Наукова еліта завдала чергової поразки спробам Стефанчука приватизувати українську науку

А також створює нові інституції для перерозподілу державного фінансування та захищає від правосуддя своїх друзів.

Про це пише портал Акценти.

Перетворення парламенту з самостійної і незалежної гілки влади на інструмент реалізації доручень Офісу Президента, фактична приватизація базового демократичного органу, засилля кумівства і сватовства та – єдине, чим в історію українському парламентаризму впишеться ім’я Руслана Стефанчука. Історики згадають ще обмеження свободи слова і заборону на висвітлення засідань парламенту, коли єдиним джерелом інформації із зали Верховної Ради стали стріми депутата Олексія Гончаренка у TikTok.

Але не парламентаризмом єдиним. Тимчасовість посади Спікера, яка стала для Руслан Стефанчук неочікуваним подарунком долі, змушує його витискати з неї максимум для себе і своєї родини. Поки в руках ще є повноваження і авторитет влади, Стефанчук запускає щупальця родинного октопуса в українську освіту і науку.

Вітчизняні ЗМІ неодноразово називали Стефанчука «смотрящим» за наукою від ЗЕ-команди. Одразу пригадується практика призначення «смотрящих» від злочинної влади, які суттєво впливали на трансформації та розвиток різних галузей в рамках курсу правлячої політсили. Але порівняно з тими «смотрящими» ситуація зі Стефанчуком виглядає інакше. І ось чому.

Родинні цінності і два брата депутата

«Кумівства не буде» – таким було одне з гасел виборів, на хвилі яких Руслан Стефанчук потрапив у владу та з часом очолив парламент. Таких нереалізованих гасел українці за роки незалежності чули багато: «Бандиди сидітимуть в тюрьмах», «Покращення вже сьогодні», «Завершення АТО за години», – та багато інших, які після виборчих кампаній стають мемами.

У випадку з Русланом Стефанчуком гасло про кумівство стало мемом ще під час виборів, коли в народні депутати України він протягнув рідного брата Миколу Стефанчука. Після обрання народним депутатом Микола Стефанчук пішов далі та влаштував своїм помічником власну дружину Оксану Музику-Стефанчук.

Брат-спікер Руслан Стефанчук підтримав сімейну традицію і налагодив дріб’язкову схему перетікання коштів із державного бюджету в родинний. Як виявили журналісти, Руслан Стефанчук отримував компенсацію за житло, яка виплачується народним депутатам, проживаючи у квартирі матері його дружини. Після гучного скандалу, який спричинило журналістське розслідування, Спікер парламенту розповів журналістам, що гроші нібито повернув державі. На цьому скандал було вичерпано. Звісно, коли посаду Генерального прокурора обіймає подруга родини Стефанчуків Ірина Венедиктова, про розслідування вчинку Стефанчука не може бути й мови.

Родинний склеп імені Київського національного університету ім. Т.Шевченка

Паралельно з сімейними справами в українському парламенті Руслан Стефанчук з перлини української освіти і науки – Київського національному університеті імені Тараса Шевченка – створює кишеньковий заклад освіти.

У 2021 році ректором університету стає близький друг сімʼї Стефанчуків Володимир Бугров, який до того моменту не мав ані шансу стати ректором. Але коли твій друг, Голова парламенту, під час виборів в Університеті забезпечує внесення потрібних змін в закон «Про вищу освіту», то вікно можливостей значно розширюється. Збільшення вікна було настільки суттєвим, що у нього зміг пролізти навіть згаданий Володимир Бугров, який навіть на мав наукового ступеню доктора наук і став першим ректором кандидатом наук в історії Шевченкового університету.

Продовжуючи привласнення Університету, у 2023 році Руслан Стефанчук стає Головою Наглядової ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Таким чином завершуючи формування родинно-кумівської вертикалі в Університеті.

Сьогодні в різних підрозділах Університету працює рідня Руслана Стефанчука: дружина Марина Стефанчук, брат-депутат Микола Стефанчук, дружина брата Оксана Музика-Стефанчук. Син Олесь так само навчається у батьковому Університеті.

На початку цього року ЗМІ писали, як Руслан Стефанчук через Володимира Бугрова тиском і залякуваннями змушував підтримати висування свої дружини Марини Стефанчук та проректорки Ксенії Смирнової на отримання найвищої наукової премії України ім. Бориса Патона.

Секс-скандали Стефанчука і Бугрова

У 2021 році після обрання Володимира Бугрова ректором спалахнув чи не найгучніший секс-скандал в історії Україні. ЗМІ оприлюднили приватні листування з фото Володимира Бугрова, які свідчили про його інтимні стосунки зі студентками Університету. Ректор виходив до журналістів і був змушений виправдовуватись. Зусиллями Стефанчука та завдячуючи початку війни скандал вдалось тимчасово зам’яти, однак його відголоски час від часу з’являються у мас-медіа до цього часу. З того часу вірність Володимира Бугрова Стефанчукам стала в рази більшою.

За волею долі, захищаючи Бугрова, Руслан Стефанчук сам став героєм нового сандалу. Журналісти виявили, що у Спікера українського парламенту є молода коханка, яка народила йому позашлюбну дитину, та з сарказмом згадували закон про відміну обов’язкового декларування позашлюбних дітей, автором якого був Руслан Стефанчук.

Спікер українського парламенту захищає очільника кишенькового Університету Володимира Бугрова не тільки від наслідків сексуальних скандалів, але й корупційних. Останні три роки ім’я Університету та його ректор Бугров стали стабільно асоціюватися з розкраданнями бюджетних коштів та іншими корупційними скандалами.

У 2024 році, після оприлюднення журналістського розслідування проєкту «Наші гроші» про закупівлі Університетом продуктів для курсантів за завищеними цінами, студент Університету зареєстрував петицію, в якій вимагав притягнення до відповідальності та звільнення Володимира Бугрова. Не зважаючи на те, що петиція набрала 25 тисяч підписів, була розглянута Президентом України та направлена Генеральному прокурору та в Міністру освіти і науки, ректор Володимир Бугров продовжує очолювати Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Не важко здогадатися про роль в цьому Руслана Стефанчука.

ОПГ Стефанчука, Кузнецової і Кота

Якщо діамант української освіти Київський національний університет ім. Тараса Шевченка дістався Руслану Стефанчуку простими махінаціями з призначенням на посаду ректора одіозного Володимира Бугрова, то приборкати еліту української науки в Національній академії наук України виявилося завданням не з простих.

Яскравим свідчення цьому стали вибори членкорів НАН, які відбувались 1 травня 2025 року. Руслан Стефанчук другий рік поспіль безуспішно проштовхує свою кандидатуру в членкори. У 2024 році більшість членів НАН не піддалися тиску Стефанчука та не дали йому 15 голосів для отримання бажаного звання академії наук.

В цьому році Руслан Стефанчук продовжив, як писали журналісти, іти шляхом Азарова і Табачника, і підключив максимальні ресурси, які могли б гарантувати йому престижне звання і місце в НАН України. Однак наукова еліти відреагували належним чином та в результаті фінального голосування не додала вже 30 голосів.

Показово, що перед голосування від поважних науковців були виступу, в яких закликали присутніх не голосувати за недостойних та морально негідних кандидатів, називаючи прізвище Спікера українського парламенту.

За спробами Руслана Стефанчука увійти в коло обраних науковців НАН України, зі слів його оточення, стоїть далекоглядна його мета закріпити контроль за правовою наукою та організувати вплив на всю українську науку, зайнаявши посаду Президента НАН України. З огляду на дріб’язковість згаданих корупційних скандалів можна здогадатись, навіщо Стефанчукам потрібен вплив на українську науку.

Спільними зусиллями з давньою подругою колишньою віце-президенткою Національної академії правових наук України Наталією Кузнецовою створили та забезпечили призначення на посаду директора Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України сина Наталії Кузнецової, Сергія Кота.

Журналісти-розслідувачі та громадські активісти неодноразово писали, як Руслан Стефанчук залучає Сергія Кота та очолюваний ним Інститут для забезпечення підтримки законопроєктів, які можуть нанести суттєвих збитків державі. Зокрема, законопроекту, який надавав можливість передачі приватних юридичним особам державної власності в обхід законним процедурам приватизації.

Зусиллями журналістів, активістів та чесних науковців частково вдається стримувати непомірні апетити сім’ї Стефанчуків. Однак війна триває і Руслан Стефанчук не відступив та робить наступні спроби приборкати наукову еліту.

Незабаром побачимо результати нагородження премією імені Бориса Патона, на яку Руслан Стефанчук грубо й аморально проштовхує власну дружину Марину Стефанчук та згаданих Сергія Кота і Ксенію Смирнову

В НАН розповіли, що організована «правова» група Стефанчуків почала реалізацію нового амбітного плану, який побачимо вже незабаром. На звання академіка Національної академії правових наук будуть просувати батька дружини нардепа Миколи Стефанчука, Анатолія Музику, а на звання членкора цієї академії - брата Руслана Стефанчука, депутат Миколу Стефанчука.

Підходи Руслана Стефанчука в парламенті, науці та освіті відповідають єдиному стандарту та меті, яку ще в 90-ті журналісти назвали «прихватизацією». Ліквідувати реальний парламентаризм та встигнути привласнити якомога більше – чи це мав на увазі Руслан Стефанчук готуючи у 2020 році свою публікацію «Народовладдя в Україні: глобалізаційні виклики»?