Франція планує збудувати найбільший у Європі атомний авіаносець

Франція планує до кінця 2025 року зробити офіційне замовлення на авіаносець нового покоління PA-NG (Porte-Avions de Nouvelle Génération). Про це повідомляє видання Army Recognition.

Програма PA-NG передбачає створення до 2038 найбільшого бойового корабля, який будь-коли будували в Європі. Новий авіаносець має замінити єдинийнині діючий атомний авіаносець французького флоту — «Шарль де Голль», який перебуває на службі з 2001 року.

Водотоннажність нового авіаносця 310 метрів завдовжки і 85 – завширшки становитиме 78 тисяч тонн.

Попередні проєктні роботи (APD), які були офіційно розпочаті у квітні 2023 року, тривають і мають забезпечити технічні дані, необхідні для формування пропозиції щодо початку будівництва.

26 квітня минулого року Naval Group і TechnicAtome отримали від Генерального управління озброєнь Франції (DGA) та Комісаріату з атомної енергетики (CEA) перший контракт перед запуском виробництва. Він охоплює закупівлю довготривалих компонентів для атомних енергетичних установок. Цей контракт знаменує початок підготовчих робіт для створення ядерних реакторів типу K22, які мають забезпечити енергопостачання корабля. Їх виробництво заплановане на період з 2024 по 2029 роки.

Пропульсивна схема включає три електричні вали, що обертаються за допомогою турбін, живлених від генераторів. Ядерний відсік матиме посилену конструкцію довжиною близько 100 метрів. Передбачена максимальна швидкість корабля — 27 вузлів, а дальність дії — необмежена.

Дві котельні установки працюватимуть незалежно одна від одної, виробляючи пар для турбін, які, у свою чергу, генеруватимуть електроенергію для всіх систем корабля, зокрема трьох катапульт типу EMALS (електромагнітна система запуску літаків) і трьох систем зупинки AAG (Advanced Arresting Gear). Обидві системи виробляє американська компанія General Atomics. Їх постачання здійснюється в рамках контракту на суму $41,6 млн у межах програми Foreign Military Sales (FMS), повністю профінансованої французьким урядом. Контракт діє до січня 2026 року.

Встановлення систем EMALS і AAG замінить застарілі парові катапульти та гідравлічні троси, які використовуються на авіаносці «Шарль де Голль». 

EMALS забезпечує більш плавне прискорення, вищу інтенсивність вильотів і можливість запуску літаків різної маси — від важких винищувачів NGF (Next Generation Fighter) до легких безпілотників. AAG зменшує механічне навантаження на літаки і спрощує технічне обслуговування.

Візуалізації конструкції показують наявність двох катапульт EMALS на носовій частині і однієї – на кутовій палубі, що дозволить здійснювати одночасні зльоти й посадки — функція, якої бракує «Шарлю де Голлю». 

Остаточне рішення щодо кількості EMALS ще не ухвалене, проте енергосистема PA-NG розрахована на три катапульти, що забезпечить більшу пропускну здатність та резерв у разі несправності однієї з систем.

Авіаційний контингент PA-NG, як і у «Шарля де Голля», складатиметься більш ніж із 40 літальних апаратів. До 2040–2050 років основу складатимуть винищувачі Rafale M, які згодом замінить розроблюваний у межах франко-німецько-іспанської програми FCAS/SCAF NGF. Очікується, що NGF важитиме понад 35 тонн, матиме внутрішні відсіки для озброєння, V-подібне хвостове оперення та елементи малопомітності.

Серед інших повітряних засобів — три літаки раннього попередження E-2D Advanced Hawkeye, гелікоптери NH90 Caïman Marine і Airbus H160M «Гепард», рятувальні AS365F Dauphin «Pedro» та низка безпілотників, зокрема UCAV, які ймовірно з’являться в межах FCAS. 

Для обслуговування авіації передбачено два бортові підйомники, які можуть одночасно піднімати два Rafale, а також польотну палубу площею 17 тисяч м² (на 5 тисяч м² більше, ніж у попередника) та двоярусний ангар уздовж двох третин довжини корпусу.

На борту буде розміщено радари, сенсори і засоби самозахисту. Острівна надбудова, тепер розташована далі в корму, міститиме бортову радіолокаційну станцію Sea Fire з активною фазованою решіткою виробництва Thales. Замість двох пускових установок на «Шарлі де Голлі», PA-NG отримає три модулі вертикального пуску (VLS) на 24 ракети Aster виробництва MBDA. 

Також передбачено чотири гармати калібру 40 мм у турелях Bofors, замість спочатку розглянутих RAPIDFire. Для ближнього захисту використовуватимуться пускові установки Simbad-RC з ракетами Mistral 3. Потужності корабля розраховано і на майбутню інтеграцію енергетичної зброї.

Корабель будуватиметься на верфі в Сен-Назері консорціумом МО Porte-Avions (Naval Group і Chantiers de l’Atlantique). За створення реакторів відповідає компанія TechnicAtome. Сен-Назер є єдиною верф’ю Франції з доком, здатним прийняти такий корабель. Проте графік будівництва обмежений через навантаження у зв’язку із замовленнями на круїзні лайнери. 

Реактори K22 будуть вироблені й інтегровані на підприємстві Nantes-Indret. 

Складання корпусу розпочнеться орієнтовно у 2031–2032 роках. У 2035-му корабель доставлять до Тулона під тимчасовою дизельною тягою для завантаження ядерного палива й початку ходових випробувань у 2036-му.

Бюджет програми PA-NG, за оцінками, перевищить €10 млрд. Раніше розглядалася можливість будівництва другого авіаносця, щоб забезпечити постійну присутність флотської авіації. Однак бюджетні обмеження роблять це малоймовірним у найближчій перспективі. 

Водночас стратегічна цінність двох авіаносців добре усвідомлюється, особливо з огляду на тривалі періоди технічного обслуговування «Шарля де Голля».

Між 2027 і 2028 роками «Шарль де Голль» пройде третє і останнє планове техобслуговування, в межах якого буде модернізовано сенсори — зокрема замінено радари DRBV-26D, DRBV-15C та Arabel на Sea Fire. На авіаносці залишиться SMART-S як резервна система. Також інтегрують ракети Aster 15 EC із подвоєною дальністю у 60 км. Це має забезпечити боєготовність корабля до 2038 року.

Проводиться також оцінка стану реакторів K15, введення яких в експлуатацію відбулося ще у 1998 році. Мета — визначити, чи можлива безпечна експлуатація корабля після 2038 року. Це дало б змогу компенсувати потенційні затримки у проєкті PA-NG або навіть тимчасово експлуатувати обидва авіаносці. Така пролонгація вимагала б четвертого етапу техобслуговування з перезарядкою ядерного палива, капітальним ремонтом і оновленням систем, що вийшли з ужитку — а це надзвичайно дорогий процес.

Франція давно планувала збудувати другий авіаносець – відтоді, як було списано корабель «Фош» та через обмежені можливості «Шарля де Голля». Попередній проєкт PA2 (на базі британських авіаносців типу Queen Elizabeth), який реалізовувався у 2003–2009 роках, було остаточно закрито у 2013-му. 

Чинна програма PA-NG офіційно розпочалася у грудні 2020 року з ініціативи президента Емманюеля Макрона.

У лютому повідомлялося, що Туреччина взялася за грандіозний проект: будівництво авіаносця нового покоління. Це має бути корабель, який буде вдвічі більшим за наявний у розпорядженні турецького флоту TGC Anadolu, він зможе перевозити 20 літаків на палубі і 30 літаків в ангарі. Авіаносець зможе перебувати в морі протягом 60 днів без дозаправлення, а повітряні операції можна буде проводити незалежно від наземних баз у регіоні.