"Найбільше втратять бідні": експерти розібрали інсайд про підвищення податків в Україні

Питання підвищення податків та впровадження нових фіскальних заходів в Україні порушується час від часу і стикається з резонансом у суспільстві. Гучна стаття Forbes про переговори Києва з МВФ встигла наробити галасу своїми інсайдами. Мовляв, Фонд радить та проговорює з Україною підвищення ставки ПДВ та запровадження прогресивної шкали податку на доходи фізосіб (ПДФО).

У Раді вже поспішили заспокоїти українців, проте дана тема дуже досить складна. У зв’язку з цим "Телеграф" вирішив розібратися у питанні та пояснити, про що йдеться.

Про що пише Forbes

Українська делегація повернулася зі Spring Meetings 2025 МВФ і Світового банку, які пройшли в США наприкінці квітня, де однією з ключових тем, за словами журналістів, було збільшення самодостатності України у фінансуванні держбюджету на 2026 рік.

Розмова між українськими чиновниками та представниками МВФ, зокрема, стосувалася мобілізації додаткових внутрішніх надходжень до бюджету-2026.

Forbes, посилаючись на кількох співрозмовників, пише, що нібито серед розглянутих ініціатив:

• підвищення ставки ПДВ – можливе збільшення податкового навантаження споживання з метою зростання надходжень;
• прогресивна шкала ПДФО – запровадження вищих ставок податку громадян з високими доходами;
• посилення боротьби з тіньовою економікою – детінізація бізнесу та зменшення обсягів ухилення від оподаткування, особливо у рамках спрощеної системи.

Прогресивна шкала ПДФО та реформа спрощеної системи – позиції, зазначені у Національній стратегії доходів до 2030 року, яку уряд затвердив наприкінці 2023-го. Проте конкретні терміни чи механізми впровадження нових фіскальних заходів під час переговорів не обговорювалися — йшлося лише про концептуальний рівень, зазначає видання.

"Фінансування 2026-го – виклик над яким ми маємо працювати. Свого часу таким викликом був 2024 та 2025 рік", — констатував голова НБУ Андрій Пишний.

Команда уряду консультується з міжнародними партнерами із цього приводу, каже голова Нацбанку.

"Я дав би можливість Мінфіну зробити те, що вони вважають за потрібне", — резюмував він.

Реакція Ради

Голова фінкомітету Верховної Ради Данило Гетманцев, коментуючи статтю Forbes, зазначив, що поки що про підвищення ПДВ не йдеться.

"МВФ не відвідував, рекомендації не отримував, але можу вам відповідально заявити, що ні, про підвищення ПДВ не йшлося і не йдеться. Принаймні в цьому скликанні Парламенту", — сказав він.

Думки експертів

Про прогресивну шкалу ПДФО

Віцепрезидент ICC Ukraine (Українського національного комітету Міжнародної торгової палати) з оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко у розмові з "Телеграфом" заявив, що вважає, що ідея запровадження прогресивної шкали оподаткування в Україні є правильною.

"Наприклад, у США топ 1% платників податків сплачують більше 40% всього федерального податкового доходу. В Україні ж найбагатші мають безліч схем з мінімізації податкового навантаження, від виплати дивідендів з 5 відсотковим податковим навантаженням до обмеження максимальної сплати ЄСВ з зарплати.

Виходить так, що в Україні найбільше податків сплачують робітники з середніми зарплатами. Було б доцільно запровадити прогресивну шкалу насамперед для власників великого капіталу, це особи, або родини з ліквідними активами в розмірі від 1 млн.$. Щоб уникнути ухиляння від сплати податків через офшорні схеми та інші законні лазівки. Разом з цим можна знижувати податки для тих хто отримує мінімальний дохід.

Але мені здається, що тут мова йде про інше. Під гаслами вимог МВФ у нас намагаються поступово знищити спрощену систему оподаткування. Спершу підняли податки та військовий збір, зараз намагаються скасувати банківську таємницю. Потім під виглядом прогресивної шкали оподаткування можуть взагалі прибрати спрощену. Це викликає занепокоєння та може призвести до негативних наслідків як для бізнесу, так і для населення України", — каже Олексієнко.

Водночас економічний та політичний аналітик Анатолій Амелін зазначив у коментарі "Телеграфу", що всі речі, пов’язані зі зміною податкового законодавства, мають відбуватися після аналізу.

"Чому я це кажу? Тому що ми бачимо, як в Україні неодноразово намагалися збільшити ставки податків, але податків більше не платять. Є крива Лаффера, це класична макроекономічна теорія, яка показує співвідношення надходжень до бюджету в порівнянні з підвищенням податкового навантаження на економіку. І в Україні є думка про те, що у нас є максимум, що можна було через податки з економіки витягнути, вже зроблено. У повідомленні щодо МВФ йдеться про оподаткування найбагатших. Але я, по-перше, перед тим як запроваджувати ці обмеження, хотів би бачити, скільки нас людей підпадають під це визначення та скільки ми грошей зможемо зібрати.

Ба більше, ми розуміємо, що є безліч можливостей цим людям перенести свої доходи, статки в інші юрисдикції або через інструменти, які використовують сьогодні майже всі великі бізнеси. Тому я вважаю, що це спроба формалізувати підходи до збору податків в Україні та без жодної мети збільшити надходження до бюджету.

Тому що якби для МВФ був важливий бюджетний баланс, щоб у нас витрати були такі ж, як доходи, то вони б починали зменшення витрат, витрат на державний апарат, на неефективні функції, яких там дуже багато. А інструмент підвищення податків, це дуже добре, там щось ввести в калькуляторі, щось порахувати, але ніхто не враховує поведінкову економіку, моделі поведінки людей бізнесу. Ми лише приведемо все до того, що і українці, і український бізнес поступово мігруватимуть з України до інших юрисдикцій, які створюють комфортніші умови для життя.

І те, що потрібно робити, це не підвищувати податки, розуміючи, що у нас понад 40% економіки в тіні, а навпаки, порахувати, з якою моделлю, з яким податковим навантаженням ми можемо працювати так, щоб тіні не були загалом", – прогнозує Амелін.

Про підвищення ставки ПДВ

"Що стосується збільшення ПДВ, то це питання періодично підіймається, але поки рішення по ньому не має. На мою думку, цього не відбудеться у цьому році. Але у майбутньому, при зменшенні західної допомоги, збільшення ПДВ цілком імовірне", — вважає Олексієнко.

Анатолій Амелін каже, що в Україні ПДВ – це інструмент безплатного фінансування держави.

"Тому що, коли ти очікуєш ПДВ, коли у тебе є борг від держави до ПДВ, держава тобі нічого за це не платить. Коли я беру гроші в кредит чи розстрочку, я повинен за це платити. Тому в Україні держава безкоштовно користується грошима непередбачений період часу. У Європі це передбачено. Але коли ми говоримо про розвиток економіки, наприклад в Америці, незважаючи на те, що високі податкові ставки, там загалом ПДВ немає. Тому що ПДВ на кожному етапі ланцюжка та створення доданої вартості, він забирає частину коштів та робить продукцію менш привабливою.

Ми ж розуміємо, що від підвищення ставки ПДВ втратять не багаті, а саме бідні ", – резюмував він.

Два сценарії

"Якщо підвищення податків, що вимагає МВФ, у тому числі за рахуной Національної стратегії доходів, не призведе до втрати добробуту громадян, то ми отримаємо два сценарії:

• збільшення тіні та готівкових операцій;
• основи для соціальних протестів;

Обидва ці варіанти – погані.

Якщо ми говоримо про корпоративний податок, то Крива Лаффера призведе до того, що надходження до бюджету не зростатимуть. Зростатимуть лише корупційні надходження податківців, які прикривають бізнеси, які оптимізують податки, більше того, вони допомагатимуть їх оптимізувати та на цьому заробляти.

Якщо ми говоримо про підвищення податків на доходи фізичних осіб, то це також база для того, щоби більше українців переходили на зарплату в конвертах. Тому питання суб'єктної позиції України. Якщо нам потрібно віддавати борги, що роблять організації, які перебувають у майже банкрутному стані? Вони зменшують витрати, оптимізують, вони відрізають усе зайве", — додав Амелін.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що з продажу вживаних речей українцям доведеться платити податки.