптимальних кондицій, наскільки це можливо на цьому етапі. Зараз наша основна мета – саме підтримка функціонального стану та вплив на ментальний стан колективу. Це потрібно, щоб у кожному матчі нав’язувати боротьбу та битися за результат.

Далі вже, як ми розуміємо, результат – це те, що ми не можемо гарантувати в жодному випадку. Але ми намагатимемося робити все можливе для його досягнення. По останніх матчах у мене в цьому аспекті питань до хлопців немає.

— В останньому матчі проти Колоса ваші підопічні здійснили вісім ударів по воротах, лише три – в площину. В чому ви бачите причину такої не високої реалізації гольових моментів?

— Важко говорити про якісь конкретні причини, бо це футбол. Є такі епізоди, коли ти не реалізовуєш або не робиш те, що хотів би або уявляв. Я не можу прийти до будь-якого гравця з тих, хто завдавав ці вісім ударів і спитати: "Чому ти не забив?". Бо все на полі – це випадки. В якомусь тобі вдається забити, а в якомусь ні. Іноді тобі недостатньо восьми моментів, а супернику достатньо 1-2.

Знову ж таки, дуже прикро, що не лише з Колосом, а й за останні матчі, навіть з Шахтарем, ми створювали епізоди і ці епізоди були достатньо вагомі, якщо говорити з точки зору результату. В останніх матчах, на жаль, саме з реалізацією є певні проблеми. Але це певний етап нашого шляху. Відтак, хлопцям я не можу нічого пред’явити у цій ситуації.

"Гравцям Полісся можна лише дякувати за шлях у Кубку України"

— Повертаючись до півфіналу Кубка із Шахтарем. Я звернув увагу, що у воротах стояв Кудрик, а в наступному матчі чемпіонату – вже Євген Волинець. Наскільки ви задоволені конкуренцією на воротарській позиції зараз?

— Дуже задоволений. Максимально здорова конкуренція. І Олег, і Євген не дають одне одному спокою в хорошому сенсі слова. Як і має бути на кожній позиції, не тільки воротарській. 

— Якщо не секрет, чому на кубковий матч ви обрали саме Кудрика? 

— Ви ж бачили, що з того моменту, коли Олег вийшов і зіграв після нашої поразки Вересу, він мав серію хороших матчів. Тоді були певні питання по стану Євгена. Олег отримав свою нагоду і скористався нею на всі 100%. Це така цікава позиція, де безперервність є дуже важливою.

Мабуть, це дуже актуально в контексті кар’єри гравця, але вона вся складається з випадків. І ось стався випадок, ти отримав нагоду, ухопився за неї – супер. Це абсолютно нормальна частина здорової конкуренцію, про яку ми говоримо.

— Під час овертайму у матчі із Шахтарем було помітно, що десь команда почала фізично підсаджуватися, що цілком логічно. Але закралася думка, що на лаві запасних у вас не було рівноцінної заміни лідерам. Наскільки це твердження близьке до правди?

— Ви самі сказали: “Заміна лідерам команди”. Ми маємо зрозуміти свої сильні сторони, обмеження та той етап, у якому ми знаходимось. А ми перебуваємо у тому моменті, коли у нас дійсно є гравці, яких можна назвати лідерами і на це є причини. Якщо б все в житті було так просто, що один гравець міг повноцінно замінити іншого, то мабуть ми би зараз були в іншому статусі. Але на все свій час. 

Знову ж таки, це залежить не від якості, а від поточного моменту того чи іншого гравця. Тому, на мою думку це абсолютно адекватне спостереження. Вже на цьому етапі сезону ви бачите, що у нас є повноцінна обійма гравців, але через це не має падати тінь на решту гравців. Конкретно у цьому матчі з Шахтарем все одно були проведені певні заміни і ми враховували на певному етапі, що може бути додатковий час, як і сталося. 

Тому ми маємо вирішувати певні стратегічні питання по ходу матчу. Заздалегідь спрогнозувати, як він піде, дуже важко. І від цього вже буде залежати, які заміни ми робитимемо. І не завжди можна влучити із замінами, це також буває.

— Буквально тиждень минув після того матчу проти Шахтаря. Якщо озирнутися назад, які висновки ви зробили для себе з кубкового шляху Полісся у цьому сезоні?

— Ми зіграли перший матч у Кубку проти Кривбасу. Проти команди, яка минулого сезону зайняла третє місце у чемпіонаті. Чомусь дуже різко всі про це забули. А ми здобули результат і пройшли далі. 

Далі – другий матч, з Вересом. Всі пам’ятають наш невдалий матч проти Вереса. На той момент ця команда була на дуже хорошому ходу. І треба віддати належне тренерському штабу, який проводить якісну роботу з командою. Так само у Кубку це був дуже важкий матч, але ми пройшли. 

— І потім – Шахтар…

— І за крок до фіналу ми вилітаємо від чинного чемпіона країни. Ми самі дуже добре розуміємо, про який рівень гравців та суму інвестицій у гравців Шахтаря ми говоримо. І ми вилітаємо в овертаймі. Це третій матч за сезон, який ми проводимо із Шахтарем. І вони не спромоглися нам навіть забити впродовж 90 хвилин.

У першому матчі з Шахтарем нам додали 12-14 хвилин і все одно ми зберегли перемогу. Цього разу вже на 26-й хвилині овертайму один епізод вирішив долю гри. Треба віддати належне, що ми билися до останнього, але не реалізували свої моменти, на жаль. 

І якщо говорити про наш шлях у Кубку, хлопцям можна виключно дякувати за проявлений характер у важкі моменти. І констатувати, що дуже прикро було вилетіти з Кубка за чотири хвилини до можливої серії пенальті. Прикро, але точно не соромно. Хлопці – великі молодці на цьому шляху, віддали все, що можна.

"Завжди є спокуса загубити зв’язок із тим, що відбувається насправді"

— Помітив, що від Полісся цього сезону якісь завищені очікування. Чи відчуваєте ви тиск з боку преси, вболівальників і навіть, можливо, всередині клубу через результати та очікування від команди? 

— Ви знаєте, є речі очевидні. Як ось це спостереження. Треба ставити питання "Чому це стається?". На мою думку, клуб задав дуже високу планку, враховуючи амбіції клубу та нашого президента, а також кожного, хто тут є присутнім. І завжди є спокуса загубити зв’язок з тим, що відбувається насправді. 

По факту, якщо дивитись, то це клуб, який в першому сезоні в УПЛ зумів в останній момент посісти п’яте місце і застрибнути в єврокубки. Звісно, це ще більше додає адреналін до організму. І вже важко відмовитися від цих відчуттів, коли ти постійно хочеш отримувати ці емоції. 

— Є такий момент.

— Але ми маємо повертатися до того, що це молодий, амбітний клуб. Дуже багато інвестицій зараз робиться саме для майбутнього клубу. І якщо дивитися реалістично на речі, то цього сезону відбувається перебудова. І ми знаходимося в конкуренції за четверте місце. Поки ми конкуруємо за нього, але ми не знаємо, як закінчиться чемпіонат. У Кубку ми дійшли до півфіналу, билися до останніх хвилин з чемпіоном країни. І знову ж таки, якщо ми на все це закриваємо очі і не звертаємо уваги, то нам треба передивитися трохи свій світогляд. 

Те, що тиск в такому випадку є – це нормально, він нікуди не дінеться. Дуже важливо, щоб ми всередині зберігали ось цей зв’язок із реальністю і розуміли, що цей сезон є лише другим для нашої команди в УПЛ і першим сезоном перебудови. Ідеального нічого не буває, бувають різні моменти. 

Ми пам’ятаємо рішення президента призначити мене на посаду головного тренера. Так само я отримую на цій посаді свій досвід. Від цього нікуди не дінешся. Не змінюючи своїм принципам, але адаптуючись до нового середовища. Ці речі існують і впливають на те, що відбувається щоденно всередині клубу і навколо клубу. Це нормально. Поки ми будемо зберігати максимальні амбіції і тверезо оцінювати реальність, то у нас все буде добре.

— Повертаючись до прийдешнього матчу проти Олександрії. На кого з гравців ви не розраховуєте у цьому матчі?

— Дві тривалі травми, про які всі знають – це Бескоровайний та Пайшао. Поки що вони продовжують своє відновлення. Є декілька пошкоджень, які з’явилися на фоні останнього графіку та непростих матчів, які ми проводили. Це стосується не лише матчу із Шахтарем, а й ігор із Лівим Берегом та Колосом. Ми зараз знаходимося на етапі, де майже кожній команді потрібні очки. Бо всі за щось борються. Хтось за медалі, а хтось за виживання. Не буде жодного матчу, де хлопцям не доведеться віддавати себе на 100%. Є мікропошкодження, які переростають в загрозу повноцінної травми.

Є кілька моментів по певних гравцях, але не хотілося б про це говорити перед матчем, бо ці ситуації не є конкретними. Ми ще не знаємо, чи зможемо ми розраховувати на того чи іншого гравця.

— Ви сказали про Бескоровайного та Пайшао. Чи є ймовірність, що ми побачимо їх в останньому матчі сезону, наприклад, чи про це наразі не йдеться?

— Дуже важко сказати. З приводу Данила я припускаю, що будемо розраховувати на його відновлення в контексті наступного сезону. По Пайшао прогнози були різними, але часу до завершення сезону все менше. Якщо він зможе відновитися бодай на останні кілька матчів, це буде супер-бонусом. Але поки ймовірність 50 на 50, або 55% відсотків на користь того, що він все ж таки не зіграє.