Підписання угоди про надра – позитивний момент, однак у ній є кілька підступних нюансів

Доктор економічних наук і голова AdvAnter Group Андрій Длігач в ефірі 24 Каналу зауважив, що підписання рамкової угодиє позитивним кроком. У цьому документі не передбачено безпекових гарантій, не згадується про деокупацію українських територій чи про переваги для американських компаній саме на звільнених землях або в подібних проєктах.

Що насторожує в угоді про корисні копалини

Однак позитив є в іншому.

Тим не менш, позитив цієї угоди полягає в тому, що Україна позначена як стратегічний партнер Сполучених Штатів Америки, що кошти залишатимуться в Україні, що вони інвестуватимуться у відновлення країни,
– сказав Андрій Длігач.

За його словами, сам факт укладення угоди вже можна розглядати як сигнал для потенційних інвесторів не лише зі США. Мова йде не лише про рідкісноземельні метали, критично важливі матеріали, газ чи нафту. Мова йде також про необхідну інфраструктуру, підготовку інженерів, розвиток переробки, збагачення та виробництво кінцевої продукції, або продукції з доданою вартістю.

Попри всі ці позитивні аспекти, на думку Длігача, є і ризики, які викликають занепокоєння.

Перше, що мене дивує, – це асиметрія в наповненні фонду. США за цим договором не зобов'язуються вкладати в нього реальні кошти. Фонд наповнюється передусім Україною – за рахунок ренти або продажу нових ліцензій на проєкти, які формально визначені як нові,
– зазначив Длігач.

Згодом він уточнив, що мова йде не лише про нові, а й про заморожені проєкти.

Україна зможе побороти корупцію в секторі

У цьому контексті є ще один позитивний момент: реалізація проєктів має відбуватись за прозорими стандартами. Це стимулює Україну навести лад у сфері ліцензування, адже в минулому багато дозволів видавались у корупційний спосіб.

Більшість таких проєктів залишаються нереалізованими саме через непрозорість капіталу – інвестори не готові вкладати кошти, і навіть наявність ліцензії не гарантує старту робіт. Тому впорядкування галузі передбачає, що неактивні активи обкладатимуться високими податками – щоб їх або продали, або передали, або повернули державі.

Американська сторона не бере на себе зобов'язань щодо фактичного наповнення цього фонду. Але є й позитив: якщо США передаватимуть військову допомогу, то її вартість буде зарахована у фонд. Тобто це не будуть грошові перекази, а своєрідний альтернативний внесок. У цьому, до речі, може полягати й аргумент для Трампа: військова допомога Україні – це економічно вигідно,
– сказав Длігач.

Попри це, за його словами, асиметрія зберігається. Також передбачено обов'язкову конвертацію надходжень фонду у долари, що означає втрати для України на обмінних операціях. Ще один момент – Україна не зможе в односторонньому порядку вийти з цієї угоди, адже вона укладається безстроково. А система вирішення суперечок виглядає надто складною й наразі не до кінця зрозумілою.

Длігач також зазначив, що залишається відкритим питання – як саме працюватимуть податкові пільги: чи поширюватимуться вони на всі проєкти, що фінансуються фондом, чи лише на сам фонд. Це потребує додаткового роз’яснення. Найважливіше – наразі відсутня чітка економічна модель, яка б обґрунтовувала всі закладені механізми.