Наукова еліта завдала чергової поразки спробам Стефанчука приватизувати українську науку

А також створює нові інститути щодо перерозподілу державного фінансування та захищає від правосуддя своїх друзів.

Про це пише сайт Акценти.

Перетворення парламенту із самостійної та незалежної гілки влади на інструмент реалізації доручень Офісу Президента, фактичну приватизацію базового демократичного органу, засилля кумівства та сватання та єдине, чим в історію українському парламентаризму впишеться ім'я Руслана Стефанчука. Історики згадають ще обмеження свободи слова та заборону на висвітлення засідань парламенту, коли єдиним джерелом інформації із зали Верховної Ради стали стреми депутата Олексія Гончаренка у TikTok.

Але не єдиний парламентаризм. Тимчасова посада Спікера, яка стала для Руслан Стефанчук несподіваним подарунком долі, змушує його вичавлювати з неї максимум для себе та своєї сім'ї. Поки що в руках ще є повноваження та авторитет влади, Стефанчук запускає щупальця сімейного октопуса в українську освіту.

Вітчизняні ЗМІ неодноразово називали Стефанчука таким, що «стежить» за наукою від ЗЕ-команди. Відразу згадується практика призначення тих, хто «дивиться» від злочинної влади, які істотно впливали на трансформацію та розвиток різних галузей у рамках курсу правлячої політсили. Але порівняно із «дивлячими» ситуація зі Стефанчуком виглядає інакше. І ось чому.

Сімейні цінності та два брати депутата

«Кумовства не буде» – таким було одне з гасел виборів, на хвилі яких Руслан Стефанчук потрапив у владу та згодом очолив парламент. Таких нереалізованих гасел українці за роки незалежності чули багато: «Бандиди сидітимуть у в'язницях», «Покращення вже сьогодні», «Завершення АТО за годинник» – та багато інших, які після виборчих кампаній стають мемами.

У випадку з Русланом Стефанчуком гасло про кумівство стало мемом ще під час виборів, коли в народні депутати України він простягнув рідного брата Миколу Стефанчука. Після обрання народним депутатом Микола Стефанчук пішов далі та влаштував своїм помічником свою дружину Оксану Музику-Стефанчук.

Брат-спікер Руслан Стефанчук підтримав сімейну традицію та налагодив дріб'язкову схему перетікання коштів із державного бюджету до сімейного. Як виявили журналісти, Руслан Стефанчук отримував компенсацію за житло, яке виплачують народним депутатам, проживаючи у квартирі матері його дружини. Після гучного скандалу, який спричинив журналістське розслідування, Спікер парламенту розповів журналістам, що гроші нібито повернув державі. На цьому скандал було вичерпано. Звичайно, коли посаду Генерального прокурора обіймає подруга родини Стефанчуків Ірина Венедиктова, про розслідування вчинку Стефанчука не може бути й мови.

Сімейний склеп імені Київського національного університету ім. Т.Шевченка

Паралельно із сімейними справами в українському парламенті Руслан Стефанчук із перлини української освіти та науки – Київського національного університету імені Тараса Шевченка – створює кишеньковий навчальний заклад.

2021 року ректором університету стає близький друг родини Стефанчуків Володимир Бугров, який до того моменту не мав жодного шансу стати ректором. Але коли твій друг, голова парламенту, під час виборів в Університеті забезпечує внесення потрібних змін до закону «Про вищу освіту», вікно можливостей значно розширюється. Збільшення вікна було настільки суттєвим, що в нього зміг пролізти навіть згаданий Володимир Бугров, який навіть не мав наукового ступеня доктора наук та став першим ректором кандидатом наук в історії Шевченка.

Продовжуючи присвоєння Університету, 2023 року Руслан Стефанчук стає головою Наглядової ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Таким чином, завершуючи формування сімейно-кумівської вертикалі в Університеті.

Сьогодні у різних підрозділах Університету працює рідня Руслана Стефанчука: дружина Марина Стефанчук, брат-депутат Микола Стефанчук, дружина брата Оксана Музика-Стефанчук.

На початку цього року ЗМІ писали, як Руслан Стефанчук через Володимира Бугрова тиском та залякуваннями змушував підтримати висування своєї дружини Марини Стефанчук та проректора Ксенії Смирнової на здобуття вищої наукової премії України ім. Борис Патон.

Секс-скандали Стефанчука та Бугрова

2021 року після обрання Володимира Бугрова ректором спалахнув найгучніший секс-скандал в історії України. ЗМІ оприлюднили приватні листування з фото Володимира Бугрова, які свідчили про його інтимні стосунки зі студентками Університету. Ректор виходив до журналістів і змушений був виправдовуватися. Зусиллями Стефанчука і завдяки початку війни скандал удалося тимчасово зам'яти, проте його відлуння час від часу з'являється у мас-медіа досі. З того часу вірність Володимира Бугрова Стефанчукам стала в рази більшою.

Волею долі, захищаючи Бугрова, Руслан Стефанчук сам став героєм нового сандала. Журналісти виявили, що у Спікера українського парламенту молода коханка, яка народила їй позашлюбну дитину, і із сарказмом згадували закон про відміну обов'язкового декларування позашлюбних дітей, автором якого був Руслан Стефанчук.

Речник українського парламенту захищає керівника кишенькового Університету Володимира Бугрова не лише від наслідків сексуальних скандалів, а й від корупційних. В останні три роки ім'я Університету та його ректор Бугров стали стабільно асоціюватись із розкраданнями бюджетних коштів та іншими корупційними скандалами.

У 2024 році після оприлюднення журналістського розслідування проекту «Наші гроші» про закупівлю Університетом продуктів для курсантів за завищеними цінами студент Університету зареєстрував петицію, в якій вимагав притягнення до відповідальності та звільнення Володимира Бугрова. Незважаючи на те, що петиція набрала 25 тисяч підписів науки, ректор Володимир Бугров продовжує очолювати Київський національний університет ім.

ОЗУ Стефанчука, Кузнєцової та Кота

Якщо діамант української освіти, Київський національний університет ім.

Яскравим свідченням цього стали вибори членів НАН, які відбулися 1 травня 2025 року. Руслан Стефанчук другий рік поспіль безуспішно проштовхує свою кандидатуру у членкори. 2024 року більшість членів НАН не зазнали тиску Стефанчука і не дали йому 15 голосів для отримання бажаного звання академії наук.

Цього року Руслан Стефанчук продовжив, як писали журналісти, йти шляхом Азарова та Табачника, та підключив максимальні ресурси, які могли б гарантувати йому престижне звання та місце в НАН України. Проте наукова еліта відреагувала належним чином і в результаті фінального голосування не додала вже 30 голосів.

Показово, що перед голосуванням від шановних науковців були виступи, в яких закликали присутніх не голосувати за негідних та морально негідних кандидатів, називаючи прізвище Спікера українського парламенту.

За спробами Руслана Стефанчука увійти до кола обраних учених НАН України, за словами його оточення, варто далекоглядна його мета закріпити контроль за правовою наукою та організувати вплив на всю українську науку, обійнявши посаду Президента НАН України.

Спільними зусиллями із давньою подругою колишньої віце-президентом Національної академії правових наук України Наталією Кузнєцовою створили та забезпечили призначення на посаду директора Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України сина Наталії Кузнєцової, Сергія Кота.

Журналісти-розслідувачі та громадські активісти неодноразово писали, як Руслан Стефанчук залучає Сергія Кота та очолюваний ним Інститут для забезпечення підтримки законопроектів, які можуть завдати істотних збитків державі. Зокрема, законопроект, який надавав можливість передачі приватним юридичним особам державної власності в обхід законних процедур приватизації.

Зусиллями журналістів, активістів та чесних учених частково вдається стримувати надмірні апетити сім'ї Стефанчук. Однак війна триває і Руслан Стефанчук не відступив і робить наступні спроби приборкати наукову еліту.

Незабаром побачимо результати нагородження премією імені Бориса Патона, на яку Руслан Стефанчук грубо та аморально проштовхує власну дружину Марину Стефанчук та згаданих Сергія Кота та Ксенію Смирнову.

У НАН розповіли, що організована «правова» група Стефанчук розпочала реалізацію нового амбітного плану, який побачимо вже незабаром. На звання академіка Національної академії правових наук просуватимуть батька дружини нардепа Миколу Стефанчука, Анатолія Музику, а на звання членкора цієї академії – брата Руслана Стефанчука, депутата Миколи Стефанчука.

Підходи Руслана Стефанчука у парламенті, науці та освіті відповідають єдиному стандарту та цілям, які ще у 90-ті журналісти назвали «прихватизацією». Ліквідувати реальний парламентаризм та встигнути привласнити якомога більше – чи мав це на увазі Руслан Стефанчук, готуючи у 2020 році свою публікацію «Народовладдя в Україні: глобалізаційні виклики»?