У великих синиць виявили незвичайний музичний смак: учені з'ясували, як він з'явився

Про це пише University of Oxford.

У дослідженні, опублікованому в журналі Current Biology, вчені з Оксфордського університету спробували розгадати цей процес зміни звичних нам мелодій.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Під керівництвом Ніло Меріно Рекальде команда розпочала масштабну роботу, зібравши понад 20 000 годин аудіозаписів великих синиць (Parus major) в Оксфордширі. Використовуючи штучний інтелект, вчені розшифрували складні закономірності в піснях птахів, простеживши, як одні мелодії залишаються популярними в різних зграях, а інші залишаються в кількох відданих співаків, зникаючи згодом, коли ці птахи мігрують або відходять із життя.

Їхня робота, заснована на майже вісімдесятирічному досвіді спостереження за птахами у Вайтамському лісі, дає змогу отримати найчіткіше уявлення про те, як змінюються пісні птахів із плином часу.

Щоб зібрати цю звукову головоломку, дослідники значною мірою спиралися на глибоке метричне навчання — складну техніку штучного інтелекту, здатну розрізняти окремих птахів, ґрунтуючись виключно на їхніх пісенних сигнатурах.

За три роки вони зібрали записи 242 окремих великих синиць, проаналізувавши близько 109 000 їхніх різних пісень. Незважаючи на те, що площа Вайтамського лісу становить лише 4 квадратних кілометри, команда виявила незвичайні регіональні "пісенні діалекти", які відображають соціальні та демографічні зміни птахів, які говорять про те, як подібна культура може процвітати навіть у тісних зонах їхнього проживання.

Одним із найяскравіших відкриттів під час дослідження стало те, як вік і рух формують пісенний альбом спільноти синиць. Дослідники виявили, що молоді птахи часто женуться за останніми музичними тенденціями, тоді як птахи похилого віку дотримуються пісень, які вже давно втратили популярність.

Ці співочі птахи-ветерани виступають у ролі живих музичних автоматів, зберігаючи мелодії, які в іншому разі могли б зникнути з появою нових поколінь. Але коли старі птахи вмирають, вони забирають із собою свої музичні спогади, що призводить до швидких змін у репертуарі їхньої спільноти.

Цікаво, що птахи, які мігрують між групами, найімовірніше, переймають хіти нових домівок, а не поширюють власний матеріал — ефект, що згодом може згладити місцеві відмінності, подібно до того, як глобальна поп-музика сьогодні розноситься луною по віддалених куточках світу.

Крім захопливого вивчення пташиної культури співу, дослідження також відкрило нові потенційні можливості для збереження природи. Спостерігаючи за еволюцією пташиного співу, вчені можуть отримати цінні відомості про їхнє здоров'я і динаміку популяцій і виявити закономірності змішання або ізоляції, які можуть стати основою для нових зусиль із захисту природи.

Як стимул до подальших досліджень команда виклала у відкритий доступ всю свою скарбницю аудіоданих, запрошуючи інших дослідників глибше зануритися в музичне життя цих птахів.

Раніше Фокус писав про те, що наше тіло змінюється під дією музики. Дослідники підтвердили, що люди буквально фізично відчувають прослуховувані акорди.

Також Фокус писав про те, що музичні психологи відкрили формулу найщасливіших пісень у світі. Дослідники виявили, що ці треки мають звичайну структуру, але приправлені непередбачуваними елементами.